Справа №2- 3648 2007 рік

ЗАОЧНЕ       РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

„ 9 „ липня 2007 року  Голосіївський районний суд м.  Києва в складі:

головуючого                              - судді Іваненко Ю.Г.,

при секретарі                             -            Гой О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Києві цивільну справу за позовною заявою   ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

Свою заяву мотивує тим,  що він 25 лютого 1990 році уклав з відповідачкою шлюб,  про що в книзі реєстрацій актів громадянського стану Самогородоцької селищної ради Сквирського району Київської області зроблено запис №6.

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей доньку - ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.

Спільне життя з відповідачкою не склалось. Шлюбні відносини між ними припинені,  спільне господарство не ведеться.

Подальше спільне життя є неможливе.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги,  просива суд їх задовольнити.

Відповідачка в попереднє судове засідання не з'явилась,  суду надала заяву,  в якій погоджується з позовною заявою,  не заперечує проти розірвання шлюбу.

Вислухавши позивача,  вивчивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що позовна заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог  ст.  130 ЦПК України п. 1 Попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи,  2. Попереднє судове засідання проводиться суддею за участю сторін та

інших осіб,  які беруть участь у справі,  3. Для врегулювання спору до судового розгляду суд з'ясовує: чи не відмовляється позивач від позову,  чи визнає позов відповідач,  чи не бажають сторони укласти мирову угоду або передати справу на розгляд третейського суду,  4. Ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову,  визнання позову,  укладення мирової угоди проводиться в порядку,  встановленому статтями 174 і 175 цього Кодексу.

Так,  відповідачка - ОСОБА_2 надала суду нотаріально посвідчену заяву,  в якій визнлав позов повністю,  просила його задовольнити.

Як встановлено в судовому засіданні сторони - подружжя знаходяться в шлюбі з 25 лютого 1990 році,  якій укладений в книзі реєстрацій актів громадянського стану Самогородоцької селищної ради Сквирського району Київської області зроблено запис №6.

Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей доньку - ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження.

За час сумісного проживання з'ясувалось,  що у них різні характери та погляди на життя.

Не підтримують шлюбно-сімейні стосунки,  не проживають разом.

При таких обставинах,  суд вважає,  що між сторонами втрачені взаєморозуміння та почуття любов,  збереження сім'ї неможливо,  а тому шлюб,  укладений  між сторонами підлягає розірванню.

Судові витрати суд вважає необхідним покласти на позивача.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.   ст.  105 ,  110 ,  112 Сімейного кодексу України,   ст.   ст.  27,  31,  77,  130,  174,  175,  208,  209,  212,  213,  214,  215,  218,  224 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3 народження та ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_4 народження,  у Відділі реєстрації актів громадянського стану Самогородоцької селищної ради Сквирського району Київської області зроблено запис №6 -розірвати.

Стягнути ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3 народження,  уродженця м.  Дунаївці Дунаєвського району Хмельницької області державне мито на користь держави у розмірі 34 гривни.

ОСОБА_2  ІНФОРМАЦІЯ_4 народження від сплати державного мита звільнити.

Заочне рішення підлягає скасуванню,  якщо судом буде встановлено,  що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази,  на які він посилається,  мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку,  встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку,  встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку,  встановленого цим Кодексом.