Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 жовтня  2011 року.                                                                                             Справа № 2-130/11

                                        Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:                                                                         головуючого судді                              Шаповала Г.І.

                                            при секретарі                                       Кудіній Н.І.

                                              з участю:

позивача                                            ОСОБА_1

                                        представника позивача                    ОСОБА_2

                                        відповідача                                            ОСОБА_3

                                        представника відповідача адвоката    ОСОБА_4

                                        відповідача                                    ОСОБА_5

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_5, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричинених злочином,

У С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2009 року, син відповідача - 1, ОСОБА_5, малолітній, ОСОБА_6 —ІНФОРМАЦІЯ_1, та син відповідача - 2, ОСОБА_7, малолітній, ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_2, в 19 год. ЗО хв., скоїли відкриту крадіжку (грабіж) належного позивачу майна, на загальну суму —2665 гривень, яке знаходилося в квартирі АДРЕСА_1.

Згідно  постанови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29.03.2010 року, по справі № 1 —н —1/10, сини відповідачів були визнані винними в скоєнні злочину передбаченого ст.186 ч. 3 КК України, при цьому  цивільний позов позивача,  як потерпілої від злочину, був залишений судом без розгляду, в зв'язку з тим, що малолітні сини відповідачів, не були на той час дієздатними особами, а тому не могли бути відповідачами по справі. Таким чином факт спричинення позивачу синами відповідачів майнової шкоди в розмірі —2665,00 гривень, підтверджується вищезазначеною постановою Вільногірського міського суду від 29.03.2010. Однак, оскільки безпосередні особи, які спричинили їй майнову шкоду, не досягли віку цивільної відповідальності, то в цьому випадку спричинену  майнову шкоду повинні відшкодувати їх батьки (відповідачі за цим позовом). Згідно  ч. І ст. 1178 ЦК України, шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи.                    

Також, внаслідок протиправної поведінки синів відповідачів у відношенні до її малолітнього сина, ОСОБА_9, та належного їй майна, що мала місце 20.10.09 року, в квартирі АДРЕСА_1, їй  спричинена моральна шкода, яку їй також повинні відшкодувати відповідачі, виходячи з припису ч. І ст.1178 ЦК України. Моральну шкоду, яку спричинили їй сини відповідачів, вона оцінює в 3000 гривень, виходячи з психічних переживань та душевних страждань в наслідку скоєння злочину. Також, із —за протиправної поведінки синів відповідача вона була змушена змінити свій звичайний життєвий уклад, оскільки їй було потрібно неодноразове відвідувати Вільногірський міський суд, відвідувати Вільногірський МВ УМВС, витрачувати свій час на консультації з юристами.

Згідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: в душевних стражданнях, які фізична особа зазнала у зв'язку з протиправної поведінкою відносно ії самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Згідно до ч.І ст.1167 ЦК України, моральна шкода, яка спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її спричинила, за наявністю її вини.

Доказами того, що протиправними діями дітей відповідачів, яки мали місце 20.03.09 року, їй спричинена моральна шкода є: матеріали кримінальної справи № 1 - н - 1/10, яка знаходиться в архіві Вільногірського міського суду.

Згідно  ч. І ст. 1190 ЦК України, особи, сумісними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок в кримінальної справі, який вступив у законну силу, є обов'язковим для суду, якій розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, по відношенню до якої винесено вирок.

Керуючись ст.ст. 3,61 ЦПК України, ст.ст. 11,15,16,23,1166,1167,1178,1190 ЦК України, позивач прохає:                                                                                                                                                           

1. стягнути на її користь в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, спричинену їй злочином, що мав місця 20.10.09 року, майнову шкоду в розмірі 2665 гривень;

2. стягнути на її користь в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_7, грошову компенсацію в розмірі 3000 гривень за спричинену їй злочином, що мав місця 20.10.09 року, моральну шкоду;

3.стягнути на її користь з відповідачів в солідарному порядку судові витрати, які вона зазнала за цим позовом.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги та їх обгрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримали в повному обсязі. Додатково пояснили, що розмір майнової шкоди установлений постановою суду у кримінальній справі і зменшений не може бути. Частково, на суму 80 грн. позивачу було повернуто викрадене майно, тому вони підтримують  майнові вимоги, в межах суми  - 2585 грн.                               

Відповідач ОСОБА_11 в судовому засіданні позов визнала частково, а саме в частині позовної вимоги про стягнення майнової шкоди та заявила, що згодна вдішкодувати майнову шкоду не солідарно, а  порівну з співвідповідачем, тобто на суму 1500 грн., моральну шкоду не визнає. Син власних доходів не має.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник  в судовому засіданні позов визнали частково, та пояснили, що визнають майнові вимоги  у розмірі 1/2 частини розміру шкоди, який буде доведений в судовому засіданні. Моральну шкоду не визнають. Син власних доходів не має.

Згідно копії постанови Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 29.03.2010 року, у кримінальній справі № 1-н-1/10,  судом встановлено:  

- 20 жовтня 2009 р., близько 19.30 год., малолітній ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, спільно з малолітнім ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який  також не досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, під приводом –попити води, постукали в квартиру АДРЕСА_1, двері якої відкрив  малолітній ОСОБА_9, який відмовився впускати ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в квартиру. Після чого, ОСОБА_8 спільними зусиллями з ОСОБА_6 відкрили вхідні двері квартири супротив волі  потерпілого і проникли в житло. Потім малолітній ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8, виказуючи погрози застосування насилля, яке не є небезпечним для життя і здоров’я, на адресу малолітнього потерпілого ОСОБА_9, погрожуючи застосувати фізичну силу у випадку надання їм опору, підійшли до мебельної стінки в залі  квартири. Діючи з умислом і узгоджено між собою, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, усвідомлюючи, що відкрито викрадають чуже майно, ігноруючи ту обставину, що малолітній ОСОБА_9 розуміє протиправний характер їх дій, діючи навмисно, відкрито, із корисливих спонукань, викрали чуже майно,  належне потерпілій ОСОБА_1:  золотий ланцюжок, довжиною 55 см., вагою 6.78 грама, 585 проби, вартістю 2000.00 грн.;  золотий кулон, вагою 2 грами, 585 проби, вартістю 500.00 грн., два зарядних  прилади  для мобільного телефону «Самсунг», вартістю 40.00 грн. кожний;  зарядний прилад для мобільного телефону «Соні Еріксон», вартістю 40.00 грн.; універсальний зарядний прилад для акумулятора, вартістю  30.00 грн.; гроші –15.00 грн., всього на суму 165.00, всього  викрадено на загальну суму  - 2665.00 грн. З викраденим з місця злочину зникли, розпорядившись майном та коштами на свій розсуд.

-  правопорушники ОСОБА_6 та ОСОБА_8  вину свою у вчиненні злочинного діяння визнали в повному обсязі, по суті показали, що дійсно вчинили  вказані злочинні дії.

-  їх дії кваліфіковано за  ч. 3 ст. 186 КК України –відкрите викрадення чужого майна (грабіж),  поєднане з    погрозою застосування  насильства, яке не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого,  вчинене з проникненням в житло;

- згідно висновку амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи № 368 від 14.12.2009 р., ОСОБА_6 будь-якими хронічними психічними захворюваннями  не страждав і не страждає,  будь-яких ознак тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності не проявляв і не проявляє,  міг віддавати  собі звіт в своїх діях та керувати ними, як в період вчинення злочинних дій так і на момент обстеження.  

-           згідно висновку амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи № 371 від 21.12.2009 р.,  ОСОБА_8 будь-якими хронічними психічними захворюваннями  не страждав і не страждає,  будь-яких ознак тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності не проявляв і не проявляє,  міг сприймати обставини, що мають значення  для справи та давати про них правильні покази, як в період вчинення злочинних дій так і на момент обстеження.  

- згідно резолютивної частини постанови, ОСОБА_8 визнаний винним у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.3 ст. 186 КК України, та рядом інших статей КК України і у відношенні до нього застосовано примусові заходи виховного характеру, з направленням в спеціальний навчально-виховний заклад для дітей і підлітків для виправлення –загальноосвітню школу соціальної реабілітації строком на 3 роки;

- згідно резолютивної частини постанови, ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, і у відношенні до нього застосовано примусові заходи виховного характеру  в виді обмеження дозвілля неповнолітнього, з забороною з’являтися в громадських місцях –дискотеках, парках, комп’ютерних клубах, стадіонах, після 20 години вечора протягом 2 років, з зобов’язанням закінчити навчання у школі, з призначенням йому громадського вихователя –спеціаліста служби у справах дітей виконкому Вільногірської міської ради, Дніпропетровської області –Шутя Миколи Івановича.

- згідно резолютивної частини постанови, цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 до ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які не досягли віку кримінальної відповідальності,  залишено без розгляду, з роз’ясненням потерпілій права на звернення до суду з позовом в порядку цивільного законодавства.  (а.с.4-9)

Згідно копії виписки з історії хвороби № 3536,  медичної довідки від 05.10.2010 р., та від 09.12.2010 р. ОСОБА_5 має захворювання, з приводу яких перебувала на лікуванні в медичних закладах. (а.с.30,31, 33,36)

Згідно копії довідки про звільнення, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 29.03.2010 р. по 29.10.2010 р., (а.с.35)

Згідно довідки № 564 від 01.03.2011 р. ОСОБА_5 та її діти –ОСОБА_13, 1994 р. н.,  ОСОБА_6, 1995 р. н., зареєстровані за місцем проживання в АДРЕСА_2. (а.с.43)

Згідно повідомлення слідчого Вільногірського МВ,  Жукова В.В., від 08.02.2011 р.,  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, затриманий за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України. (а.с.44)

Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини із факту заподіяння фізичній особі  майнової та моральної шкоди внаслідок вчинення у відношенні  неї та її малолітньої дитини злочину, яким були порушені права власності особи та була реальна загроза  вчинення фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я  дитини.

Відповідно до цих правовідносин, пояснень сторін та їх представників, та внаслідок  дослідження у справі всіх  представлених доказів і оцінки їх в сукупності та взаємозв’язку, суд доходить висновку про задоволення позову  частково, з наступних підстав.                     

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується  у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1167 СК України, 1. Моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини.           

Згідно ст. 23 СК України,1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає:     1) у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. 4)  у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи, а також ділової  репутації фізичної або юридичної особи. 3. Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом  залежно  від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних  страждань,   погіршення   здібностей   потерпілого   або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При   визначенні   розміру   відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості. 4. Моральна  шкода  відшкодовується  незалежно  від  майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не  пов'язана  з  розміром цього відшкодування. 5. Моральна  шкода  відшкодовується одноразово,  якщо інше не встановлено договором або законом.  

Згідно ст. 1178 ЦК України: 1. Шкода,   завдана   малолітньою   особою  (яка  не  досягла
чотирнадцяти років),  відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або  опікуном чи іншою фізичною особою,  яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи,  - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. 2. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом  навчального закладу,  закладу охорони здоров'я чи іншого закладу,  що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею,  а також  під наглядом  особи,  яка  здійснює  нагляд  за  малолітньою особою на підставі договору,  ці заклади та особа  зобов'язані  відшкодувати шкоду,  якщо  вони не доведуть,  що шкоди було завдано не з їхньої вини. 3. Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює   щодо  неї  функції  опікуна,  цей  заклад  зобов'язаний відшкодувати шкоду,  завдану нею,  якщо не доведе,  що шкоди  було завдано не з його вини. 4. Якщо  малолітня  особа  завдала  шкоди  як  з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна,  так і з вини закладів або особи,  що зобов'язані  здійснювати  нагляд  за  нею,  батьки (усиновлювачі), опікун,  такі заклади та особа зобов'язані  відшкодувати  шкоду  у частці,  яка  визначена  за  домовленістю між ними або за рішенням суду. 5. Обов'язок осіб,  визначених частиною першою  цієї  статті, відшкодувати шкоду,  завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття.  Після досягнення повноліття особа може   бути  зобов'язана  судом  частково  або  в  повному  обсязі
відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров'ю потерпілого,  якщо вона має достатні для цього кошти, а  особи,  які  визначені   частиною   першою   цієї   статті,   є неплатоспроможними або померли.

Суд доходить висновку, що внаслідок вчинення малолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які являються дітьми відповідачів, відповідно –ОСОБА_5, та  ОСОБА_3, суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,  позивачу, окрім майнової шкоди на суму 2665 грн., частина якої на суму - 80.00 грн. була відшкодована,  також   була  заподіяна  значна  моральна шкода, що виразилося в її глибокому морально-психологічному потрясінні, душевних стражданнях, викликаних самим фактом незаконного проникнення в належне їй житло, викраденням належного їй майна та коштів,  фактом застосування до її малолітнього сина погроз вчинення фізичного насильства, яке не є небезпечним для його життя та здоров’я.  Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги навмисний характер дій малолітніх,  глибину та характер душевних страждань позивача, малолітній вік дитини позивача та малолітній вік дітей відповідачів. Суд вважає, що  для відновлення втраченого позивачкою свого морально-психологічного стану, та  компенсації за перенесені моральні  страждання, розмір відшкодування  моральної шкоди в грошовому вимірі слід  встановити в  сумі - 1000.00 грн., що буде відповідати рівню,  інтенсивності та глибині  перенесених позивачкою моральних страждань, та вимогам розумності  і справедливості.  

Згідно ст. 1181 ЦК України,  1. Шкода,  завдана спільними діями кількох малолітніх  осіб,
відшкодовується  їхніми  батьками  (усиновлювачами),  опікунами  в частці,  яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. 2. Якщо  в момент завдання шкоди кількома малолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції  опікуна,  цей  заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

Суд доходить висновку, що стягнення майнової та  моральної шкоди, а також судових витрат, слід  здійснювати з відповідачів в рівних частках, відповідно до ст. 1181 ЦК України, враховуючи, що  співвідповідачі заявили про свою згоду відшкодувати майнову шкоду по 1/2 частці –  кожним, та враховуючи, що за обставинами вчинення малолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_8 суспільно-небезпечного діяння, зазначеними в постанові про закриття кримінальної справи, вони діяли рівнозначно за змістом та характером своїх дій.  Таким чином з кожного з відповідачів слід стягнути на користь позивача по - 1852.50 грн. (одну тисячу вісімсот п’ятдесят дві гривні 50 копійок), із яких: 1292. 50 грн. –для відшкодування 1/2 частини майнової шкоди ( 2585 :2), 500.00 грн. -  для відшкодування 1/2 частини моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення 20.10.2009 р. малолітніми  –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,   та  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2,    суспільно-небезпечного діяння;   60.00 грн. –для відшкодування 1/2 частини судових витрат в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

Відповідно до ст. 88  ЦПК України,   з відповідачів ОСОБА_5  та ОСОБА_3 слід стягнути  в дохід держави України додатково  судові витрати в виді судового збору: за задоволені майнові вимоги –з кожної по 25.50 грн. та за задоволені  немайнові вимоги (моральна шкода) - з кожної по 04.25 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 209 ч.3,  212-215,218, 222,223, 292-294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов   задовольнити  частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки м. Вільногірська, Дніпропетровської області,  працюючої швачкою в філії «Вільногірський ГМК»ПрАТ  «Кримський Титан», що мешкає по АДРЕСА_3, на  користь - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженки м. Вільногірська, Дніпропетровської області, що мешкає по АДРЕСА_4,   -   1852.50 грн. (одну тисячу вісімсот п’ятдесят дві гривні 50 копійок), із яких: 1292. 50 грн. –для відшкодування 1/2 частини майнової шкоди, 500.00 грн. -  для відшкодування 1/2 частини моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення 20.10.2009 р. малолітнім сином - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,   суспільно-небезпечного діяння;   60.00 грн. –для відшкодування 1/2 частини судових витрат в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

Стягнути  з   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки  м. П’ятихатки, Дніпропетровської області, працюючої составщиком шихти в ТОВ «Вільногірське скло», що мешкає по АДРЕСА_5 на  користь -  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4,  уродженки м. Вільногірська, Дніпропетровської області, що мешкає по АДРЕСА_4,   -   1852.50 грн. (одну тисячу вісімсот п’ятдесят дві гривні 50 копійок), із яких: 1292. 50 грн. –для відшкодування 1/2 частини майнової шкоди, 500.00 грн. -  для відшкодування 1/2 частини моральної шкоди, завданих внаслідок вчинення 20.10.2009 р. малолітнім сином –ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2,   суспільно-небезпечного діяння;   60.00 грн. –для відшкодування 1/2 частини судових витрат в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.  

Стягнути з ОСОБА_5  та ОСОБА_3 в дохід держави України додатково судові витрати в виді судового збору: за задоволені майнові вимоги –з кожної по 25.50 грн. та за задоволені  немайнові вимоги (моральна шкода) - з кожної по 04.25 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                               Шаповал Г.І.