Цивільна справа №  0512/2-437/11

                                                   РІШЕННЯ

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                     26 вересня 2011 року                                                                       місто ДОКУЧАЄВСЬК

ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

                                       головуючого –судді СЄЛІНА Є.В.,

                                                  при секретарях –ПАНІХІНОЇ Г.С., КИРИЧЕНКО О.О.,

                                                  з участю: позивачів –ОСОБА_1, ОСОБА_2,

                                                                                        ОСОБА_3,

                                                                   представника позивача –адвоката ОСОБА_4,

                                                                   відповідача –ОСОБА_5,

                                                                   третьої особи –ОСОБА_6,

                                                                   представника відповідача –адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська цивільну справу № 0512/2-437/2011 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа –ОСОБА_6 про вселення,

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2011 року із вказаним позовом до суду першої інстанції звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де просять вселити їх у квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначили, що у 1994 році ними разом з ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була приватизована квартира АДРЕСА_1, в результаті чого вони стали власниками кожен її 1/6 частки. 23 червня 2010 року помер ОСОБА_8, після смерті якого залишилась спадкова маса у вигляді 1/6 частки квартири. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом Докучаєвського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9, ОСОБА_1 успадкувала 1/18 частку квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_5, як дружина померлого відмовилась від своєї частки на користь ОСОБА_6, яка успадкувала 2/18 частки зазначеної квартири. Відповідачі чинять їм перешкоди у користуванні цим майном. Посилаючись зокрема на вимоги статті 391 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, просять позов задовольнити.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також їх представник –адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та дали пояснення, аналогічні тим, що зазначені у поданій ними заяві.

Відповідач ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_6 під кінець судового розгляду справи визнали позов та не заперечували проти його задоволення.

Представник відповідача та третьої особи – адвокат ОСОБА_7 підтримала позицію своїх довірителів.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є достатньо доказів, які свідчать про права та взаємовідносини сторін. Позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 24.01.1994р. виконкомом міської Ради народних депутатів міста Докучаєвська Донецької області на підставі розпорядження від 24 січня 1994 року № 17, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на права приватної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Право власності на зазначену квартиру зареєстровано 10 лютого 1994 року (книга під ном. 2975 П-3/94) у встановленому порядку за вказаними особами, що підтверджується штампом Комуналь-ного підприємства «Волноваське бюро технічної інвентаризації»на зворотному боці свідоцтва, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та інформаційною довідкою цього комунального підприємства.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22.04.2011р. приватним нотаріусом Докучаєвського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за № 290, спадкоємцями 1/6 частини квартири АДРЕСА_1, яка за життя належала ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його дочка ОСОБА_6 у тому числі з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовилась дружина померлого ОСОБА_5 –на 2/3 частки (2/18 частини квартири), його дочка ОСОБА_1 –на 1/3 частку (1/18 частини квартири).

Право власності на 1/18 частку квартири АДРЕСА_1, зареєстровано 28 червня 2011 року (книга під ном. 2975 П-3) у встановленому порядку за ОСОБА_1, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданим Комунальним підприємством «Волноваське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до паспортів громадян України, виданих Докучаєвським МВ ГУМВС України у Донецькій області на ім’я ОСОБА_1 (серія НОМЕР_1 від 05.08.1998р.), ОСОБА_2 (серія НОМЕР_2 від 17.07.2008р.) та ОСОБА_3 (серія НОМЕР_3 від 18.06.2010р.), зазначені особи зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_6 визнали, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в їх спільній квартирі не проживають, ключів від вхідної двері не мають, а отже не мають і доступу до неї.

Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з норм діючого законодавства, враховуючи те, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, іншого житла, яке б належало їм на праві приватної власності або яким вони мали право користуватись не мають, беручи до уваги той факт, що відповідачка ОСОБА_5 перешкоджає користуватися належною їм власністю, усунення цих перешкод можливе шляхом вселення їх до спірної квартири.

Керуючись ст.ст. 10, 57-60, 213-215 ЦПК України, на підставі ст. 391 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа –ОСОБА_6 про вселення –задовольнити.

Вселити ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

                       Суддя