Справа № 2-а-763
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 червня 2007 року Томашпільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Пилипчука О.В.
при секретарі Трибіді Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Томашпіль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Томашпільської районної державної адміністрації Вінницької області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, посилаючись на те, що він г. інвалідом війни 1 групи, і згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мас право на отримання щорічно до 5-го травня відповідного року разової грошової допомоги за 2004-2006 p.p. у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Але, всупереч вимогам ст. 2 вказаного Закону та п.3 ст. 22 Конституції України, грошова допомога, за період 2004-2006 років виплачувалась не в повному обсязі.
Відповідач повинен був проводити виплату щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як передбачено ЗУ "Про статус ветеранів війни....", йому мало б бути виплачено щорічної грошової допомоги у 2004 році - 92, 45 грн. х 10 = 924, 50 грн., у 2005 році
- 332 грн. х 10 = 3320 грн., у 2006 році - 359 грн. х 10 = 3590 грн.., а з врахуванням виплаченої у 2003 році
- 150 грн., у 2004 році - 195 грн., у 2005 році - 400 грн., у 2006 році - 400 грн., всього за період з 2004 року по 2006 року недоплачено 6839, 50 грн. Попросив поновити сірок звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав він дізнався лише в січні 2007 року.
В судове засідання позивача ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву в якій справу попросив розглянути без його участі.
Представник відповідача управління праці та соціального захисту населення Томашпільської райдержадміністрації Вінницької області Урянський Олександр Сергійович позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те. що при обчисленні разової грошової допомоги до 5 травня враховані вимоги ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідні роки, якими встановлено розміри разової грошової допомоги окремим категоріям громадян. Коштів па виплату цим особам разової допомоги, яка б відповідала вимогам ЗУ "1 Іро статус ветеранів..." виділено нсбуло. Разом з цим представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, який ст. 99 КАС України встановлений в 1 рік коли особа дізналася про порушення своїх прав.
Суд, заслухавши пояснення представника управління праці та соціального захисту населення Урянського О.С. , дослідивши та оцінивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягас задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. ст. 11, 71 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет України" на відповідні роки.
Так, позивач ОСОБА_1 являвся інвалідом війни І групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 02.03.1990 року і мас право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій, ветеранів війни, інвалідів війни.
Позивачу була виплачена щорічна разова грошова допомога в розмірі: у 2004 році - 195 грн., у 2005 році - 400 грн., у 2006 році - 400 грн. і даний факт учасники процесу не оспорюють.
Рішенням Конституційного Суду України №20-рп/2004 від 01.12.2004 р. у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України
(конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Разом з цим, відповідно до ч.3 ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними, а виплата, яку здійснювало управління праці та соціального захисту населення до 5 травня, посилаючись на положення державного бюджету України обмежують права і пільги ветеранів, учасників та інвалідів війни, оскільки виплачувались у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України «І Іро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішення Конституційного Суду про визнання неконституційними деяких положень Закону України "Про державний бюджет України" винесено в 2004 році, тому період за який необхідно нарахувати щорічп\ допомогу обмежується 2004-2006 роками.
Розмір мінімальної пенсії за віком становить у 2004 році - 92 грн. 45 коп., у 2005 році - 332 гри.. у 2006 році (до 01.04.2006р.), - 350 грн., а з 01.04.2006 р. - 359 грн., а тому суми виплат повинні складати:
у 2004 році - 92, 45 х 10 = 924, 50 гри.-195 грн. фактично виплачених, всього 729.50 грн.;
у 2005 році - 332, 00 х 10 = 3320 грн.-400 грн. фактично виплачених, всього 2920 грн.:
у 2006 році - 359, 00 х 10 = 3590 грн.-400 грн. фактично виплачених, всього 3 190 гри.
Всього за 2004-2006 роки необхідно виплатити 6839, 50 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає невірним посилання відповідача лише на норми ЗУ "Про Державний бюджет України" на відповідні роки, яким встановлена сума виплат разової щорічної допомоги до 5 травня та відсутність коштів для виплати такої допомоги у розмірах встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і вважає, що управління прані та соціального захисту населення повинно було і мало всі законні підстави для виплати позивачу разової щорічної допомоги до 5 травня в повному обсязі, строк звернення до суду позивачу необхідно поновити, тому позовні вимоги в частині стягнення недоплаченої разової щорічної допомоги підлягають задоволенню за 2004-2006 роки, стягнувши з відповідача на користь Дмитришина В.В. недоплачену разову щорічну грошову допомогу як інваліду війни 1 групи за 2004-2006 роки в розмірі 6839, 50 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 159, 163 КАС України, ст. 7. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік». Рішенням Конституційного Суду України N 20-рп/2004 від 01.12.2004р.. суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Строк звернення до суду поновити.
Позов задовольнити.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Гомашпільської районної державної адміністрації Вінницької області на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2004-2006 роки в розмірі 6839 грн. 50 коп.
Держмито в розмірі 5 1 грн. віднести за рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Томашпільський районний суд.