Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 22-а/0690/3167/11

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  13 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

  головуючого                       Кашапової Л.М.

суддів                                 Рафальської І.М.

Талько О.Б.

при секретарі                     Захарчук О.І.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”

 за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області на постанову Чуднівського районного суду Житомирської області   від  24 червня 2009 року, -

 в с т а н о в и л а:

           В грудні 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом в якому, посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо визначення їй щомісячної  соціальної допомоги, передбаченої  ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у меншому розмірі, ніж визначено Законом, просила поновити пропущений строк звернення до суду за захистом порушених прав та стягнути з  управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області недоплачену щомісячну соціальну допомогу як дитині війни, виходячи з 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки та 9 місяців 2008 року в сумі 3600грн. 00коп.             

Постановою Чуднівського районного суду Житомирської області від  24 червня 2009 року позов задоволено частково.

__________________________________________________________________

Справа №22-а/3167/11                                 Головуючий у 1 інстан. Бондарчук І.Ф.

Категорія   99                                            Суддя-доповідач  Кашапова Л.М.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України  в  Чуднівському  районі  Житомирської області на користь ОСОБА_2 702грн. 97коп.  недоплаченої їй в повному розмірі пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року пенсії як дитині війни, визнавши неправомірними дії відповідача щодо безпідставного зменшення розміру вказаних виплат.

В задоволенні решти позовних вимог  відмовлено.

Відшкодовано з Державного бюджету України понесені ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 10грн. 20коп.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області просить скасувати постанову суду, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, так як судом не враховано, що до Пенсійного фонду не надходили кошти з Державного бюджету України для проведення спірних виплат у стягнутому судом розмірі, що Законом України „Про соціальний захист дітей війни” не визначений розмір мінімальної пенсії за віком, з якого обчислюється підвищення, і  безпідставно не взято до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.02.2008 року №530, якою на законодавчому рівні визначено порядок обчислення підвищення до пенсії та його розмір.

Зазначає, що суд безпідставно не звернув увагу на те, що позивач не дотрималась досудового порядку вирішення спору, оскільки не зверталася безпосередньо до управління з питанням щодо відновлення порушених прав.

Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  виходячи з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст.6, ч.2 ст.3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,   підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами і доповненнями) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в 2007 та 2008 роках були встановлені ст.54 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивачу виплачується пенсія за віком, вона має статус дитини війни, отримувала в 2007 році від управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі підвищення до пенсії в  сумі, визначеній постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.02.2008 року  (а.с.3,4).

Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” було внесено зміни до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно вимог ст.22 Конституції України  конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №9/рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” про внесення змін до  ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно з положеннями  ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

А тому  суд першої інстанції, з врахуванням визначеного позивачем спірного строку, прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки відповідач не наполягав на застосуванні річного строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції, і правильно визначив, що розмір недоплаченого підвищення до пенсії повинен нараховуватися, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком.

Доводи апеляційної скарги щодо  відсутності фінансування з Державного бюджету України для здійснення спірних виплат висновків суду не спростовують, оскільки питання врегулювання взаємовідносин між Пенсійним фондом України  та органами державної  влади, які формують Державний Бюджет України та розпоряджаються його коштами, не були предметом спору по даній справі.

Посилання в апеляційній скарзі на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду є безпідставним, оскільки судом першої інстанції не ухвалювалось рішення про проведення виплат з власних джерел фінансування  відповідача. Відповідач не позбавлений права і можливості подати в межах наданих йому повноважень до відповідних державних установ запит на виділення спірних коштів.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування судом положень  ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” є необгрунтованими, оскільки  будь-яких інших нормативно-правових актів, які б  визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А тому положення ч.3 ст.28 вказаного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленою  частиною першою цієї статті, стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування доплат, передбачених ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, доплата згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не змінює характер та категорію призначеної позивачу соціальної допомоги, а лише збільшує її розмір.

Безпідставними є і доводи апелянта щодо помилкового неврахування судом відсутності письмового звернення  позивача до управління Пенсійного фонду зі спірного питання, так як обов’язковість досудового порядку врегулювання спорів не передбачена Законом України „Про соціальний захист дітей війни” та ст.6 КАС України, в порядку якого було розглянуто справу судом першої інстанції.

Статтею 17 Закону України від 23 .02.2006 року №3477-ІV „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

В рішеннях у справах Кечко проти України 2005, Broniowski v. Poland 1996,  Azinas v. Cyprus 2002, Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що поняття „власності”, яке міститься в першій частині ст.1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві. До „майнових прав” і „власності” може бути прирівняно право заявника на матеріальний інтерес, зокрема щодо отримання пенсії чи надбавки до заробітної плати.

В рішенні у справі Кечко проти України 2005 рік Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Суд не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (рішення у справі Бурдов проти Росії, 2000 рік).

Поряд з тим, задовольняючи вимоги про стягнення недоплачених коштів по щомісячній соціальній допомозі в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції помилково виходив з того, що спірні кошти у визначеній позивачем грошовій сумі  являються заборгованістю, оскільки  такі соціальні виплати не були нараховані відповідачем, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування коштів замість органу, якому надані такі повноваження, а тому повинен був у відповідності до вимог ч.2 ст.11 КАС України обрати інший спосіб відновлення порушеного права, зокрема, у вигляді зобов”язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку та виплати спірних коштів, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів  позивача.

Крім того, суд безпідставно прийшов до висновку про необхідність відшкодування з Державного бюджету України понесених ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 10грн. 20коп., оскільки позивач таких вимог перед судом не ставила, в матеріалах справи відсутні будь-які документальні докази про перерахування вказаних коштів в Держбюджет України, а сплачений позивачкою судовий збір в сумі 3грн. 40коп. зараховано в місцевий бюджет Чуднівського району Житомирської області.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постанову суду  слід скасувати в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області недоплаченої ОСОБА_2 в повному розмірі пенсії як дитині війни в сумі 702грн. 97коп. і в частині відшкодування з Державного бюджету України понесених ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 10грн. 20коп.  та ухвалити нову постанову про зобов”язання управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області  провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення  до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно з врахуванням виплачених коштів. В решті постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 202, 205  КАС України, колегія суддів –

                                                     п о с т а н о в и л а :

           Апеляційну скаргу управління  Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області  задовольнити частково.

Постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 24 червня  2009 року скасувати в частині стягнення з управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області  недоплаченої ОСОБА_2 в повному розмірі пенсії як дитині війни в сумі 702грн. 97коп. і в частині відшкодування з Державного бюджету України понесених ОСОБА_2 судових витрат в розмірі 10грн. 20коп.

Ухвалити в цій частині нову постанову.

Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Чуднівському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення  до пенсії як дитині війни відповідно до вимог ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно та з врахуванням виплачених коштів.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

 Головуючий                                     Судді