Справа №1-171-2007 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2007 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судці Карнауха А.П.
при секретарі Кокошко І.В.
з участю прокурора Грималюка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тульчині справу про обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уроженця с.Ульянівка Тульчинського
району Вінницької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не ) працюючого, не одруженого, проживаючого в АДРЕСА_1,раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого за ст.. 289 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
2 квітня 2007 року біля 21 год. в с.Богданівці Тульчинського району, знаходячись в домогосподарстві своєї бабки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 із сарая викрав мотоцикл „Восход- 3 ,„ вартістю 530 грн.25 коп. Цей мотоцикл перегнав до себе додому в с.Демківку Тростянецького району, а наступного дня продав ОСОБА_3 в сЛетківці Тростянецького району за 230 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєному злочині визнав повністю і пояснив суду, що в квітні 2007 року,якого точно числа не пам"ятає, вони з братом ОСОБА_4 їздили на мотоциклі.Поїхали в с.Богданівку Тульчинського району до бабки. Побули у неї приблизно до 21 год. З нею живе дядько -ОСОБА_5, який на той час працював у м.Києві. Коли бабка лягла спати, то він із сарая вивів мотоцикл „Восход - 3 „.ОСОБА_4 сказав, що бабка йому дозволила взяти мотоцикл. Потім вони поїхали додому ,причепивши мотузкою мотоцикл „Восход" до мотоцикла, яким вони приїхали. По приїзду він мотоцикл сховав, а наступного дня завіз на пункт прийому металобрухту в с.Летківку Тростянецького району і продав за 230 грн. Отримані гроші витратив на власні потреби.
У скоєному щиро кається. Просить вибачення у потерпілого. Завіряє суд, що більше не вчинятиме злочинів.
В судовому засіданні прокурор в зв"язку з повним визнанням вини підсудним, згідно ч. 3 ст.. 299 КПК України, заявив клопотання про те, щоб при дослідженні доказів вини підсудного обмежитись лише його показами. Підсудний проти задоволення клопотання не заперечував.
2
За таких обставин, суд вважає правильним інші докази у справі не досліджувати, обмежившись лише показами підсудного.
Таким чином, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в незаконному заволодінні транспортним засобом з проникненням у приміщення повністю доведена в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ст.. 289 ч. 2 КК України.
При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного, позитивну характеристику місця проживання, думку потерпілого, який просить суворо не карати винного і вважає, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання.
Обставинами пом'якшуючим вину підсудного є його щире каяття у скоєному злочині та активне сприяння у його розкритті.
Обставин, що обтяжували б вину судом не встановлено.
Враховуючи наведені обставини, особу винного, суд вважає можливим застосувати відносно нього ст.. 75 КК України, а саме - звільнити його від відбуття покарання з випробуванням.
Керуючись ст.. ст.. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 за ст. 289 ч.2 КК України до п"яти років
позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовій строк один рік.
На підставі п.2,3 ст.76 КК України покласти на нього обов"язки не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Речові докази у справі повернути потерпілому.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо засудженого залишити попередній - підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення.