Справа № 2-3889/11

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                        І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И.

26 серпня 2011 року                         Жовтневий районний суд м. Маріуполя у складі судді Степанової С.В. при секретарі Горустович К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради про визнання права власності на самочинне будівництво, -

                                             В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом про визнання за ним права власності на добудований та реконструйований в 2008 році житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який на даний час складається з наступних будівель та споруд:  житловий будинок літ. А-1, мансарда житлова літ. А/м, прибудова літ. а-1, навіс  літ. Б-1, вимощення 1, ганок а-1-1, огорожа №1, ворота №2. В позові зазначив, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом на право власності на земельну ділянку площею 0,0932 га., кадастровий номер –1412300000:04:006:0668, від 26 червня 2008р. На підставі договору купівлі-продажу будинку від 06.07.2004 року  позивач є власником жилого будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Просив визнати за ним право власності на об’єкти самочинного будівництва, оскільки це не порушує прав та інтересів інших осіб.

           В судове засідання позивач не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі та підтримку  позовних вимог, які просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Маріупольської міської Ради –Темір І.К. в судове засідання також не з’явилася, надала письмову заяву про розгляд справи без участі представника відповідача, та зазначила, що проти задоволення позову не  заперечує.   

Відповідно до поданих сторонами заяв суд розглянув справу у їх відсутності та відповідно  до ч.2 ст. 197 ЦПК України буз фіксації судового процесу технічними засобами.

Судом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку літ. А-1, житлова мансарда літ. А/м, прибудова літ. а-1, навіс  літ. Б-1, вимощення 1, ганок а-1-1, огорожа №1, ворота №2., з них самовільно збудовані прибудова літ. а-1 (площа  загальна –8,2 м.кв.), навіс літ. Б-1., реконструйована нежитлова мансарда літ. А/м в житлову мансарду А/м (загальна площа 46,1 м.кв. житловою площею 40,1 м.кв.).

Згідно висновку технічного експерта в галузі будівництва Зайцева І.А. (ТОВ „Донбасспецмонтаж”) від 16.08.2011 року № 395:

1.           прибудова літ. а-1, ганок а-1-1, навіс  літ. Б-1, житлова мансарда літ. А/м, які знаходяться за адресою:  АДРЕСА_1 їх несучі і захищаючі конструкції знаходяться у задовільному технічному стані і можуть експлуатуватись в подальшому;

2.          технічний стан будівельних конструкцій прибудови літ. а-1, ганку а1, навісу  літ. Б-1 та житлової мансарди літ. А/м, забезпечує їх безпечну та надійну експлуатацію.

          Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України суд за вимогою власника (користувача) земельної ділянки може визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

          Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності. Ч. 2 ст. 124 Конституції України  встановлює,  що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.

           Відповідно до ч. 1 ст. 331 ЦК України право  власності  на нову річ,  яка виготовлена (створена) особою,  набувається нею,  якщо інше не встановлено договором  або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

           З матеріалів справи вбачається відсутність спору щодо права власності стосовно вимощення 1, огорожі № 1 та воріт № 2, які Маріупольським бюро технічної інвентаризації не визнані самочинним будівництвом та висновок технічного експерта було складено стосовно житлової мансарди літ. А/м, прибудови літ. а-1, навісу  літ. Б-1 та ганку а-1-1.

          У зв’язку з викладеним, враховуючи висновок експерта, а також те, що позивач є власником домоволодіння та земельної ділянки, приймаючи до уваги визнання позову представником відповідача, суд вважає, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб, а тому позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на самочинно збудовані житлову мансарду літ. А/м, прибудову літ. а-1, навіс  літ. Б-1, ганок а-1-1 задовольняє, але відмовляє у задоволенні позову стосовно визнання права власності на вимощення 1, огорожу № 1 та ворота № 2.

          На підставі ст. 124 Конституції України, ст. ст. 331, 376, 386, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 174, 213, 215 ЦПК України,

                                                  В И Р І Ш И В :

          Позов з ОСОБА_1 до Маріупольської міської Ради про визнання права власності на самочинне будівництво задовольнити частково.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок

літ. А-1, житлову мансарду літ. А/м (загальна площа 46,1 м.кв., житлова площа 40,1 м.кв.), прибудову літ. а-1 (загальна площа –8,2 м.кв.), навіс літ. Б-1, ганок а-1-1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

          На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

          Суддя                                                                                          С.В. Степанова