18.07.2011

                                                                                                                              справа 2-620/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.11 року                                  Кам’янобрідський районний суд м. Луганська, у складі:

      головуючого:                                судді Родіонова С.О.

      при секретарі:                                        Тодоренко Є.В.

      за участю представника відповідача:   Янченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кам’янобрідського районного суду м. Луганська з вказаним позовом, в якому вказав, що 23.01.2010 року приблизно о 15 год. 20 хв. на перехресті вул. А.Ліньова та вул. Леніна в м. Луганську сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем СНЕVROLET-LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, під керуванням на підставі генеральної довіреності ОСОБА_2 та автомобілем КІА-SЕЕD, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, що призвело до пошкодження цих транспортних засобів. Вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, тому як основною причиною ДТП стало не своєчасна обробка дороги протиожеледними матеріалами в даних дорожніх умовах. Згідно висновку №4247 від 11.02.2010 року експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля СНЕVROLET-LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1, йому спричинена майнова шкода у розмірі 20176 грн. 19 коп. У зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою позивач поніс ще збитки у розмірі 1768,68грн., з яких: послуги автоевакуатора –423 грн., провадження автотоварознавчого дослідження –600 грн.,  призначення автотехнічного дослідження –745 грн. 68 коп.

Крім того, позивач вважає, що йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у розмірі 1500 гривень. У зв’язку із цим, позивач просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 20176 грн. 19 коп., збитків 1768,68 грн. та моральну шкоду у розмірі 1500грн, а всього: 23444,87 грн.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги, дав аналогічні пояснення тим, які вказані у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та вказав, що оскільки  ОСОБА_2 не є власником автомобіля СНЕVROLET-LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1, а керував ним за довіреністю, то він не вправі заявляти будь які вимоги до відповідача.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 386 ч. 3 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до ст.334 ЦК України  якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації право власності  у набувача виникає з моменту реєстрації.

Порядок реєстрації автотранспорта в Україні визначено у Постанові Кабінета Міністрів України                   від 7 вересня 1998 р. N 1388 із змінами та доповненнями.

Судом встановлено, що 23.01.2010 року приблизно о 15 год. 20 хв. на перехресті вул. А.Ліньова та вул. Леніна в м. Луганську сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілем СНЕVROLET-LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, під керуванням на підставі генеральної довіреності ОСОБА_2 та автомобілем КІА-SЕЕD, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5.

21.05.10 р. постановою Артемівського районного суду м. Луганська на ОСОБА_6 накладено штраф в розмірі 680 гр. відповідно до ч. 4 ст.140 КУпАП за те, що 23.01.10 р. о 15.20 год. він будучі посадовою особою(майстром ДРП №3), порушив вимоги щодо утримання вулично-шляхової мережі на перехресті вул. А. Ліньова та вул. Леніна у м. Луганську, що призвело до виникнення ДТП та пошкодження транспортних засобів, а саме: автомобіля СНЕVROLET-LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1 та автомобіля КІА-SЕЕD, державний номер НОМЕР_2.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 21.06.10 р. вищевказана постанова залишена без змін.

Згідно  висновку №4247 від 11.02.2010 року експертного автотоварознавчого дослідження власнику автомобіля СНЕVROLET-LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1,  спричинена майнова шкода у розмірі 20176 грн. 19 коп., з яких: вартість ремонтних робіт складає –3283 грн.; вартість запасних частин –12069 грн. 07 коп.; вартість матеріалів –3437 грн. 72 коп.; втрата товарного вигляду автомобілю –1386 грн. 40коп.

Згідно наданих до суду квитанцій від 11.02.11 року, від 19.02.10 р. та замовлення-наряду від 23.01.10 р. позивачем було сплачено 600 грн. за проведення авто товарознавчого дослідження, 423 грн. за послуги автоевакуатора, 745 грн. 68 коп. за проведення авто товарознавчого дослідження.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобілю СНЕVROLET-LАСЕТТІ, державний номер НОМЕР_1 його власником є ОСОБА_4, у зв’язку із чим посилання позивача на те, що саме він є власником автомобіля, не відповідають дійсності.

Суд не бере до уваги пояснення позивача стосовно того, що він вважає себе власником автомобілю бо  02.04.2009 року між ним та ОСОБА_4 була досягнута домовленість про продаж автомобілю, що на виконання умов домовленості ним були передані ОСОБА_4 гроші за придбання цього автомобілю, а останній в свою чергу передав позивачу всю необхідну технічну документацію на автомобіль та надав йому генеральну довіреність на право керування та розпорядженням цим автомобілем, оскільки позивач в порушення вимог ст.ст.58-60 ЦПК України, не надав суду належних допустимих та переконливих доказів на підтвердження укладення між ним та ОСОБА_4 у письмовій формі договору купівлі-продажу автомобілю у порядку визначеному ст.ст.297, 208 ЦК України, а також доказів щодо  реєстрації права власності на автомобіль за позивачем.

Окрім того, суд не може прийняти до уваги як доказ який не підлягає доказуванню стосовно вини позивача постанову про притягнення ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності,  оскільки  в цій постанові не вказано, що ОСОБА_6 знаходився з відповідачем у трудових відносинах, інших будь яких доказів на підтвердження цих обставин, в порушення вимог ст.ст.58-60 ЦПК України позивач суду не надав.

             За таких обставин,  суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди відсутні.

             Суд вважає, що вимоги стосовно моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки позивач не довів суду, що ця шкода спричинена з вини відповідача.

             Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати позивача не підлягають відшкодуванню.

             Керуючись ст.ст. 11, 386, 1187, ЦК України, ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                                       С.О. Родіонов