Справа 22ц-11301\2007 Головуючий в 1 інстанції Грищенко Н.М.
Категорія 21 (2 ) Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
Іменем України
2007 року липня 04 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: головуючого: судді - Неклеси В.І.,
суддів - Митрофанової Л.В., Братіщевої Л.А. при секретарі: Чубіній А.В.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - Бершадської Людмили Станіславівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2007 року позов ОСОБА_2 .3адоволений частково, на його користь з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі Фонд соціального страхування) стягнуто заборгованість по страховим виплатам за період з 01.06.2003 року по 01.05.2006 року в розмірі 2823, 94 грн. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.05.2006 року в розмірі по 223, 41 грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи; судом не враховані вимоги п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 16 Положень ( стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.05.1999 року № 137; суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням бюджетних коштів, судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат всупереч п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд не дав належну правову оцінку економічному обґрунтуванню застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та фактичної заробітної плати, не застосував строк позовної давності у три місяці.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач на протязі тривалого часу з 1962 року по 198, роки працював на дільниці ДСФ-2 бурильником скважин шахти Артем-ДП І У ш Кірова, внаслідок чого його здоров'ю заподіяно шкоду Висновком МСЕК від 24Л9.1985 року йому встановлено 15 % втрати професійної працездатності, при наступних переоглядах ступінь втрати профпрацездатності змінювався та з 20.06.1995 року
встановлено 25% безстроково.
Державне підприємство "Рудоуправління імені "Кірова" призначило позивачу виплати у відшкодування шкоди виходячи із базового середнього розрахунку за січень-квітень 1992 року у сумі 5186, 79 крб. та до 01.12.1995 року РУ ім. Кірова виплачувало позивачу страхові виплати з урахуванням росту тарифних ставок і окладів.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залучення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі в якості відповідача по справі і стягнув суму заборгованості по щомісячним страховим виплатам за період починаючи з 01.12.2002 року, оскільки Закон України "Про загальнообов язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", набрав чинності з 01.04.2001 року.
Доводи відповідача Фонду соціального страхування про те, що суд не врахував, що
у Фонду соціального страхування є юридичний інтерес як 3-ї особи є безпідставними,
спростовуються матеріалами справи і висновками суду. с . , 0 , А гг
Доводи відповідача, що судом не враховані вимоги п.п. 1, 4, 5, 6, 12.1, 161 іоложень (стандартів) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28 05.1999 року № 137; що суд не взяв до уваги, що виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001 року є нецільовим використанням коштів- а також, що судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат, є безпідставні, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди , які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві, таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахування щомісячних сум у відшкодування шкоди позивачу та застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів по 11 У ш. Кірова відповідно до постанови адміністрації і профкому підприємства 2, 5 з 01.12.1 У, року згідно з постановою дирекції і профкому від 26.12.1995 року, на коефіцієнт 197 з 01 01 1998 року у відповідності з постановою дирекції і профкому № 1615 від 30 12 1997 року на коефіцієнт 1.27 з 01.07.2000 року згідно з постановою дирекції і профкому № 583а\160 від 15.06.2000 р., у зв'язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано застосовані до сум відшкодування шкоди коефіцієнти 2, 5 з 01.12.19У5 року та 1 27 з 01 07.2000 року, а також не застосовано коефіцієнт 1, 97 з 01.01.1998 року.
Також колегія суддів приходить до висновку, що судом правильно, у відповідності із роз'ясненнями, викладеними у п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України віл ?7 03 1992 року Хо 2 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами пре відшкодування шкоди», застосовано строк позовної давності у три роки, оскільки вимога про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем підлягає задоволенню за час, що не перевищує трьох років, що спростовує доводи Фонд) соціального страхування про невірне застосування судом строку позовної давності.
Проте як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції не розглянуті позовні вимоги заявлені ОСОБА_2. до ДП РУ ім. Кірова про стягнення заборгованості по щомісячним платежам за період з 01.12.1995 року по 01.04.2001 року у сумі 2277, 08 грн., та компенсаційних виплат - 1420, 92 грн., заявлені позивачем у позовній заяві (а.с. 9) та які були підтриманні в повному обсязі представником позивача в судовому засіданні (що вбачається з протоколу судового засідання, а.с. 79, 80).
Оскільки цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, згідно вимог п.5 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.
За таких обставин, колегія судців вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням вимог процесуального права і підлягає скасуванню в повному обсязі, з направленням справи на новий розгляд в той же суд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 5 ч. 1 ст. 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі задовольнити частково.
' Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 квітня 2007 року скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.