Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 14 вересня 2011 року.                 Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Зуй Т.С.,

при секретарі: Антощенко Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АП «Укртранс»,               ПАТ «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

 В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в інтересах свого сина ОСОБА_4, посилаючись на те, що в провадженні Фастівського міськрайонного суду перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 по ст.286 ч.2 КК України та справа щодо застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру. В результаті ДТП його синові ОСОБА_4 заподіяно тілесні ушкодження. Постановою Фастівського міськрайонного суду кримінальна справа щодо ОСОБА_3 закрита по амністії, а щодо неповнолітнього ОСОБА_5 кримінальну справу закрито постановою Фастівського МВ в зв»язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.191 КК України. Його цивільний позов до відповідачів був залишений без розгляду. Внаслідок ушкодження здоров»я син перебував на лікуванні, на яке були понесені наступні витрати: придбання ліків та медичну допомогу - 12 201 грн.96 коп., санітарно-курортне лікування - 5565 грн., додаткове харчування - 3534 грн. 87 коп., пошкоджено реглан вартістю 220 грн., спортивну куртку вартістю            200 грн. та спортивні штани вартістю 140 грн., що підтверджується фіскальними чеками, квитанціями та іншими документами про оплату ліків та медичної допомоги, вартості санітарно-курортного лікування та пошкодження одягу. Всього розмір заподіяної матеріальної шкоди підтверджений документально на даний час становить 21 861 грн.             83 коп. Також в результаті даного ДТП сину заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичних та моральних стражданнях, негативних емоціях та переживаннях, зміні ритму життя, виходячи із вимог розумності і справедливості розміру грошового відшкодування, компенсацію за моральні страждання та отримані сином тяжкі тілесні ушкодження, в результаті яких він став інвалідом -дитинства, оцінюють в 150 000 грн. ДТП трапилось за участі транспортних засобів, якими керували ОСОБА_3 та неповнолітній             ОСОБА_5, а тому заподіяну синові матеріальну та моральну шкоду повинні відшкодовувати приватне підприємство «АП Укртранс», як власник джерела підвищеної небезпеки та ОСОБА_2, як батько неповнолітнього ОСОБА_5, оскільки він не працює і у нього відсутнє майно для відшкодування завданої шкоди. ПП «АП Укртранс» та ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик» уклали договір обов»язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким була застрахована цивільна відповідальність осіб, які володіють на законних підставах автомобілем «Вольво-12» д.н.НОМЕР_1 за шкоду, завдану третім особам. Умовами даного договору встановлено обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих в розмірі 25 500 грн. на одного потерпілого, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров»ю потерпілих становить 51 000 грн. на одного потерпілого. Враховуючи викладене, просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» на користь неповнолітнього сина ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 19 675 грн. 83 коп. і шкоду, завдану життю та здоров’ю (в тому числі моральну шкоду), пов’язану з лікуванням в розмірі 51 000 грн., стягнути з ПП «АП «Укртранс» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 84 000 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 2 186 гри. і моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., стягнути з відповідачів витрати на правову допомогу в розмірі 850 грн. солідарно.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на вищевикладені обставини.

Представник ПП «АП Укртранс» позов визнав частково, посилаючись на те, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілому  відшкодовується  також   моральна   шкода, при   цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті  9 Закону.  Різницю  між  сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Так як, джерело підвищеної небезпеки, автомобіль VOLVO FH 12 був застрахований за Полісом № ВВ 5905051 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності  власників наземних транспортних засобів транспортів  перед третіми особами від 03.03.2008 р., який на момент ДТП був чинний, у страховій компанії  ПАТ «Страхова компанія «УНІКА» (Стара назва - ЗАТ СК «Кредо-Класик»), відповідно до якого розмір страхового відшкодування становить: 25 500,00 грн. – обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду  заподіяну майну потерпілого на кожного потерпілого, 51 000,00 грн. – обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю та здоров’ю потерпілих на кожного потерпілого, 2 550,00 грн. страховиком відшкодовується моральна шкода  на кожного потерпілого. Додаткові витрати на лікування та харчування повинні бути належним чином підтверджені  висновком МСЕК. Оскільки мопед є джерелом підвищеної небезпеки, а шкоду             ОСОБА_4 було завдано двома транспортними засобами, то власник мопеду повинен відшкодовувати шкоду  також згідно ч.2.ст. 1167, ч.2.ст. 1188  ЦК України. Просить при вирішенні питання стягнення моральної шкоди з особи, що було визнано винною у ДТП, встановити ступінь вини потерпілого та іншого учасника ДТП, їх батьків та те, що відповідачем була застрахована цивільно-правова відповідальність, застрахований автомобіль був у технічно-справному стані, що ДТП було вчинено водієм не навмисно, водій має багаторічний водійський стаж, потерпілими були порушені Правила Дорожнього руху. Вважає, що ПП «АП «Укртранс» ніяким чином не спричинив моральної шкоди позивачу, немає жодного доказу того, що саме ПП «АП «Укртранс» вчинив дії, яким спричинив моральну шкоду. Тому просять частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4: стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» 51 000,00 гривень - страхове відшкодування за шкоду, що заподіяна життю та здоров’ю потерпілого та матеріальне відшкодування, моральне відшкодування у розмірі 2 550,00 гривень (ліміт відповідальності страховика), різницю  між  сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, покласти на особу,  яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, стягнути з ОСОБА_2 матеріальне та моральне відшкодування у співвідношенні 50 до 50. Заперечують проти стягнення морального та матеріального відшкодування з ОСОБА_3 та                              ПП «АП «Укртранс» оскільки цивільно-правова відповідальність вищезазначених осіб застрахована у розмірі 84000,00 грн., а також тому, що заявлена сума позивачем нічим не підтверджена та необґрунтована, а також не взято до уваги, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили Правила дорожнього руху.

ОСОБА_2 позов не визнав, пояснив, що позивач посилається на ч.2 ст. 1188 ЦК України, але ігнорує положення ч. 1 вказаної статті, відповідно до якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто за наявності вини. Частина 2 ст. 1188 ЦК України застосовується в тих випадках, де не доведена вина жодного з учасників дорожньо-транспортної пригоди, але внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки завдано шкоди іншим особам. В цьому  випадку чітко доведена вина водія ОСОБА_3, а відносно його сина кримінальна справа закрита у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 291 КК України, тобто шкода потерпілому заподіяна внаслідок неправомірної поведінки ОСОБА_3, а його син не маючи технічної можливості уникнути зіткнення діяв внаслідок непереборної сили, що відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України є підставою для звільнення сина від відповідальності за завдану шкоду, а його звільнення від відшкодування шкоди за свого неповнолітнього сина, відповідно до вимог ст. 1179 ЦК України. Крім того, не погоджується з положеннями позовної заяви в частині стягнення з нього моральної шкоди, оскільки шкода заподіяна внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3, в позовній заяві взагалі невмотивовано, в чому саме виразилась моральна шкода, яка заподіяна його сином, а лише наведено суму в 15 000 грн. Тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог            ОСОБА_1 в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 2 186 грн., моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. та стягнення з нього витрат на правову допомогу в розмірі 850 грн. солідарно з ПП «АП Укртранс».

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ПАТ «СК «Уніка» в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши матеріали кримінальної справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 22 березня 2008 року, близько 13 год. 30 хв.                     ОСОБА_3, керуючи на підставі подорожнього листа автомобілем  «Volvo FH 12» з напівпричепом, який належить приватному підприємству «АП Укртранс» та рухаючись в м.Фастові Київської області по вул. Орджонікідзе, допустив зіткнення з моторолером  «HONDA DIO AF-27» під керуванням неповнолітнього ОСОБА_5 та пасажира, неповнолітнього ОСОБА_4  Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 по ст. 286 ч. 2 КК України та справа щодо застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 примусових заходів виховного характеру знаходилась в провадженні Фастівського міськрайсуду. Постановою Фастівського міськрайонного суду від 10.02.2009 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_3 закрита на підставі ст. 6 п. 4 КПК України, ст. 86 КК України, тобто по амністії. Щодо неповнолітнього ОСОБА_5 кримінальну справу закрито відповідно до постанови старшого слідчого СВ Фастівського МВ ГУ МВС України від 03.12.2010 року в зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 ознак складу злочину, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

В результаті ДТП неповнолітній син позивача ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження та перебував на лікуванні, на яке були понесені наступні витрати: 12201 грн. 96 коп. – придбання ліків та медична допомога; 5565 грн. – санітарно-курортне лікування, що підтверджено довідками, які містяться в матеріалах кримінальної справи. Позивач також в рахунок заподіяної матеріальної шкоди включив додаткове харчування - 3534 грн. 87 коп., пошкоджені реглан вартістю 220 грн., спортивну куртку вартістю 200 грн. та спортивні штани вартістю 140 грн., проте доказів в підтвердження цієї частини матеріальних збитків не надав. Відповідно до п.п. а. п. 19 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» компенсація (відшкодування) витрат на додаткове харчування, якщо його неможливо забезпечити  в лікувально-профілактичному або реабілітаційному закладі, визначається за раціоном,  складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках - судово-медичною експертизою) на підставі інформації органів державної  статистики  про  середні  ціни на продукти харчування в торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали. Таким чином, додаткові витрати на лікування та харчування повинні бути належним чином підтверджені, чого позивачем не зроблено. Отже в судовому засіданні доведена матеріальна шкода лише на суму 17766, 96 грн.

Позивач же просить стягнути матеріальну шкоду з ПАТ «СК «Уніка» в розмірі               19675, 83 грн. та з ОСОБА_2 в розмірі 2186 грн.

Відповідно до реєстраційного талону та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «VOLVO FH 12» з напівпричепом належить ПП «АП Укртранс», а              ОСОБА_3 є працівником даного підприємства. Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. 03.03.2008 року                                       ПП «АП «Укртранс» та ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик» (правонаступником якої є ПАТ «Страхова компанія «Уніка») уклали договір обов»язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. За даним договором була застрахована цивільна відповідальність осіб, які володіють на законних підставах автомобілем «VOLVO FH 12», д.н. НОМЕР_1, за шкоду завдану третім особам. Умовами даного договору встановлено обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну потерпілих в розмірі 25 500 грн. на одного потерпілого, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров»ю потерпілих становить 51 000 грн. на одного потерпілого.

Ст. 979 ЦК України передбачено, що за  договором   страхування   одна   сторона   (страховик) зобов'язується  у  разі настання певної події (страхового випадку) виплатити  другій  стороні  (страхувальникові)  або  іншій  особі, визначеній   у   договорі,  грошову  суму (страхову  виплату),  а страхувальник  зобов'язується  сплачувати  страхові   платежі   та виконувати інші умови договору. Ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних засобів»  передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров'ю, майну третьої особи. Виходячни, з розміру заподіяної матеріальної шкоди, яка доведена в судовому засіданні, та лімітів, визначених в договорі страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, з ПАТ «СК «Уніка» підлягає стягненню матеріальна шкода в сумі 17766, 96 грн. та шкода, заподіяна життю та здоров’ю потерпілого, в сумі 51000 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, то вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку достовірно доведена вина саме водія автомобіля ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, що і призвело до заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень. В діях водія моторолера ОСОБА_5 відсутні ознаки складу злочину, відповідно до висновків автотехнічної експертизи водій моторолера в заданій дорожній обстановці не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем шляхом застосування екстренного гальмування. Враховуючи викладене суд вважає, що вина ОСОБА_5 в заподіянні ОСОБА_4 шкоди відсутня, а тому відсутні підстави для стягнення з його батька матеріальної шкоди.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення моральної шкоди, зокрема в розмірі 84000 грн. з ПП «АП Укратранс» та в розмірі 15000 грн. з ОСОБА_2

Судом встановлено, що внаслідок ДТП сину позивача ОСОБА_4 спричинена моральна шкода, він зазнав душевних страждань, змушений був докладати додаткові зусилля для організації свого життя, це вплинуло на його процес навчання.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров'ю,  майну  третьої особи. Потерпілому  відшкодовується  також   моральна   шкода, передбачена  пунктами  1,  2  частини  другої статті 23 Цивільного кодексу  України .  Така   шкода    відшкодовується   у встановленому   судом   розмірі  відповідно  до  вимог  статті  23 Цивільного  кодексу  України .  При   цьому   страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті  9  цього  Закону.  Різницю  між  сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа,  яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого, таким чином 5 % дорівнюють сумі 2550 грн. – ліміт моральної шкоди, яка відшкодовується страховою компанією.

Виходячи з викладених норм моральна шкода має відшкодовуватись страховою компанією, в даному випадку ПАТ «СК «УНІКА», та особою, винною в скоєнні ДТП, в даному випадку ОСОБА_3 Не підлягає стягненню моральна шкода з                               ПП «АП Укртранс», оскільки їх відповідальність була застрахована, та з ОСОБА_2, оскільки вина його сина в скоєнні ДТП та заподіянні неповнолітньому ОСОБА_4 шкоди  відсутня.

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди суд враховує обставини справи, глибину і тривалість моральних страждань позивача, ступінь вини особи, що завдала моральну шкоду, її матеріальний та сімейний стан, принцип розумності та справедливості та оцінює заподіяну ОСОБА_4 моральну шкоду в 6000 грн. Керуючись ст. 22 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає, що з ПАТ «СК «УНІКА» необхідно стягнути моральну шкоду в сумі 2000 грн. та з ОСОБА_3, як з особи, винної у скоєнні ДТП, моральну шкоду в сумі 4000 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати. Позивач просить стягнути на його користь витрати на правову допомогу в сумі 850 грн. Суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «СК «УНІКА» 800 грн. та з ОСОБА_3               50 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 1167, 1172, 1187, 1192, 1201 ЦК України, ст.ст. 9, 21, 22, 27, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, ст.ст. 10, 30, 60, 88, 209, 212, 228 ЦПК України,

 В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_4 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі 17766 грн. 96 коп. та 51000 грн. за шкоду, завдану життю та здоров’ю (в тому числі моральну шкоду), пов’язану з лікуванням, а також 2000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 4000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_4 800 грн. судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 50 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд протягом 10 днів.

 Суддя: