УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц-672/11
Категорія 34
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.
при секретарі Григорович А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України (далі- МТСБУ) про відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою МТСБУ на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Моторно (транспортного) страхового бюро України ( МТСБУ) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди та просив стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 2790грн. та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 2550грн. В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги у зв»язку з відшкодуванням відповідачем в добровільному порядку матеріальної шкоди та просив задовольнити вимоги щодо стягнення моральної шкоди /а.с.29/. Обґрунтовував свої вимоги тим, що 03.08.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилася з вини ОСОБА_2, він та його дружина ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, а їх автомобіль – «М-412» - механічні пошкодження. Оскільки відповідач в добровільному порядку відмовляється відшкодувати моральну шкоду, просив винести рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь позивача 1000грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі МТСБУ, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що заподіяну позивачу шкоду повинен відшкодувати винуватець дорожньо-транспортної пригоди, яким є ОСОБА_2. Окрім того, позивачем не надано доказів щодо моральних страждань.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 03.08.2008 року близько 11 год. на 145 км. автодороги Київ-Чоп ОСОБА_2., керуючи автомобілем „Шкода” , державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не справився з керуванням і допустив зіткнення з автомобілем „М-412”, державний номерний знак НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль „М-412” отримав механічні пошкодження, а ОСОБА_1 – тілесні ушкодження.
Вказані обставини підтверджені постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 7 серпня 2008 року відносно ОСОБА_4 /а.с.8/. Останній не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у зв”язку з закінченням строку для такого притягнення /а.с.10/.
Із матеріалів справи вбачається, що автомобіль „Шкода” д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 не було застраховано відповідно до Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
З акту судово-медичного обстеження №2253 від 07.08.08. вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров”я /а.с.9/.
Суд першої інстанції повно встановив обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми права.
Так, встановивши, що власник автомобіля „Шкода” д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2. не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, суд послався на норми ст.41.1 п. а) Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” і дійшов обґрунтованого висновку про відшкодування шкоди відповідачем - МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, а також, застосувавши положення п.22.3 ст.22 зазначеного Закону правильно вважав, що ОСОБА_1 відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 ч.2 ст.23 ЦК України.
Пунктами 1,2 частини 2 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров”я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів.
Враховуючи наведені норми закону, встановлені судом обставини справи та роз”яснення, які містяться в п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення моральної шкоди на користь позивача з Моторно (транспортного) страхового бюро України.
При цьому суд врахував, що ОСОБА_1 внаслідок фізичного болю зазнав моральних страждань, те, що останній отримав легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров”я. Суд також врахував обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість з урахуванням неправомірної поведінки винуватця ДТП ОСОБА_2., оцінив інші зібрані по справі докази, зокрема вартість заподіяної матеріальної шкоди, та дійшов обґрунтованого висновку про розмір відшкодування моральної шкоди у 1000грн.
Доводи МТСБУ, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу.
Так, вважаючи, що відшкодування розміру заподіяної моральної шкоди повинен нести винуватець ДТП ОСОБА_2., МТСБУ посилається на норми п.п.3,4 ст.23 ЦК України, які не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли. Окрім того відповідно до п.38.2.1 ст.38 Закону України „Про обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів моральних страждань позивача також безпідставні, оскільки підтверджуються,зокрема, актом судово-медичного обстеження №2253 від 07.08.08.
Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317,319,324,325ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Моторно (транспортного) страхового бюро України відхилити.
Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді