АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-1693/11Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 6 Зайончковська І.А.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В. С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПальонного В.С.
суддівНерушак Л.В., Карпенко О.В.
при секретаріМакарчук Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 ОСОБА_11 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Смілянської міської ради, третя особа ОСОБА_9, про визнання в порядку спадкування права власності на самочинні споруди, за позовом Смілянської міської ради, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_9, до ОСОБА_6 про знесення самочинно збудованої споруди та звільнення земельної ділянки, за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, третя особа Смілянська міська рада, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Смілянської міської ради про визнання неправомірним рішення Х1У сесії Смілянської міської ради від 25 лютого 2010 року № 45-75/У, визнання права на спадщину, визнання права власності на самочинне будівництво, встановлення порядку землекористування.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 червня 2002 року він є власником житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 1326 кв. м.
Частина вказаної земельної ділянки площею 1000 кв. м належить йому на праві приватної власності згідно державного акту ЯА № 214829 від 25 жовтня 2004 року, а іншою частиною цієї ділянки площею 256 кв. м він користується на підставі договору оренди від 25 жовтня 2005 року між ним та Смілянською міською радою.
В період з 1974 року по 1991 рік спадкодавцем ОСОБА_10 на виділеній їй рішенням Смілянського міськвиконкому № 416 від 2 листопада 1954 року земельній ділянці площею 1960 кв. м були збудовані два гаражі, позначені в технічному паспорті літерами «Д» і «Д1», сарай з погребом, позначений літерою «М», та сарай, позначений літерою «Н».
Оскільки вказані споруди є самочинними, при видачі свідоцтва про право на спадщину вони не були включені до спадкового майна, проте вони є його частиною, а так як він прийняв спадщину, то має право і на ці споруди, які призначені для обслуговування житлового будинку і нерозривно з ним пов’язані.
Самочинно збудовані гаражі «Д» і «Д1» та сарай «Н» розташовані на приватизованій ним земельній ділянці, а сарай з погребом «М» - на орендованій земельній ділянці.
Після прийняття спадщини він користується зазначеними самочинними спорудами, проте відповідач вимагає, щоб він подав заяву про вилучення у нього частини земельної ділянки площею 5 кв. м, мотивуючи це тим, що при виготовленні технічної документації на орендовану ним земельну ділянку була допущена помилка і цю її частину необхідно передати власнику магазину, розміщеного на суміжній земельній ділянці, яка належить Смілянській міській раді.
Рішенням Х1У сесії Смілянської міської ради від 25 лютого 2010 року йому запропоновано в 30-денний строк звільнити земельну ділянку від самочинно побудованого сараю з погребом, позначеного літерою «М». Таке рішення він вважає незаконним, оскільки воно порушує його право на спадкове майно.
З врахуванням зазначених обставин позивач просив визнати за ним право на спадщину після смерті ОСОБА_10 та право власності на самочинно збудовані приміщення, позначені в технічному паспорті літерами «Д», «Д1», «М», «Н», які розташовані по АДРЕСА_1; визнати неправомірним рішення Х1У сесії Смілянської міської ради від 25 лютого 2010 року № 45-76/У в частині вимоги про знесення самочинно збудованого сараю з погребом; визначити тверді межі та встановити порядок землекористування з Смілянською міською радою зі сторони вул. Телеграфної.
В судовому засіданні ОСОБА_6 змінив позовні вимоги – просив визнати за ним право на спадщину після смерті ОСОБА_10 та право власності на самочинно збудовані приміщення, позначені в технічному паспорті літерами «Д», «Д1», «М», «Н», які розташовані по АДРЕСА_1, відмовившись від решти позовних вимог.
Ухвалою суду від 29 квітня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, залучено ОСОБА_9
ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа Смілянська міська рада Черкаської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що на підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду від 30 липня 2007 року він є власником нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 22 лютого 2007 року № 122 з врахуванням змін, внесених рішенням виконкому від 22 серпня 2007 року № 893, йому надано дозвіл на виконання проектних робіт з реконструкції вказаного приміщення під магазин промислових товарів.
Оскільки до початку будівельних робіт з реконструкції необхідно оформити землекористування, він звернувся до Смілянської міської ради з заявою про передачу йому в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,0079 га і рішенням Смілянської міської ради від 25 лютого 2010 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначеної площі під реконструкцію належної йому нежитлової будівлі в оренду строком на 3 роки на період проектування і будівництва.
Проте відведенню земельної ділянки перешкоджає прибудова до нежитлової будівлі, власником якої вважає себе відповідач ОСОБА_6 Дана прибудова є самочинним будівництвом, збудована з порушенням державних будівельних норм та протипожежних правил.
Вважаючи, що зазначена самочинна споруда порушує його права власника нежитлового приміщення, позивач просив усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження належним йому майном – нежитловим приміщенням, розташованим по АДРЕСА_1, шляхом знесення самочинно зведеної споруди на земельній ділянці місцевої територіальної громади, власником якої вважає себе ОСОБА_6
Смілянська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_9, про знесення самочинно збудованої споруди та звільнення земельної ділянки, зазначаючи в обґрунтування своїх вимог, що 22 серпня 2007 року рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради надано дозвіл ОСОБА_9 на виконання проектних робіт по здійсненню реконструкції належного йому нежитлового приміщення під магазин промислових товарів по АДРЕСА_1, після чого ОСОБА_9 звернувся до міської ради з клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки за вказаною адресою.
При розгляді вказаного клопотання ОСОБА_9 встановлено, що відведенню земельної ділянки перешкоджає побудована на ній споруда ( сарай з погребом ), з заявою про збереження якого до міського голови та його заступника звернулися ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_11 Останні мотивували свою заяву тим, що зазначена споруда збудована в 1974 році на земельній ділянці по АДРЕСА_1 ОСОБА_10, яка померла в 2001 році, а спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_6
Обстеженням земельної ділянки по АДРЕСА_1 встановлено, що зазначена споруда збудована самочинно, оскільки ні ОСОБА_10, ні ОСОБА_6 за дозволом на її будівництво до виконкому Смілянської міської ради не зверталися. Правовстановлюючі документи на зазначену споруду та земельну ділянку, на якій вона розташована, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 не надали. Споруда не знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності та оренді в ОСОБА_6
Відповідно до висновку управління архітектури , регулювання забудови та земельних відносин виконкому Смілянської міської ради № 57 від 12 лютого 2010 року вказана споруда не може бути збережена та підлягає знесенню, а земельна ділянка зайнята нею – звільнена та приведена у придатний для використання стан.
Так як ОСОБА_6 не виконує рішення сесії Смілянської міської ради від 25 лютого 2010 року про звільнення в 30-денний строк земельної ділянки від самочинної забудови (сараю «М» з погребом), Смілянська міська рада в своєму позові просила зобов’язати відповідача знести самочинну споруду та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Позови ОСОБА_6, ОСОБА_9 та Смілянської міської ради судом об’єднані в одне провадження.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2011 року позов ОСОБА_6 до Смілянської міської ради, третя особа ОСОБА_9, про визнання в порядку спадкування права власності на самочинні споруди залишено без задоволення.
Позов Смілянської міської ради до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_9, про знесення самочинно збудованої споруди та звільнення земельної ділянки задоволено.
Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_6, третя особа Смілянська міська рада, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_6 знести самочинно збудовану споруду сараю з погребом під літерою «М», що знаходиться на землях територіальної громади по АДРЕСА_1, та звільнити земельну ділянку, привівши її у первісний стан, усунувши таким чином перешкоди ОСОБА_9 у здійсненні ним права користування та розпорядження належним йому нежитловим приміщенням, що знаходиться в АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 ОСОБА_11, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити у справі нове рішення, яким:
- відмовити в задоволенні позовних вимог Смілянської міської ради до ОСОБА_6 про знесення самочинно збудованої споруди та звільнення земельної ділянки;
- відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном;
- визнати за ОСОБА_6 право на спадщину після смерті ОСОБА_10 та право власності на самочинно побудовані приміщення під літерами «Д», «Д1», «М», «Н», що знаходиться за адресою АДРЕСА_1;
- визнати неправомірними рішення ХІV сесії Смілянської міської ради від 25.02.2010р. за №45-76/V в частині вимоги знесення самочинно побудованих приміщень сараю та погребу;
- усунути перешкоди в землекористуванні для ОСОБА_6, шляхом звільнення орендованої ним частини земельної ділянки від приміщення магазину належного ОСОБА_9;
- скасувати ухвалу Смілянського міськрайонного суду від 12 травня 2011 року про залишення заяви ОСОБА_6 про збільшення позовних вимог без розгляду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників ОСОБА_6, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_9 та представників Смілянської міської ради, які заперечували проти її задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 25 червня 2002 року ОСОБА_6 отримав спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_12
До складу спадкового майна ввійшло будинковолодіння, розташоване по АДРЕСА_1, яке складалося з житлового будинку під літерами «Аа», дерев’яний сарай «Бб», дерев’яний сарай «В», літня кухня «Гг», цегляний туалет «Е», бетонна криниця «З», дерев’яниа огорожа №1 і належало ОСОБА_10, спадкоємцем якого був ОСОБА_12, що прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх спадкових прав.
Крім цього попереднім власником в даному домоволодінні самочинно споруджені гараж під літерою «Д», гараж під літерою «Д1», сарай з погребом під літерою «М», сарай під літерою «Н».
В 2004 році ОСОБА_6 приватизував частину земельної ділянки, на якій розташоване успадковане ним будинковолодіння, площею 1000 кв. м, а іншою частиною цієї ділянки площею 0,0256 га він користується на підставі договору оренди від 25 жовтня 2004 року між ним та Смілянською міською радою.
На підставі ухвали Смілянського міськрайонного суду від 22 липня 2007 року ОСОБА_9 є власником нежитлового приміщення, розташованого по АДРЕСА_1.
Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 22 лютого 2007 року № 122 зі змінами, внесеними рішенням виконкому від 22 серпня 2007 року № 893 ОСОБА_9 надано дозвіл на виконання проектних робіт з реконструкції вказаного нежитлового приміщення, а рішенням сесії Смілянської міської ради № 45-38/У від 25 лютого 2010 року – дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0079 га під цю реконструкцію.
12 лютого 2010 року начальником відділу контролю управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконкому Смілянської міської ради та головним спеціалістом цього управління проведено обстеження земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, під час якого встановлено, що на цій ділянці на відстані 1,06 м від задньої стіни належного ОСОБА_9 нежитлового приміщення побудовано господарську споруду – сарай з погребом.
На підставі даних обстеження начальником управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконкому Смілянської міської ради зроблено висновок про невідповідність обстеженої забудови державним будівельним нормам і необхідність її знесення з приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан.
Рішенням сесії Смілянської міської ради № 45-75/У від 25 лютого 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_11, які користуються зазначеним сараєм з погребом, запропоновано звільнити земельну ділянку від цієї забудови.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі письмовими доказами: копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 червня 2002 року; копією технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1; копією державного акту про право власності на земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1; копією договору оренди землі від 25 жовтня 2004 року між ОСОБА_6 та Смілянською міською радою; копією ухвали Смілянського міськрайонного суду від 30 липня 2007 року; копією рішення сесії Смілянської міської ради від 25 лютого 2010 року № 45-38/У; копією акту обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 12 лютого 2010 року; копією висновку начальника управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин виконкому Смілянської міської ради від 12 лютого 2010 року: копією рішення Смілянської міської ради № 45-75/У від 25 лютого 2010 року.
Згідно ч.2 ст. 12 Закону України «Про власність», який був чинним на час прийняття спадщини ОСОБА_6, громадянин набуває права власності на доходи від участі у суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
Відповідно до ч.3 ст. 105 ЦК УРСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням будівельних норм і правил, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який проводив самовільне будівництво, або за його рахунок.
З огляду на викладене ОСОБА_6, прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_12, яка складалася з будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1, не набув і не міг набути права власності на самочинні споруди в даному будинковолодінні, оскільки вони не ввійшли до складу спадщини, так як підлягали знесенню відповідно до положень ч.3 ст. 105 ЦК УРСР.
Таким чином, суд обґрунтовано прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_6 про визнання за ним права власності на самочинні споруди, як на спадкове майно.
Обґрунтованим є і висновок суду про пропуск ОСОБА_6 строку позовної давності, оскільки представник відповідача – Смілянської міської ради заявив про застосування позовної давності, а ОСОБА_6 не надав доказів поважності причин пропуску цього строку.
Відповідно до п.п. «а» ч.1 ст.12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Згідно ст.212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
У відповідності з ч.7 ст.376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила ( здійснює ) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила ( здійснює ) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила ( здійснює ) будівництво.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований самочинно збудований сарай з погребом під літерою «М», ОСОБА_6 ні у приватну власність ні в оренду не надавалась, а самочинне будівництво на ній порушує права інших осіб, зокрема ОСОБА_9, оскільки перешкоджає йому користуватися належним йому на праві приватної власності нежитловим приміщенням, зокрема провести його реконструкцію.
З огляду на вказані обставини висновок суду щодо зобов’язання ОСОБА_6 знести самочинно збудовану споруду та привести земельну ділянку, на якій вона розташована, у первісний стан, усунувши таким чином порушення права ОСОБА_9 на користування належним йому майном, є обґрунтованим і відповідає обставинам справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що встановивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19 травня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Смілянської міської ради, третя особа ОСОБА_9, про визнання в порядку спадкування права власності на самочинні споруди, за позовом Смілянської міської ради, третя особа на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_9, до ОСОБА_6 про знесення самочинно збудованої споруди та звільнення земельної ділянки, за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_6, третя особа Смілянська міська рада, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :