Справа №2-4385/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:                              головуючого                                  -   судді Бишова М.В.

при секретарі                                          -             Бакуровій М.В.

з участю прокурора                    -             Вайсбург С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго»(далі ПАТ «ДОЕ») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних. Свої вимоги позивачі мотивують тим, що відповідачка є споживачем електричної енергії, в неї є особистий рахунок №НОМЕР_1. Станом на теперішній час у ОСОБА_1 виникла заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 594,48 грн. Відповідачу неодноразово направлялися вимоги щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, але до теперішнього часу вони проігноровані та залишені без відповіді. На підставі ст.625 ЦК України відповідачу були нараховані індекс інфляції за весь час прострочення платежів в на суму 155,16 грн та 3% річних від простроченої суми в розмірі 11,38 грн. На теперішній час загальна сума заборгованості відповідача становить 761,02 грн. У своєму позові позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 594,48 грн, індекс інфляції в розмірі 155,16 грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 11,38 грн, а всього 761,02 грн та судові витрати.

Прокурору у судовому засіданні просив суд залишити позов без задоволення у зв’язку з необґрунтованістю вимог позивача. Також зробив заяву про застосування позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі та пояснила суду, що борг у відповідача виник з 1997р. На даний час відповідач користується пільгою, але в минули роки пільга оформлена не була.

          Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та пояснила суду, що з 1996р. вона користується пільгою в розмірі 50% за спожиту електроенергію. Виходячи з наявності пільги своєчасно оплачує спожиту електричну енергію. Ніякого боргу з 1997р. в неї не має, що підтверджується квитанцією позивача за 2004р.  

          Заслухавши прокурора, пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в їхні сукупності, суд дійшов висновку, про те, що позов ПАТ «ДОЕ»задоволенню не підлягає.   

Судом встановлено та не оспорюється сторонами той факт, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою АДРЕСА_1.

В позові не вказано, але пояснено представником позивача у судовому засіданні, що вони вимагають стягнення боргу з відповідача за спожиту електричну енергію за період з 1997р. до теперішнього часу.

Суд вважає, що належних доказів існування боргу за спожиту електричну енергію у відповідача ОСОБА_1 позивачем суду не надано.

Наявність боргу з 1997р. спростовується наданою відповідачем на долученим судом до матеріалів справи рахунком №НОМЕР_2 від 29.01.2004р., який виготовлений позивачем, та згідно з яким станом на 29.01.2004р. у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію не має а наявна переплата в сумі 0.07 грн.

Окрім того, прокурором по справі зроблено заяву про застосування позовної давності щодо вимог позивача.

          Згідно з ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Згідно з ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

          Відповідно до 267 ч.ч.3,4 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.            

          Враховуючи той факт, що прокурор звернувся до суду із заявою про застосування наслідків спливу позовної давності, суд вважає за можливе задовольнити таку заяву та застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості за період з 1997р. по 23.08.2008р., оскільки позов до суду поданий 23.08.2011р. (а.с.3).

Стосовно заборгованості за період з 23.08.2008р. по теперішній час суд вважає, що у справі відсутні письмові докази існування такої заборгованості.

Надані позивачем копії комп’ютерних розпечаток (а.с.7-9) є внутрішніми документами позивача, печаток на підписів, яки б засвідчували їх дійсність, не містять.

Ніяких звірок з відповідачем позивач не робив та такі документи відсутні.

З тих ж підстав суд не приймає в якості доказу існування заборгованості відповідача довідку-розрахунок (а.с.10).

Таким чином суд вважає, що позивачем не доведений факт існування заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію та по частині позовних вимог взагалі сплив строк позовної давності, у зв’язку з чим позов ПАТ «ДОЕ»слід залишити без задоволення.  

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.256-257, 267 ЦК України,  ст.ст.10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»до ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного Суду Донецької області протягом 10 днів від дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області.

Головуючий: