Справа № 2-326, 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2007 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді: Мельничука В.П.
при секретарі: Шевченко Т.А.
за участю:
позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача: Савчук СК.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Юрківської сільської ради про визнання права власності, визнання права на спадщину за заповітом,
встановив:
До суду звернулися з вказаним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 посилаючись на те, що із погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки видно що будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратили частку в його майні ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які згідно діючих на той час ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 року) та Закону України „Про власність" набули права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках, тобто по 1/2 частині кожен.
Згідно рішення виконкому Юрківської сільської ради № 32 від 16.10.1991 року було встановлено право власності на будинки, які належать колгоспним дворам, зокрема власником будинку АДРЕСА_1 вказано ОСОБА_5, що підтверджується архівним витягом архівного відділу Ставищенської РДА № 289 від 28.09.2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, спадщину після смерті якого прийняв ОСОБА_1 його син та спадкоємиць за заповітом відповідно до ст.ст. 1223, 1233, 1268-1270 ЦК України подавши заяву про прийняття спадщини до Ставищенської районної державної нотаріальної контори.
ОСОБА_2, спадкоємиця померлого згідно статті 1241 ЦК України, подала до Ставищенської районної державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини.
Вважають, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року за життя набув права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 і ця частка має належати до його спадщини.
Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 40601 гривню. Земельна ділянка на якій розташований вказаний житловий будинок не приватизована, що підтверджується відповідною довідкою.
Згідно статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли був відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-ХІІ введений в дію Закон "Про власність". Жоден з членів двору не втратив на той час права на частку в майні цього двору. Відповідно до вимог статті 123 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
У відповідності до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте Юрківська сільська рада свідоцтва про право власності на ім’я померлого не видала.
Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року № 20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.
Просять суд визнати, за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, вартістю 20300 гривень 50 копійок за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, вартістю 20300 гривень 50 копійок.
В попередньому судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали від позову не відмовляється.
Представник відповідача Юрківської сільської ради Савчук С.К. в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, зробивши про це усну заяву.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши позивачів, усну заяву представника відповідача та перевіривши подані письмові докази вважає, що визнання позову представником відповідача, яка діє на підставі довіреності і відповідності до якої має на це повноваження, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.
Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Правовідносини сторін, що виникли до 1 січня 2004 року регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР від липня 1963 року, із змінами до нього.
Відносини власності на нерухоме майно в Україні регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 25 Цивільного Кодексу України здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.
Згідно частини 1 статті 120 ЦК України (1963 року) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Згідно погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990 роки та 1991-1995 роки (а.с. 14-17) житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживали та не втратили частку в його майні: ОСОБА_5 - голова двору та член двору ОСОБА_2 - його дружина. Інших членів, які б мали право на частку в його майні не було.
Таким чином ОСОБА_5 - голова двору та член двору ОСОБА_2 - його дружина згідно діючих на той час ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 року) та Закону України "Про власність" набули права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору в рівних частках по 1/2 частині майна двору.
Згідно абзацу 3 частини 3 статті 331 Цивільного Кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість передбачена статтею 182 ЦК України.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" також передбачено обов’язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, зокрема права власності на нерухоме майно.
Також у відповідності з частиною 5 статті 3 вказаного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Як видно з повідомлення Юрківської сільської ради № 59 від 21.09.2007 року (а.с. 12) ОСОБА_5 за життя правовстановлюючий документ на вказаний будинок не отримав і первинна державна реєстрація права власності на будинок не була проведена.
Відповідно до копії технічного паспорта (а.с. 18) вартість зазначеного житлового будинку складає 40601 гривню.
У відповідності зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.
З копії свідоцтва про смерть (а.с. 8) видно, що після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 року право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, вартістю 20300 гривень 50 копійок, яка належала померлому, увійшла до складу спадщини на момент його відкриття, внаслідок смерті останнього.
Із копії спадкової справи № 207 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 (а.с.23-25) видно, що спадкоємець першої черги його дружина ОСОБА_2 протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу заявила про відмову від спадщини, а спадкоємиць його син 25 травня 2007 року подав заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_5 до Ставищенської районної державної нотаріальної контори.
Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Із копії заповіту ОСОБА_5 (а.с.25) вбачається, що останній склав 28 квітня 2004 року заповіт на ОСОБА_1.
Відповідно до абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року № 20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.
Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року № 20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.
Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 року) ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року та ОСОБА_2 за життя набули права власності кожний на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, вартістю 20300 гривень 50 копійок, як на частку в майні колгоспного двору. Відповідно статті 1218 ЦК України така частка (1/2 частину житлового будинку) належить до спадкового майна померлого і оскільки позивач ОСОБА_1 після смерті батька набув відповідно до ст.ст. 1223, 1268-1270 ЦК України право на спадщину за заповітом на вказану частку цього будинку, а представником відповідача позов визнається, то він підлягає задоволенню..
Суд не вирішує питання про понесені позивачами судові витрати, оскільки вони їх беруть на себе.
Керуючись ст. ст. 25, 182, 331, 392, 1218, 1220, 1221, 1224, 1261, 1268-1270 Цивільного Кодексу України ст.ст. 120, 123, ЦК УРСР (1963 року), ст. З Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, вартістю 20300 гривень 50 копійок.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за заповітом, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, вартістю 20300 гривень 50 копійок.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: