УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/1736/11
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кашапової Л.М.
суддів Зарицької Г.В.
Євстаф”євої Т.А.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю позивача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м.Новоград-Волинський Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов’язання провести перерахунок пенсії
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Новоград-Волинський Житомирської області на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2009 року, -
в с т а н о в и л а:
В серпні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому, посилаючись на протиправність дій відповідача по застосуванню спільного листа Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року № 20/0/18-09/039 при проведенні перерахунку призначеної їй пенсії з 01.01.2009 року, який суперечить вимогам ст.ст. 40, 42 ч.2 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, просила визнати протиправним визначення розміру належної їй пенсії при її перерахунку в 2009 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік та зобов’язати управління Пенсійного
Фонду України в м.Новоград-Волинський Житомирської області провести перерахунок пенсії з 01.02.2009 року відповідно до норм Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” з врахуванням додаткового страхового стажу із заробітної плати за періоди страхового стажу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2008 рік (1573грн. 99коп.).
Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09.11.2009 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Новоград-Волинський Житомирської області щодо призначення ОСОБА_2 належної їй пенсії при перерахунку в 2009 році із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м.Новоград-Волинський Житомирської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 у відповідності до вимог ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” пп.3 п.11 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2008 рік.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м.Новограді-Волинський Житомирської області просить постанову суду скасувати, посилаючись на те, що суд неповно дослідив обставини справи, не дав належної оцінки зібраним по справі доказам та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
Відповідно до ст. 40, ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, їй провадиться перерахунок пенсії з врахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абз.3 ч.1 ст.40 цього Закону.
Тобто, при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.02.2009 року, тобто з моменту звернення, відповідач мав застосувати показник середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує зверненню, а саме за 2008 рік, який становить 1573грн. 99коп.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивач з 26.05.2006 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. З 01.02.2009 року управління Пенсійного фонду України в м. Новоград-Волинський Житомирської області провело перерахунок пенсії ОСОБА_2 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік, яка становила 1197грн. 91коп., посилаючись на лист Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039, який не був опублікований та зареєстрований Міністерством юстиції України та суперечив нормам вищезазначеного Закону.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За даних обставин суд, виходячи з загальних засад пріоритетності Законів України над підзаконними актами, закріплених в ст.ст. 8, 12 Конституції України, як принцип верховенства права, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що позов підлягає задоволенню, оскільки дії відповідача по нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 у 2009 році пенсії у розмірі меншому ніж це встановлено ч.4 ст.42 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, є протиправними.
Доводи апелянта щодо помилковості висновку суду про те, що при перерахунку пенсії позивачу повинна бути застосована середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2008 рік, і неврахуванні судом положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530, є безпідставними, оскільки згідно ч.ч.2,3 п.11 вказаного нормативного акту перерахунок пенсії працюючим пенсіонерам проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності фінансування з Державного бюджету України доплат до пенсій особам, яким перерахунок пенсій був здійснений в більшому розмірі, ніж це передбачено листом Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України від 11.03.2009 року №20/0/18-09/039, висновків суду не спростовують, оскільки питання врегулювання взаємовідносин між Пенсійним фондом України та органами державної влади, які формують Державний Бюджет України та розпоряджаються його коштами, не були предметом спору по даній справі.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що увалене рішення призведе до стягнення спірних коштів з органу Пенсійного фонду України, завдасть шкоди інтересам держави у сфері пенсійного забезпечення та призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду, є необгрунтованими і вказують на неправильне, однобоке тлумачення відповідачем норм матеріального закону, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки статтею 17 Закону України від 23 .02.2006 року №3477-ІV „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
В рішеннях у справах Кечко проти України 2005, Broniowski v. Poland 1996, Azinas v. Cyprus 2002, Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що поняття „власності”, яке міститься в першій частині ст.1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві. До „майнових прав” і „власності” може бути прирівняно право заявника на матеріальний інтерес, зокрема щодо отримання пенсії чи надбавки до заробітної плати.
В рішенні у справі Кечко проти України 2005 рік Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади та створені державою установи не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Суд не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади та створені державою установи не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (рішення у справі Бурдов проти Росії, 2000 рік).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального закону чи порушення норм процесуального закону, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суд повно з’ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін та ухвалив законне і обгрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 195,196,200,206 КАС України, колегія суддів –
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Новоград-Волинському Житомирської області відхилити.
Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 09 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий
Судді