КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/1586/24

Провадження №2-678-104/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

представник третьої особи Майстер Т. В., Макарчук О. О.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Летичівська селищна рада як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

12 листопада 2024 року до суду надійшла позовна заява про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В обґрунтування якої позивач зазначає, що він проживав з 2015 року з ОСОБА_3 . Від спільного проживання мають сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 2023 року ОСОБА_4 знаходиться на повному утриманні та вихованні ОСОБА_1 . Питання щодо виконання відповідачем батьківських обов`язків розглядалося компетентними органами. Так, згідно висновку Летичівської селищної ради доцільно вирішення в судовому порядку питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 . Позбавлення відповідача батьківських прав по відношенню до ОСОБА_4 - це необхідний крок для захисту прав та інтересів малолітньої дитини. Добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини відповідач не надає, тому він вимушений поставити питання про стягнення аліментів в судовому порядку. Просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 ; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, до досягнення ним повноліття. Судовий збір просить залишити за собою.

14 листопада 2024 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області відкрито загальне позовне провадження у справі.

13 січня 2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, пояснив, що з їхній з відповідачкою спільний син проживає разом з ним та бабусею. Дитина повністю перебуває на його утриманні, відповідачка з сином не спілкується, коштів не надає, аліментів не сплачує.

Відповідачка ОСОБА_3 , будучи неодноразово та належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання, також в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, а також шляхом направлення рекомендованих повісток з повідомленням про їх вручення, як у підготовчі так і у судові засівання не з`явилась, відзив на позовну заяву до суду не подавала, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань від неї до суду не надходило.

Представники третьої особи Майстер Т. В. та Макарчук О. О. проти задоволення позову не заперечують.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що дитина ОСОБА_4 проживає разом з батьком та бабусею у селищі Летичів. Мати з дитиною не спілкується, не навідує його, дитина перебуває на повному утриманні батька.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ч. 1). Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття (ч. 2). Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3).

У Законі України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8). Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11). Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12).

В ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1). Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (ч. 2).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ч. 1). Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2). Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3). Батьки зобов`язані поважати дитину (ч. 4). Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ч. 5).

Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (ч. 1). Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам (ч. 2). Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ч. 3).

У п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

В силу ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року (далі - Постанова) роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У абз. 2 п. 16 Постанови вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

У частині 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також, суд приймає до уваги те, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Крім цього вирішуючи даний спір, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 402/428/16-ц від 17 жовтня 2018 року, яка зводиться до такого.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Як вбачається з Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 10 січня 2017 року складено відповідний актовий запис № 3. Його батьками записані сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області №153 від 18 липня 2024 року, керуючись ст.ст.150, 157 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», з метою захисту прав та законних інтересів дітей, беручи до уваги рішення комісії з питань захисту прав дитини Летичівської селищної ради №79 від 17.07.2024 року, орган опіки та піклування Летичівської селищної ради робить висновок про доцільність вирішення у судовому порядку питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно Довідки-характеристики № 275, яка видана 28 серпня 2024 року, ОСОБА_1 за час проживання зарекомендував себе з позитивного боку, претензій та зауважень до нього за увесь період проживання не було. В громадських місцях веде себе скромно, виховано та цивілізовано. Випадків п`янства та хуліганських вчинків за ним не помічалось. Має багато друзів, серед яких користується авторитетом, працьовитий. За характером спокійний, доброзичливий. До кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався.

Згідно Інформації щодо стану навчання та виховання ОСОБА_4 , 15 грудня 2016 року, наданої директором та вчителем Летичівського ліцею № 1 від 02 вересня 2024 року, у 2023-2024 навчальному році мама частково приймала участь у навчанні і вихованні дитини. На даний час момент вихованням та забезпеченням дитини до школи займається батько ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_1 .

Відповідно до довідок № 35, 36 від 30 серпня 2024 року, які видані КНП «Летичівська БЛ», ОСОБА_1 на «Д»-обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за період останніх 5-ти років по психічну допомогу не звертався, наркологічних захворювань не виявлено.

Згідно довідки ВЛК № 19/19 від 24 січня 2025 року, ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби.

Згідно довідки ВЛК № 118/4 від 23 січня 2025 року, ОСОБА_1 є непридатним до військової служби.

Згідно Витягів з «Оберіг», «Резерв+», ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 (АДРЕСА_3).

Відповідно до Медичного висновку № 28 від 28 грудня 2022 року, ОСОБА_4 має захворювання: дитячий аутизм з порушенням комунікації та соціальної взаємодії, розладами експресивного мовлення.

Як вбачається з посвідчення серія НОМЕР_2 , ОСОБА_4 є дитиною з інвалідністю.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 14 жовтня 2024 року, головним спеціалістом Служби у справах дітей Летичівської селищної ради Ніцевич М. С. та ОСОБА_11 проведено обстеження умов проживання дитини з батьком ОСОБА_1 . Умови проживання задовільні, дитина проживає з батьком і бабусею у приватному будинку, будинок старий, але в кімнатах чисто, тепло, відсутні неприємні запахи. Наявні необхідні меблі та техніка, забезпечені продуктами харчування. Сім`я утримує господарство та обробляють город. Дитина проживає в одній кімнаті з батьком, має окреме місце для сну та навчання. Забезпечений одягом та взуттям відповідно до віку та сезону.

Постановами Летичівського районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2021 року (ЄУН справи 678/1269/21, провадження 3-678-676/21), 11 липня 2022 року (ЄУН справи 678/699/22, провадження 3-678-428/22), 11 жовтня 2022 року (ЄУН справи 678/1099/22, провадження 3-678-649/22), 21 лютого 2023 року (ЄУН справи 678/235/23, провадження 3-678-128/23), 20 листопада 2023 року (ЄУН справи 678/1569/23, провадження 3-678-796/23), 27 лютого 2024 року (ЄУН справи 678/212/24, провадження 3-678-117/24) ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративних порушень за ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП та накладено стягненню у виді штрафів.

Як вбачається з актів обстеження умов проживання від 17 червня 2022 року, 31 серпня 2022 року, 10 січня 2023 року, 10 травня 2023 року, 01 листопада 2023 року, 09 січня 2024 року, 09 лютого 2024 року, умови проживання дітей з матір`ю ОСОБА_3 незадовільні. В будинку бруд, безлад, сморід, розкидані речі та взуття. Мати по декілька днів немає вдома. Зі слів бабусі, малолітній ОСОБА_12 проживає разом з батьком ОСОБА_4 .

Відповідно до Довідки № 16-126 від 05 лютого 2025 року, про отримання (неотримання) допомоги, ОСОБА_3 припинено відповідно до листа Служби у справах дітей Летичівської селищної ради № 9 від 09 січня 2025 року.

Так, висновком виконавчого комітету Летичівської селищної ради як органу опіки та піклування, який затверджено рішенням Летичівської селищної ради № 153 від 18 липня 2024 року, підтверджується доцільність у судовому порядку, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як встановлено, мати ОСОБА_3 протягом тривалого часу повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, а саме: з сином не спілкується, відтак не проявляє батьківської турботи щодо нього, не піклується про фізичний розвиток дитини, не цікавиться здоров`ям, не приймає участі в його матеріальному забезпеченні.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт ухилення ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню.

Щодо стягнення аліментів.

Позбавлення батьківських прав, згідно ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України, не звільняє від обов`язку щодо утримання дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відтак, з врахуванням обставин названих в ст.182 СК України, розмір аліментів на утримання дітей, має становити не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.

Враховуючи встановлені обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі ст.430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає обов`язковому негайному виконанню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог, в зв`язку з тим що позовні вимоги задовольняються в повному обсязі, тому з відповідачки користь держави за позовну вимогу про стягнення аліментів слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн., щодо позовної вимоги про позбавлення батьківських прав позивач у позовній заяві просить судовий збір в цій частині залишити за ним.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.150, 164-166, 180-182, 191, 193 СК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 200, 206, 223, 247, 258, 264, 265, 280, 281, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку із всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 12 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути одноразово з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі - 1211 грн. 20 коп.

Копію даного рішення після набрання ним законної сили направити органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини - до Летичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2025 року.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженець с. Буцни Летичівського району Хмельницької області, житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , електронна пошта і електронний кабінет - відсутні.

ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , відсутній зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

ТРЕТЯ ОСОБА: Летичівська селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул. Героїв Крут, 2/1 селище Летичів Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31500, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04404548, тел. (03857) 9-14-50, електронна пошта: rada@letychivotg.gov.ua, наявний електронний кабінет.

Суддя: підпис А.В.Лазаренко

Суддя: А.В.Лазаренко