Справа №2-350/11   

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

26 липня 2011  року  Ленінський районний суд міста Луганська у складі:   

головуючого                 –  судді   Золотарьова О.Ю.

при секретарі            –      Михайліченко Є.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Відокремленого підрозділу «Шахтопрохідницьке управління № 4»ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка», про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні, середньомісячного заробітку за час затримання розрахунку при звільненні, -   

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача, який згодом уточнила,  посилаючись на ту обставину, що згідно наказу Трест «Шахтопрохідка»№ 84-к від 26.03.1994 року була переведена на посаду телефоністки міжміського телефонного зв'язку І кл.

16.08.1996 року Трест «Шахтопрохідка»був перетворений у ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

03.07.2009          року ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка»був перейменований
у Публічне акціонерне товариство «Трест Луганськшахтопроходка».

10.12.2010          року згідно наказу ВП «ШПУ №4»ПАТ «Трест
Луганськшахтопроходка»№ 254-к від 10.12.2010 року позивачку було звільнено за власним бажанням.

Починаючи з жовтня 2010 року позивачці заробітна плата не виплачувалася, керівництво пояснювало, що коштів на виплату заробітної плати всім співробітникам не вистачає, а тому заборгованість буде виплачена пізніше.

До моменту звільнення з ВП «ШПУ №4»ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»заборгованість по заробітній платі позивачці не виплатили.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 116, 117 КЗпП України, позивачка просила стягнути з відокремленого підрозділу «Шахтопрохідницьке управління № 4»Публічного акціонерного товариства «Луганськшахтопроходка»та ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»заробітну плату у розмірі 7438, 60 гривень, стягнути з відповідачів середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 10.12.2010 року по 19.07.2011 року у розмірі 12240, 00 гривень.

В судовому засіданні позивачка підтримала уточнені позовні вимоги, наполягала на задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка»в судовому засіданні позов визнали частково, погодившись із фактом затримки виплат з причин відсутності грошових коштів у підприємстві на момент звільнення працівників. Не заперечували проти задоволення позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, однак заперечували проти задоволення вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, надавши письмові заперечення та посилаючись на відсутність вини підприємства у затримці виплати, так як підприємство перебувало в скрутному фінансовому становищі, рахунки підприємства були арештовані, що унеможливлювало будь-які виплати, в тому числі і заробітну плату, надали довідки про розмір заборгованості та розмір середньоденної заробітної плати позивачки. Крім того вказали, що Відокремлений підрозділ «Шахтопрохідницьке управління № 4»ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка»не є юридичною особою, усі нарахування заробітної плати здійснює ПАТ  «Трест Луганськшахтопроходка».

Заслухавши сторони, вивчивши позовні вимоги та докази, що їх підтверджують, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 116 Кодексу Законів про Працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Ст. 117 названого Кодексу встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачку було звільнено 10.12.2010 року позивачку було звільнено за власним бажанням згідно наказу 254-к (а.с. 7).

Належні звільненому працівнику суми не сплачені, спору щодо розміру належних позивачці сум немає, відповідачем уточнені позовні вимоги в цій частині визнано.

Таким чином, судом встановлено, що сторони перебували у трудових відносинах, які були розірвані за ініціативи працівника, при звільненні і до розгляду справи з позивачем не було проведено повного розрахунку. У зв’язку з наведеним, відповідач повинен виплатити позивачці суму доведеного боргу по заробітній платі.

Нарахування заробітної плати здійснює Публічне акціонерне товариства «Трест Луганськшахтопроходка», «Шахтопрохідницьке управління № 4»Відкритого акціонерного товариства «Луганськшахтопроходка»не є юридичною особою, тому суд відмовляє у задоволенні вимог до відповідача «Шахтопрохідницьке управління № 4».

Щодо вимог про стягнення середньомісячного заробітку за весь час затримки в розрахунку, суд прийшов до наступного висновку.

Із копії трудової книжки позивача, довідок відповідача, копій постанов Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про арешт коштів відповідача, копії ухвали Господарського суду Луганської області від 13 грудня 2010 року вбачається, що позивачка звільнена з 10 грудня 2010 року, однак при звільненні та до часу розгляду справи з нею не проведено повного розрахунку.

За такого відповідач повинен сплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Разом із цим, відповідно до ст. 117 КЗпП України,  в разі невиплати з вини  власника  або  уповноваженого  ним органу належних звільненому працівникові сум у зазначені вище строки,   при  відсутності  спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки  по  день фактичного розрахунку.

При наявності  спору   про   розміри   належних звільненому працівникові  сум  власник або  уповноважений  ним  орган повинен сплатити зазначене  відшкодування в  тому  разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково,  то  розмір  відшкодування  за  час  затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Вина юридичної особи при здійсненні господарської діяльності –це існування двох обставин, які дають підстави для застосування відповідальності: наявність у особи-правопорушника реальних можливостей для належного виконання і невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення правопорушення, запобігання збиткам (шкоді) потерпілого.

В судовому засіданні встановлено, що постановами старшого державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Поршенко Н.С. від 20.12.2010 року та 22.04.2011 року накладено арешт на рахунки ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка».

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення  сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відтак, відповідачем, з врахуванням вищенаведеного, доведено, що затримка розрахунку при звільненні позивачу виникла не з вини підприємства, оскільки виконавчою службою було накладено арешт на рахунки підприємства, що виключило можливість розпорядження відповідачем своїми коштами в період звільнення позивача, інших можливостей вчасно виплатити заробітну плату не було, а тому відсутні підстави для застосування ст. 117 КЗП України. Позивачем же, в свою чергу, не наведено жодних доказів в спростування  доводів відповідача щодо відсутності його вини у несвоєчасному розрахунку при звільненні.

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст. ст.  10, 57, 60, 88, 214, 215, 367 ЦПК України, суд – 

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати у сумі 7438 (сім тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 60 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                    О.Ю.Золотарьов