Справа №2-276-1/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 квітня 2007 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі: головуючого- судді -Кушнір СІ,  при секретарі - Загній Ю.І.,  Некрашевській Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до Автогаражного кооперативу "Відрадний-2",  ОСОБА_2про визнання права власності на гаражний бокс,  усунення перешкод у користуванні ним та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду та просив визнати за ним право власності на гаражний бокс НОМЕР_1 в АГК "Відрадний-2",  посилаючись на те,  що 23.09.1998 р. придбав у ОСОБА_2 гаражний бокс НОМЕР_1 за 1800 доларів США,  що підтверджується розпискою. 19.11.2004 р. звернувся до голови правління з проханням передати гаражний бокс НОМЕР_1 онуку ОСОБА_3,  однак було відмовлено,  за відсутності правовстановлюючих документів на гаражний бокс.  Відповідно до  ст.  48 Закону України "Про власність",  власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.  Незаконними діями відповідача АГК "Відрадний- 2" спричинено моральну шкоду,  з"ясування відносин з кооперативом вплинуло на стан здоров"я,  призвело до додаткових витрат на лікування. Моральну шкоду оцінює в 9000 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти позову,  посилаючись на те,  що

ОСОБА_2 не була членом кооперативу "Відрадний-2",  не надано документів,  що

підтверджують право власності ОСОБА_2 на гаражний боксНОМЕР_1  Договір між

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону,  договір купівлі-продажу

підлягає нотаріальному посвідченню. Згідно п.6.1 Статуту право користування гаражним

боксом мають члени кооперативу,  а ОСОБА_1 виключений з членів кооперативу. Вимоги

про стягнення моральної шкоди вважають необгрунтованими. Також позивач пропустив строк

позовної давності.                                                                         

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась,  про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Суд заслухавши пояснення позивача,  представників відповідача,  вивчивши матеріали справи,  дійшов висновку,  що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено,  що ОСОБА_1 був прийнятий членом кооперативу АГК "Відрадний-2' та користується гаражним боксом НОМЕР_2.

Відповідно до п.6 Статуту Автогаражного кооперативу "Відрадний-2" член кооперативу має право користуватися належним йому гаражним боксом на протязі всього членства в кооперативі. При добровільному виході з кооперативу одержати особисту частку власності в натурі,  грошах або цінних паперах. Передавати свою особисту частку власності,  яка знаходиться в кооперативі,  і право користування нею батькам,  чоловіку,  дружині та дітям,  а також продавати її згідно чинного законодавства.

Як встановлено в судовому засіданні рішенням загальних зборів автогаражного кооперативу від 21.01.2001 р. ОСОБА_1 був виключений з членів автогаражного кооперативу "Відрадний-2".

Відповідно до п.8.6 Статуту член кооперативу,  виключений з кооперативу позбавляється права користування належним йому гаражним боксом.  Право власності втрачає тільки за рішенням суду.

03.08.2001 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою про визнання недійсним рішення загальних зборів кооперативу від 21.01.2001 р. про виключення його з членів кооперативу неправомірним та просив зобов"язати керівництво кооперативу не чинити йому перешкод в користуванні боксами НОМЕР_2 та НОМЕР_1

Рішенням Жовтневого районного суду м. Києві від 30.10.2001 р. в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Рішенням суду встановлено,  що гаражний бокс НОМЕР_1 за ОСОБА_1 не рахується.

Згідно відповіді Солом"янської районної в м. Києві державної адміністрації від 28.03.2007 р. в списках членів автогаражного кооперативу "Відрадний-2" з 1975 р. по 1982 р. ОСОБА_2 не рахується.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів № 616 від 23.11.1987 р. запропоновано БГК „Відрадний-2" взяти під охорону автостоянку „Меридіан". Дане рішення свідчить,  що особи,  які користувалися автостоянкою не приймались до автогаражного кооперативу , Зідрадний-2".

Позивачем не надано доказів про те,  що ОСОБА_2була членом автогаражного кооперативу "Відрадний-2" та що їй на праві власності належав гаражний боксНОМЕР_1

Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача,  позивач був головою кооперативу з 1988 р. по 2000 р. ОСОБА_1 передав документи голові кооперативу ОСОБА_4,  що підтверджується актом передачі документів. В кооперативі відсутні документи,  що підтверджують членство ОСОБА_2в кооперативі та належність ЇЙ на праві власності гаражного боксу НОМЕР_1.

Згідно протоколу засідання правління кооперативу від 18.05.2000 р. не підтверджено членство ОСОБА_3 в АГК "Відрадний-2" та виділення йому гаражного боксу НОМЕР_1.

Надана позивачем розписка про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 1800 у.м.  за проданий гараж 23.09.1998 р. не може свідчити про набуття ОСОБА_1 права власності на гаражний бокс-НОМЕР_1 в кооперативі "Відрадний-2" (а.с. 8) . В розписці не зазначено який саме гараж продала ОСОБА_2,  місце знаходження гаражу. Договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути укладений у нотаріальній формі.

Згідно касових книг кооперативу за 1998-1999 р. встановлено,  що ОСОБА_1 не сплачував членські внески за гаражний бокс НОМЕР_1

Також позивачем порушено строк позовної давності. Про порушене право позивач дізнався в 2001 p.,  03.08.2001 p. позивач звертався до суду зі скаргою на дії керівництва кооперативу,  просив зобов"язати не чинити йому перешкод в користування гаражним боксом НОМЕР_1.  З позовною заявою про визнання права власності на гаражний бокс звернувся 05.10.2006 р. Суд вважає причини пропуску строку позовної давності не поважними.

Суд приходить до висновку,  що позовні вимоги позивача про визнання права власності на гаражний боксНОМЕР_1та зобов"язання не чинити перешкод в користуванні гаражним боксом не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Позивач не надав доказів заподіяння йому відповідачем моральної шкоди,  суд приходить до висновку,  що позов в частині стягнення моральної шкоди необгрунтований та не підлягає задоволенню.

Керуючись  ст.  10,  60,  88,  130,  174,  208,  209,  212-215,  223,  294 ЦПК України,  на підставі  ст.  257,  267,  23,  1167,  319,  321,  328,  386,  391 ЦК України ( 2004 р.),   ст.  47,  224 ЦК України (1963 р.),  суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1до Автогаражного кооперативу "Відрадний-2",  ОСОБА_2про визнання права власності на гаражний бокс,  усунення перешкод у користуванні ним та стягнення моральної шкоди відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду   може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.