Справа № 2-180, 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2007 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Мельничука В.П.

при секретарі: Шевченко Т.А.

за участю: позивачки-відповідачки: ОСОБА_1 представника відповідачки-позивачки: ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Юрківської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права на спадщину за законом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Юрківської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання права на спадщину за законом,

встановив:

До суду звернулися з вказаними позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позивачі в зазначених позовах посилаються на те, із погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки видно, що будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила частку в його майні ОСОБА_5, яка згідно діючих на той час ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 року) та Закону України „Про власність" набула права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору.

Згідно рішення виконкому Юрківської сільської ради № 32 від 16.10.1991 року було встановлено право власності на вказаний будинок за ОСОБА_5, що підтверджується архівним витягом архівного відділу Ставищенської РДА № 192 від 13.06.2007 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, спадщину після смерті якої прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_7, її дочки та спадкоємиці за законом відповідно до ч.2 ст. 524, п.1) ч.1, ч.2 ст. 549 ЦК України (1963 року), фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном, які оформили спадкові права на частку майна отримавши 11.02.2000 року в Ставищенській роайонній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7, спадщину після смерті якої прийняла її дочка - ОСОБА_1 як спадкоємиць першої черги за законом відповідно до ч. 1 ст. 529, п.1) ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК України (1963 року) фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном. 28 квітня 2007 року в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спадкового майна.

Відповідно до статті 548 ЦК України (1963 року) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Вважають, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року за життя набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1. ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за життя набула права на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Тому 1/2 частина вказаного будинку має належати до спадщини ОСОБА_5, право на спадщину за законом на яку має ОСОБА_2, а 1/2 частина будинку має належати до спадщини ОСОБА_7, право на спадщину за законом має ОСОБА_1.

Вартість вищевказаного житлового будинку становить відповідно до технічного паспорта 12879 гривень. Земельна ділянка на якій розташований вказаний житловий будинок не приватизована, що підтверджується довідкою Ставищенського відділу № 23 КРФ ДП „ЦДЗК".

Оформити свої спадкові права в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі перешкоджає те, що за життя спадкодавець не отримала правовстановлювального документа на будинок, що підтверджується повідомленням Юрківської сільської ради.

Згідно статті 120 ЦК України (1963 року) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли був відповідно до Постанови Верховної Ради Української РСР від 26 березня 1991 року № 885- XII введений в дію Закон „Про власність".

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Із ч. 5 статті 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" видно, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Проте Юрківська сільської ради свідоцтва про право власності на ім’я померлої не видала.

Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.

Позивачка - відповідачка ОСОБА_1 просить суд визнати, що за нею право на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 6439 гривень 50 копійок.

Представник відповідачки - позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить суд визнати за ОСОБА_2 право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 6439 гривень 50 копійок.

В судовому засіданні позивачка - відповідачка ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і підтримала їх, від позову не відмовляється. Зустрічні позовні вимоги заявлені позивачкою ОСОБА_2 визнала повністю, зробивши про це усну заяву.

Представник відповідачки - позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримала, від вказаного позову не відмовляється. Позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю, зробивши про це усну заяву.

Відповідачка - позивачка ОСОБА_2 та представник відповідача Юрківської сільської ради в судове засідання не прибули про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно, проте до суду надіслали заяви в яких заявлені позови визнають повністю, просять слухати справу у їх відсутність.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши позивачку-відповідачку ОСОБА_1, представника відповідачки - позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії та перевіривши подані письмові докази вважає, що визнання позивачкою-відповідачою ОСОБА_1, представником відповідачки-позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3, позову та зустрічного позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому вказані позови підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року.

Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відносини власності на нерухоме майно в Україні регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 25 Цивільного Кодексу України здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.

Згідно частини 1 статті 120 ЦК України (1963 року) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні

Судом встановлено, що станом на 15 квітня 1991 року житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_5, що підтверджується копіями погосподарських книги № 3 з 01.01.1986 по 31.12.1990 роки та№ 6 з 01.01.1991 по 31.12.1995 роки Юрківської сільської ради Київської області (а.с.35-36, 37-38).

Суд вважає, що оскільки на час припинення колгоспного двору - 15 квітня 1991 року ОСОБА_5 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року), проживала в колгоспному дворі розташованому по АДРЕСА_1, а інших членів, які б мали право на частку в його майні не було, то вона набула права власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування відповідно до статей 120 і 123 ЦК України (1963 року) і мала можливість звернутися із відповідною заявою про отримання свідоцтва про право власності та про державну реєстрацію цього права.

Згідно абзацу 3 частини 3 статті 331 Цивільного Кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість передбачена статтею 182 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" також передбачено обов’язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, зокрема права власності на нерухоме майно.

Також у відповідності з частиною 5 статті 3 вказаного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України № 7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

У відповідності з абзацом 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року № 20/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_5, як голова двору правовстановлюваний документ на житловий будинок АДРЕСА_1 не отримала і первинна державна реєстрація права власності на будинок не була проведена, що підтверджується повідомленням Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області за № 28 від 4 червня 2007 (а.с. 12).

Згідно статті 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із копії технічного паспорта (а.с. 13) вбачається, що вартість житлового будинку АДРЕСА_1 відповідно до технічного паспорту становить - 12879 гривень. Вартість кожної 1/2 частини житлового будинку становить 6439 гривень 50 копійок.

Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Юрківка Ставищенського району Київської області відкрилася спадщина, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, або оголошення її померлою.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, яке належало померлій, увійшло до складу спадщини на момент його відкриття, внаслідок смерті останньої.

Як видно позивачка-відповідачка ОСОБА_1 28 квітня 2007 року в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спадкового майна (а.с.11).

Згідно частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що в селі Юрківка Ставищенського району Київської області ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5 спадщину після її смерті прийняли її діти ОСОБА_2 та ОСОБА_7 фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном, які оформили спадкові права на частку майна отримавши 11.02.2000 року в Ставищенській роайонній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 спадщину після її смерті прийняла позивачка-відповідачка ОСОБА_1, як спадкоємиця першої черги фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном, яка 28 квітня 2007 року в Ставищенській роайонній державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спадкового майна.

Таким чином позивачка-відповідачка ОСОБА_1 набула право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_7, а відповідачка-позивачка ОСОБА_2 набула право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року метері ОСОБА_5, кожна на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Суд не вирішує питання про понесені сторонами судові витрати, оскільки вона їх беруть на себе.

Керуючись ст. ст. 25, 182, 331, 392, 1218, 1220, 1268-1270, Цивільного Кодексу України ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 року), ст. З Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст.ст. 10, 11, 60, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_7 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 6439 гривень 50 копійок.

Визнати за ОСОБА_2 право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року метері ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 6439 гривень 50 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: