УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22ц- 8722/10
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючого-судді Трояновської Г.С.
Суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.
при секретарі Григорович А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом. В обґрунтування вимог зазначала, що з середини 2009 року вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина-син ОСОБА_3. Відповідач визнав себе батьком дитини та зареєстрував шлюб з нею. За рішенням суду від 15 листопада 2010 року він сплачує аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку/доходу/. Оскільки в теперішній час вона не працює, зайнята доглядом за малолітньою дитиною, відповідач в добровільному порядку не надає допомоги на її утримання, просила стягнути з нього аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку /доходу/ щомісяця до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/8 частини усіх видів його заробітку /доходу/ щомісячно до досягнення сином ОСОБА_3 трьохрічного віку, тобто до 26 червня 2013 року, починаючи з 21 грудня 2010 року. Стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-тенічне забезпечення розгляду справи, а також судові витрати в розмірі 150грн. на користь ОСОБА_1 Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку /доходу/ до досягнення дитиною трьохрічного віку. Вказує, що суд неповно з»ясував всі обставини справи, не врахував, що чоловік не несе витрат на проживання у гуртожитку, оскільки проживає у своїх батьків, а його витрати на сплату кредиту не можуть братись до уваги при визначенні розміру аліментів.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони проживали в незареєстрованому шлюбі, від сумісного проживання у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1/а.с.7/. 13 липня 2010 року шлюб було зареєстровано і відповідач визнав себе батьком дитини/а.с.6/.
Згідно рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 15 листопада 2010року з відповідача стягуються на користь позивачки аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини його заробітку /доходу/ /а.с.18/.
Позивачка не працює, зайнята доглядом за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. До народження дитини не працювала, перебувала на обліку як безробітна в Новоград-Волинському міському центрі зайнятості /а.с.9/.
Відповідач працює у військовій частині в/ч А0409, військовослужбовцем, отримує заробітну плату в розмірі 2231грн.50коп./а.с.18/.
Відповідно до положень ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Таке право на утримання вона має за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу /ч.4 ст.84 СК України/. Частиною 1 ст.80 СК визначено, що аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку /доходу/ другого з подружжя і /або/ у твердій грошовій сумі.
При розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував наведені норми закону до спірних правовідносин і дійшов обґрунтованого висновку про спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу позивачці шляхом стягнення аліментів на її користь у частці від його заробітку.
При визначенні розміру аліментів суд першої інстанції взяв до уваги те, що відповідач працездатний, має постійний дохід, матеріальної допомоги на утримання позивачки не надає.
Доводи в апеляційній скарзі про те, що відповідач не несе витрат на проживання в гуртожитку, оскільки мешкає в батьків, не можуть слугувати підставою для збільшення розміру аліментів на утримання позивачки, позаяк відповідач не надав буд-яких доказів на підтвердження цих обставин і вони не брались до уваги судом першої інстанції при ухваленні рішення.
Колегія суддів вважає, що розмір аліментів на дружину визначено правильно, виходячи ще й з того, що відповідач станом на 20 січня 2011року має заборгованість за кредитним договором та кредитною картою у сумі 10585,59грн /а.с.22,23/.
Апеляційна скарга не містить інших доводів для скасування або зміни рішення суду.
Сторони не позбавлені права звернення до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану когось із сторін, поліпшення або погіршення здоров"я когось із них / ч.1 ст.192 СК України/.
Керуючись ст.209,218,303,307,308,313,314,315,317,319,324,325ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді