справа 2-а-1141//2011 р.

  19.09.2011  П О С Т А Н О В А

    Іменем України

19 вересня  2011 року                                                                                                    смт. Врадіївка

                       Миколаївської області

 Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Фасій В. В. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Врадіївському районі Миколаївської області (далі- УПФ у Врадіївському районі) про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги ,-

     В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зобов’язати пенсійний фонд нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії як «дитині війни»за період з 15.02.2011р.. по 18.06.2011 р. з врахуванням проведених виплат, обґрунтовуючи тим, що він відповідно до Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” (далі —Закон №2195-ІУ) належить до категорії дітей війни. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону №2195-ІУ йому  щомісячно, починаючи з 1 січня 2006 року повинна проводитися доплата до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. На протязі 2011р. така допомога виплачувалася йому не в повному розмірі, - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, а тому просить позов задовольнити.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Відповідач отримав ухвалу суду від про відкриття скороченого провадження 08.09.2011 р., у встановлений у ній строк (10 днів з моменту отримання) заперечення проти задоволення позову не надав (супровідний лист, довідка канцелярії суду).

З врахуванням повідомлених позивачем обставин, вважаю можливим ухвалення законного та обґрунтованого рішення, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі, в порядку скороченого провадження.

ОСОБА_1 відповідно до Закону України №2195-ІУ відноситься до категорії дітей війни та з 1992р. перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Врадіївському районі, як “дитина війни” (паспорт НОМЕР_1 виданий 11.09.1996р., посвідчення №НОМЕР_2 видане 11.12.1992р.);

У період з 15.02.2011р. по 18.06.2011р.   нарахування підвищення до пенсії щомісяця як дитині війни ОСОБА_1 здійснювалося в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - 49 грн. 80 коп. (довідка вих. №3145/02 від 03.08.2011р.)

Відповідно до ст. 6 Закону №2195-ІУ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пункт 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006р. №489-У “Про держаний бюджет України на 2007р.” було зупинено дію ст. 6 Закону України №2195-ІУ.

Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 р. від 09.07.2007р. визнав таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007р.” п.12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону №2195-ІУ від 18.11.2004р., також своїм рішенням № 10рп/2008 р. від 22.05.2008 року Конституційний суд України визнав положення п.41 розділу 2 Закону України “Про держаний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007р., що стосується виплати доплати “дітям війни” неконституційним.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти, їх окремі положення. що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, тобто з 09.07.2007 року - Закон України від 19.12.2006р. №489-У “Про державний бюджет України на 2007р.” та з 22.05.2008р. - Закон України “Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, що стосуються виплати доплати “дітям війни” втратили чинність.

Дія ст. 6   Закону №2195-ІУ Законом України “Про державний бюджет України на 2010р.” № 2154- УІ від 27.04.2010р., ЗУ «Про державний бюджет України на 2011 р.»№ 2857- УІ від 23.12.2010 р. не  була зупинена.

Статтею 7 розділу І Закону України «Про внесення змін до  Закону України «Про державний бюджет України на 2011р»№3491-УІ від 14.06.2011р. (далі –закон №3491-УІ), який набрав законної сили 19.06.2011р ., встановлено, що у 2011 році норми і положення статей  статті  6  Закону  України  "Про соціальний захист  дітей  війни" застосовуються у порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фондуУкраїни на 2011 рік».

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно за правилами встановленими ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Будь - якими іншими діючими нормативно - правовими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.

А тому приходжу до висновку, щодо не взяття до уваги положень ч.3 ст. 28 Закону України (№1058), з якого випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлено абзацом І частиною І цієї статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону №2195-ІУ.

Оскільки правові положення, передбачають дітям війни підвищення до пенсії, то позивач, який має такий статус, має право на її отримання і органи державної влади не можуть відмовляти у цих виплатах.

На підставі вищевикладеного, приходжу до висновку про незаконність дій відповідача, зокрема щодо не проведення нарахування та виплати, позивачу, у відповідності до ст. 6 Закону №2195-ІУ  підвищення до пенсії як дитині війни  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в період з 15.02.2011р. по 18.06.2011р. (набрання чинності законом №3491-УІ)   та що позивач має  право і законні підстави для отримання підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в межах шестимісячного строку звернення з адміністративним позовом до суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України та з врахуванням положень ст..7 розділу І закону №3491-УІ, відповідно за період з 15.02.2011р. по 18.06.2011р,.

Керуючись ст.ст. 22, 46 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України №1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 183-2 КАС України, -

              П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Врадіївському районі щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1  у відповідності до ст. 6 Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії як дитині війни  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –незаконними, за період з 15.02.2011р. р. по 18.06.2011 р.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Врадіївському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 у відповідності до ст. 6 Закону України №2195-ІУ від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України №1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підвищення до пенсії як дитині війни  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з врахуванням проведених виплат, за  період з 15.02.2011р. по 18.06.2011р. включно.

Апеляційна скарга на постанову Врадіївського районного суду може бути протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

       Суддя                                                                                                            В. В. Фасій