12.09.2011

Справа № 2-а-6457/11р./19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 року                                                            місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Папаценко П.І.,

при секретарі Конівченко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради про визнання недійсним та скасування припису № 66/2011р. від 06.07.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2011 року позивачі звернулися до суду з вищевказаним адміністративним позовом до відповідача з вимогами про визнання недійсним та скасування припису відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради № 66/2011р. від 06.07.2011 року. В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що 06.07.2011 року спеціалістами відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,00133 га під розміщення огорожі та калитки за адресою: АДРЕСА_1 без наявності правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, що є порушенням ст. 125 Земельного Кодексу України. На підставі зазначеного акту 06.07.2011 року відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради № 66/2011р. винесений припис, згідно з яким на ОСОБА_3 покладений обов’язок по усуненню виявлених порушень земельного законодавства в 30-денний строк, звільненню земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан. Про виконання вказаного припису відповідач вимагав ОСОБА_3 повідомити у строк до 06.08.2011 року. В позовній заяві позивачі із зазначеним приписом не погоджуються з наступних підстав. Так, у належному ОСОБА_3 на праві приватної власності  будинку АДРЕСА_1, зареєстровані та мешкають позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх неповнолітня донька, а сама власниця будинку –ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_2. При проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства 06.07.2011 року за адресою: АДРЕСА_1 та складання акту ОСОБА_3 не була присутньою, акт перевірки нею був підписання через декілька днів при врученні відповідачем оскаржуваного припису. При цьому, ОСОБА_3 не були роз’яснені зміст та сутність наданих документів. Підписання ОСОБА_3 зазначеного вище акту відбувалося без вникнення до його сутності через похилий вік останньої та усвідомлення можливих наслідків його складання. На підставі вказаного, просять визнати недійсним та скасувати зазначений припис, оскільки вважають, що при його складанні посадові особи відповідача порушили встановлений порядок проведення перевірок, складання документів, внесення до акту недостовірних відомостей, і, як наслідок, безпідставним прийняттям припису.

В судове засідання позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_2 не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона є власником будинку АДРЕСА_1, в якому зареєстровані: вона, її син ОСОБА_1, невістка ОСОБА_2 та їх неповнолітня донька. В теперішній час позивач мешкає за іншою адресою, а у вказаному домоволодінні проживають син з невісткою та онука. Земельна ділянка, на якій розташоване зазначене домоволодіння, виділена ОСОБА_3 у користування згідно з рішенням Виконкому Приморської райради від 28.10.1973 року. Також зазначила, що акт перевірки дотримання нею вимог земельного законодавства, складений 06.07.2011 року спеціалістами відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради підписувався нею свідомо й вона була ознайомлена з сутністю та наслідками не виконання припису від 07.06.2011 року, за яким на неї покладений обов’язок по усуненню виявлених порушень земельного законодавства. Вважає дії відповідача щодо винесення відносно неї припису такими, що відповідають законодавству. Також зазначила, що позовна заява про визнання недійсним та скасування припису № 66/2011р. від 06.07.2011 року була подана до суду без її відома та нею не підписувалася. Скоріш за все, позовна заява була подана її сином ОСОБА_2 та невісткою ОСОБА_2 Однак, вважає, що вони не вправі подавати таку позовну заяву, оскільки останні не є власниками домоволодіння АДРЕСА_1, як і користувачами земельної ділянки, на якій розташоване домоволодіння.      

Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, судом належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи, направила суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заперечувала проти задоволення позову.

Дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за таких підстав.

Відповідно до ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»акти ради, міського голови, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно зі ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 06.07.2011 року спеціалістами відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено, що ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,00133 га під розміщення огорожі та калитки за адресою: АДРЕСА_1 без наявності правовстановлюючих документів на дану земельну ділянку, що є порушенням ст. 125 Земельного Кодексу України.

На підставі зазначеного акту 06.07.2011 року відділом регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради № 66/2011р. винесений припис, згідно з яким на ОСОБА_3 покладений обов’язок по усуненню виявлених порушень земельного законодавства в 30-денний строк, звільненню земельної ділянки та приведення її в придатний для використання стан. Про виконання вказаного припису відповідач вимагав ОСОБА_3 повідомити у строк до 06.08.2011 року.   

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить будинок АДРЕСА_1. Земельна ділянка, на якій розташоване зазначене домоволодіння, виділена ОСОБА_3 у користування згідно з рішенням Виконкому Приморської райради від 28.10.1973 року. Тобто, зазначений відповідачем у акті перевірки та приписі суб’єкт правопорушення встановлений відповідачем вірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Позивачем ОСОБА_3 не доведено та не надано суду жодного належного доказу відсутності в своїх діях порушення земельного законодавства, та порушень спеціалістами відділу регулювання земельних відносин Маріупольської міської ради чинного законодавства, крім того, надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_3 підтверджують наявність в її діях зазначених вище порушень, тому суд ставить під сумнів надані в позові позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_2 пояснення щодо незаконності дій відповідача щодо винесення припису, вважаючи таку позицію їх бажанням уникнути відповідальності за скоєне правопорушення.

На підставі викладеного суд вважає, що підстав для визнання недійсним та скасування припису № 66/2011р. від 06.07.2011 року немає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 163, 171-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

           У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Маріупольської міської ради про визнання недійсним та скасування припису № 66/2011р. від 06.07.2011 року - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня  отримання  копії  постанови до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Жовтневий райсуд м. Маріуполя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.   

Суддя:                                                                                          П.І. Папаценко