Справа № 2-177, 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2007 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Мельничука В.П.

при секретарі: Шевченко Т.А.

за участю: позивачки-відповідачки: ОСОБА_1 представника відповідача-позивача: ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юрківської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності, визнання права на спадщину за законом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Юрківської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права власності, визнання права на спадщину за законом,

встановив:

До суду звернулися з вказаними позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Позивачі в зазначених позовах посилаються на те, що із погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки видно, що будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживали та не втратили частку в його майні ОСОБА_5 (голова двору), ОСОБА_1 (його дружина) та ОСОБА_2 (син), які згідно діючих на той час ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 року) та Закону України „Про власність" набули права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках.

Дочки ОСОБА_5 (голови двору) і ОСОБА_1 (дружини голови двору) ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вибули в 1988 році після закінчення середньої школи і більше в двір не повернулися. Дочка ОСОБА_6 в 1988 році після закінчення 8-ми класів вибула на навчання в м.Київ, де і залишилася проживати і в двір більше не поверталася.

Згідно рішення виконкому Юрківської сільської ради власником будинку АДРЕСА_1 був ОСОБА_5, що підтверджується архівним витягом архівного відділу Ставищенської РДА.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, спадщину після смерті якого прийняла позивачка-відповідачка ОСОБА_1 (дружина ОСОБА_5), спадкоємиця першої черги за законом відповідно до ст.ст. 1261, 1268-1270 ЦК України, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відповідач - позивач ОСОБА_2 в силу частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на день смерті та протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу і не заявив про відмову від неї.

Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 15110 гривень. Земельна ділянка на якій розташований вказаний житловий будинок приватизована, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю.

ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року за життя набув права власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 і відповідно до статті 1218 ця частка має належати до складу його спадщини.

Оформити свої спадкові права в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі перешкоджає те, що за життя спадкодавець не отримав правовстановлювального документа на будинок, що підтверджується повідомленням Юрківської сільської ради.

Згідно статті 120 ЦК України (1963 року) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли був відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885- XII введений в дію Закон „Про власність".

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Із ч. 5 статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" видно, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Проте Юрківська сільської ради свідоцтва про право власності на ім’я померлого не видавала.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Позивачка-відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні зменшила розмір позовних вимог просить суд визнати, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року за життя набув право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Визнати за нею, ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 5036 гривень 66 копійок та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_5 на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 2518 гривень 33 копійки.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_2- ОСОБА_3 просить суд визнати за ним, ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 5036 гривень 66 копійок та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_5 на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 2518 гривень 33 копійки.

В судовому засіданні позивачка-відповідачка ОСОБА_1 змінені позовні вимоги підтримала, від позову не відмовляється. Зустрічні позовні вимоги заявлені позивачем ОСОБА_2 визнала повністю, зробивши про це усну заяву.

Представник відповідача-позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримала, від вказаного позову не відмовляється. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю, зробивши про це усну заяву.

Представник відповідача Юрківської сільської ради, в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно, проте до суду надіслав повідомлення в якому заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 визнає повністю, просить слухати справу у його відсутність.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши позивачку-відповідачку ОСОБА_1, представника відповідача-позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, ознайомившись з письмовим повідомленням представника відповідача Юрківської сільської ради та перевіривши подані письмові докази вважає, що визнання позивачкою-відповідачою ОСОБА_1, представником відповідача-позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представником відповідача Юрківської сільської ради позову та зустрічного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому вказані позови підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відносини власності на нерухоме майно в Україні регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та іншими актами законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 року) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

З погосподарських книг № 3 з 01.01.1986 по 31.12.1990 роки і № 5 з 01.01.1991 по 31.12.1995 роки Юрківської сільської ради Київської області (а.с. 25-26, 27-28) видно, що станом на 15 квітня 1991 року житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року) членами двору: його дружина позивачка-відповідачка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2. Вказані особи на час припинення колгоспного двору (15 квітня 1991 року) проживали в даному колгоспному дворі, інших членів, які б мали право на частку в його майні не було.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули в рівних частках право власності кожний на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, який входив до майна колгоспного двору, згідно статей 100, 101, 120, 123 ЦК УРСР (1963 року), що діяли на час виникнення за ними права власності і мали можливість звернутися із відповідною заявою про отримання свідоцтва про право власності та про державну реєстрацію цього права.

Із копії технічного паспорта (а.с. 10-12) вбачається, що вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 15110 гривень. Відповідно ОСОБА_5 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності кожний на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 5036 гривень 66 копійок.

Як вбачається з повідомлення Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області за № 23 від 22 травня 2007 року (а.с. 8) за життя ОСОБА_5, як голова двору і інші члени двору (його дружина позивачка-відповідачка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2) до цього часу правовстановлюваний документ на житловий будинок АДРЕСА_1 не отримали і первинна державна реєстрація права власності на будинок не була проведена.

Згідно абзацу 3 частини 3 статті 331 Цивільного Кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість передбачена статтею 182 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" також передбачено обов’язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, зокрема права власності на нерухоме майно.

Також у відповідності з частиною 5 статті 3 вказаного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

У відповідності з абзацом 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року № 20/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності.

Згідно статті 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 25 Цивільного Кодексу України здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Як видно із копії свідоцтва про смерть (а.с.-18) ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Юрківка Ставищенського району Київської області помер ОСОБА_5 і після смерті останнього відкрилася спадщина.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.

Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, яке належало померлому, увійшло до складу спадщини на момент його відкриття, внаслідок смерті останнього.

Відповідно до частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як видно з копії спадкової справи на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 (а.с. 17-22), після смерті останнього спадщину прийняла позивачка-відповідачка ОСОБА_1 (дружина ОСОБА_5.), спадкоємиця першої черги за законом відповідно до ст.ст. 1261, 1268-1270 ЦК України, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як видно, право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, що належало померлому ОСОБА_5, і яке увійшло до складу спадщини на момент його відкриття, внаслідок смерті останнього, набули позивачка-відповідачка ОСОБА_1 та відповідач-позивач ОСОБА_2, кожний на 1/6 частину вказаного житлового будинку вартістю 2518 гривень 33 копійки.

Таким чином позивачка-відповідачка ОСОБА_1 набула права власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, як на частку в майні колгоспного двору вартістю 5036 гривень 66 копійок та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_5 на 1/6 частину вказаного житлового будинку вартістю 2518 гривень 33 копійки. Відповідач-позивач ОСОБА_2 набув право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, як на частку в майні колгоспного двору вартістю 5036 гривень 66 копійок та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_5 на 1/6 частину зазначеного житлового будинку вартістю 2518 гривень 33 копійки.

Суд не вирішує питання про понесені сторонами судові витрати, оскільки вони їх беруть на себе.

Керуючись ст. ст. 25, 182, 331, 392, 1218, 1220, 1268, 1270 Цивільного Кодексу України ст. ст. 100, 101, 120, 123 ЦК УРСР (1963 р), ст. З Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 10, 11, 60, 174, 213-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, як на частку в майні колгоспного двору, вартістю 5036 гривень 66 копійок та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Юрківка Ставищенського району Київської області чоловіка ОСОБА_5 на 1/6 частину вищевказаного житлового будинку, вартістю 2518 гривень 33 копійки.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1, як на частку в майні колгоспного двору, вартістю 5036 гривень 66 копійок та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Юрківка Ставищенського району Київської області батька ОСОБА_5 на 1/6 частину вищевказаного житлового будинку вартістю 2518 гривень 33 копійки.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: