№ 3-2007
ПОСТАНОВА
Про направлення справи на додаткове розслідування
25 липня 2007 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України у складі: головуючого -полковника юстиції ОКСЕНЕНКА О.М. , при секретарі ПІЛЯВСЬКОЇ І.В., за участю державного обвинувача - військового прокурора Київського гарнізону полковника юстиції ЛИСОГО М. І., захисника - адвоката ОСОБА_1 і підсудного ОСОБА_2, розглядаючи кримінальну справу по обвинуваченню полковника ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 423, ч.1 ст. 366 і ч.3 ст. 358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В кримінальній справі, що надійшла на розгляд суду ОСОБА_2 обвинувачувався у зловживанні військовою службовою особою владою і службовим становищем командира військової частини А 4180 в період з 1997 по 2003 роки, яке виразилось в незаконному утриманні в штаті на різних посадах вузла зв'язку військової частини А 4180 рядових за контрактом ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та невжиття заходів по попередженню порушень штатної дисципліни, вчиненому із корисливих мотивів, а також в інших особистих інтересах третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки, які пов'язані з незаконною виплатою грошового забезпечення названим особам і заподіяння збитків державі у розмірі 33 970 грн. 72 коп., що кваліфікувалось за ч. 2 ст. 423 КК України. Крім того, ОСОБА_2 обвинувачувався у привласненні військового майна - персонального комп'ютеру „Версія", вартістю 4479 грн. 12 коп., отриманого ним згідно наряду 24 вересня 2002 року у військовій частині А 0476 для потреб військової частини А 4180, вчинене шляхом зловживання своїм службовим становищем, що заподіяло державі істотну шкоди, за ч. 2 ст. 410 КК України.
Під час судового розгляду справи прокурор змінив раніше пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення.
Згідно постанови військового прокурора Київського гарнізону від 10 липня 2007 року про зміну обвинувачення, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні службового підроблення - внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видачу завідомо неправдивих документів. Це виразилось в тому, що будучи командиром військової частини полковник ОСОБА_2 в порушення вимог ст. ст. 66, 67 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. ст. 1, 3, 4 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» і інших керівних актів, що діяли у Збройних Силах, з метою приховування факту пошкодження військового майна, у жовтні 2003 року дав вказівку своєму підлеглому майору ОСОБА_5 виготовити фіктивний акт технічного стану і відомість визначення залишкової вартості комп'ютера «Версія» від 28 жовтня 2003 року, достовірно знаючи про невідповідність дійсності внесених в них даних щодо часу експлуатації, неможливості подальшого використання і вартості комп'ютера. ОСОБА_2 затвердив особистим підписом і відтиском печатки викладену в акті технічного стану і відомості недостовірну інформацію та надав ці офіційні фіктивні документи для вирішення питання про списання комп'ютера у вищестоящий орган військового управління-військову частину А 0116.
За ці самі дії, а також за порушення службовою особою нормативних актів Міністерства оборони України, що регулювали правила обліку, зберігання і введення в експлуатацію військового майна - персонального комп'ютеру „Версія" вартістю 4 479 грн. 12 коп., які привели до пошкодження комп'ютера, а потім вибуття із володіння держави, ОСОБА_2 обвинувачується також у зловживанні військовою службовою особою владою і
службовим становищем, вчинене з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах, що заподіяло державі істотну матеріальну шкоду у розмірі 4479 грн. 12 коп.
За вказаною постановою ОСОБА_2 обвинувачується і у використанні завідомо підробленого документа, що проявилось у наданні ним виготовленого фіктивного акту технічного стану та відомості визначення залишкової вартості персонального комп'ютера «Версія» для вирішення питання списання комп'ютера у вищестоящий орган військового управління - військову частину А 0106. Ці його дії кваліфікуються за ч.3 ст. 358 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, не визнаючи себе винним у вчиненні злочинів, що йому інкримінуються в обвинуваченні від 10 липня 2007 року, заявив клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідуванням, мотивуючи це допущеними порушеннями вимог кримінально-процесуального законодавства при зміні прокурором обвинувачення та неповнотою досудового слідства. При цьому, ОСОБА_2 зазначається, що прийшовши до висновку про вчинення ним службового підроблення, тобто злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КПК України, військовий прокурор, відповідно до вимог ст. 276 КК України повинен був заявити клопотання про повернення справи для додаткового розслідування, оскільки обвинувачення за цими обставинами йому раніше не пред'являлось. До того ж, акт технічного стану, на який іде посилання в новому обвинувачення, як на основний доказ вчинення ним службового підроблення, не може бути визнаний доказом через порушення вимог ст. 65 КПК України, за відсутності відповідних протоколів слідчих дій. Порушення вимог кримінально-процесуального законодавства та неповнота досудового слідства, на думку підсудного проявляється і в неприйнятті військовою прокуратурою слідчих заходів по виявленню осіб, що викрали комп'ютер «Версія» з будинку керівного складу, діями яких безпосередньо спричинена шкода державі, та невиконання постанови військового апеляційного суду Центрального регіону від 30 грудня 2004 року.
Вислухавши думку прокурора, який заперечував щодо задоволення даного клопотання, а також захисника, що підтримав клопотання підсудного, суд регіону вважає необхідним направити кримінальну справу на додаткове розслідування виходячи з наступного.
Постановою про зміну обвинувачення від 10 липня 2007 року військовим прокурором Київського гарнізону ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення по ч.1 ст. 423, ч.1 ст. 366 і ч.3 ст. 358 КК України,
Виходячи із змісту ст. 277 КПК України прокурор має право змінити в суді обвинувачення коли підсудний обвинувачується у діях, описаних в обвинувальних актах досудового слідства, але кваліфікація за статтями КК визначена невірно або зовсім не визначена, а застосування правильної кваліфікації не потребує додаткових слідчих дій. Напроти, якщо злочинні дії не описані в обвинувальних актах досудового слідства або їх інкримінування потребує проведення додаткового слідства, змінити обвинувачення можна лише шляхом повернення справи на додаткове розслідування. Саме так, згідно ст. 276 КПК України і повинен був діяти військовий прокурор, прийшовши до висновку, що ОСОБА_2, вчинив і інший злочин, по якому обвинувачення не було йому пред'явлено, враховуючи, що нове обвинувачення в службовому підробленні і використанні завідомо підробленого документа тісно зв'язане з початковим і окремий розгляд їх неможливий.
Згідно матеріалів кримінальної справи органи досудового слідства кілька разів змінювали обвинувачення з огляду на порушення ОСОБА_2 вимог нормативних актів Міністерства оборони України, що регулювали правила обліку, зберігання і введення в експлуатацію військового майна - персонального комп'ютеру „Версія" та кваліфікували його дії за різними статтями КК України. При цьому, обвинувальні акти досудового слідства, як-то:
постанова про пред'явлення обвинувачення і обвинувальний висновок не містили юридичного визначення встановлених фактичних даних про вчинення ОСОБА_2 злочинів передбачених ч.1 ст. 366 і ч.3 ст. 358 КК України і ці його дії не були описані.
Тобто, постановою про зміну обвинувачення від 10 липня 2007 року ОСОБА_2 інкриміновані дії за вчинення злочинів по яким раніше обвинувачення не було пред'явлено, що збільшило його обсяг.
Інкримінування службового підлогу потребує проведення додаткових слідчих дій за результатом яких можливо прийняти правильне рішення стосовно кваліфікації не тільки дій ОСОБА_2, за розпорядженням якого, як зазначається в постанові від 10 липня 2007 року були виготовлені та підписані фіктивний акт технічного стану і відомість визначення залишкової вартості комп'ютера «Версія» від 28 жовтня 2003 року, але і інших осіб, що приймали участь у їх виготовленні. Приймаючи до уваги, що акт технічного стану і відомість визначення залишкової вартості комп'ютера не були визнані органами досудового слідства доказами по справі і вилучення цих документів не оформлялось відповідними протоколами, для усунення неправильності досудового слідства, що не може бути усунута в судовому засіданні, потрібне проведення слідчих дій для встановлення фактичних даних обставин виготовлення цих документів, мети їх оформлення, порядку направлення у вищестоящий орган військового управління-військову частину А 0116 а також відповідності їх форми усім ознакам офіційного документу. До того ж, вияснення останньої обставини не виключає проведення документальної експертизи, враховуючи, що дані документи не були обліковані і не мають реєстраційного номера і обов'язкових реквізитів. Також потребує перевірки і оцінки заяви підсудного ОСОБА_2 про те, що він добровільно відмовився від подання даного акту на затвердження командиру військової частини А 0106.
Вказані обставини є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Крім того, відповідно до вимог ст. 281 КПК України, підставою для направлення справи на додаткове розслідування може бути неповнота або неправильність досудового слідства, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Під час судового розгляду кримінальної справи така неповнота та неправильність була виявлена.
Постановою військового апеляційного суду Центрального регіону України від 30 грудня 2004 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 423 КК України було направлено військовому прокурору Київського гарнізону для додаткового розслідування.
В постанові суд зазначив, що вказавши в обвинувальному висновку про порушення ОСОБА_2 нормативних актів, органи досудового слідства не навели доказів про незаконне використання ним персонального комп'ютера „Версія" та не встановили причинного зв'язку його дій, пов'язаними з отриманням даного комп'ютера у військовій частині А 0476, зберігання в будинку керівного складу МО України і крадіжкою даного комп'ютера невідомими особами, що було визначено як втрату та заподіяння збитків у розмірі 4479 грн. 12 коп. Разом з тим, ці обставини потребують дослідження оскільки вони дозволять встановити дійсний механізм заподіяння збитків МО України, а головне можливий причинний зв'язок між діями ОСОБА_2, які органи досудового слідства вважають протиправними, і фактом втрати комп'ютера, в результаті його крадіжки, чим безпосередньо і була заподіяна матеріальної шкоди.
Направляючи справу на додаткове розслідування, в постанові суду вказувалось, що органами досудового слідства взагалі не були проведені слідчі дії по виявленню осіб, причетних до крадіжки з будинку керівного складу МО України комп'ютера „Версія", а
постанова виконуючого обов'язки командира військової частини А 4180 про порушення кримінальної справи по факту крадіжки комп'ютера військовим прокурором Київського гарнізону була скасована лише на тій підставі, що ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 423 КК України. Об'єктивне дослідження органами досудового слідства всіх обставин, в тому числі перевірка всіх версій щодо причин заподіяння збитків державі, впливає на встановлення істини в справи та виявлення осіб винних в заподіянні державі матеріальної шкоди.
Суд встановив, що не повно дослідженими під час досудового слідства залишилась і обставини несвоєчасного оприбуткування комп'ютера у військовій частині А 4180, його зберігання і використання. Органи досудового слідства, для всебічного дослідження, визначення особи винного, мотиву і мети вчинення злочину, а також однаково ретельного
виявлення обставин, що підтверджують вину обвинуваченого або спростовують її, повинні були провести перевірку всіх можливих версій загального характеру щодо події злочину, який інкримінується ОСОБА_2, з огляду виконання службових обов'язків, як ним, так і іншими посадовими особами частини, які за своїми службовими обов'язками відповідали за організації обліку, контролю та перевірку майна зв'язку.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обставини, що підлягали встановленню та дослідженню були вказані в постанові суду про повернення справи на додаткове розслідування. Проте, протягом двох років, що перебувала кримінальна справа на додатковому розслідуванні вказівки суду були виконані лише частково.
Необхідність дослідження суттєвих обставин справи також випливає і в зв'язку з винесенням постанови про зміну обвинувачення, чим по суті було продубльоване попереднє обвинувачення ОСОБА_2 про порушення ним як військовою службовою особою правила обліку, зберігання і введення в експлуатацію військового майна - персонального комп'ютеру „Версія", з корисливих мотивів, в інших особистих інтересах, які привели до пошкодження комп'ютера та вибуття його із володіння держави і заподіяння істотної матеріальної шкоди, за результатом якого кримінальна справа була направлена на досудове розслідування.
Враховуючи, що вказівки суду є обов'язковими для слідчого та прокурора, а згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 368 КПК досудове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним якщр не були досліджені обставини, зазначені у постанові про повернення справи на додаткове розслідування, суд вважає необхідним повернути кримінальну справу на додаткове розслідування.
Під час додаткового розслідування необхідно виконати наступне:
· виконати вказівки суду згідно постанови військового апеляційного суду Центрального регіону України від ЗО грудня 2004 року;
· виконати вимоги кримінально-процесуального законодавства при вирішенні питання про пред'явлення ОСОБА_2 обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 366 і ч.3 ст. 358 КК України;
· при необхідності провести другі слідчі дії, які необхідні для можливого пред'явлення ОСОБА_2 конкретного обвинувачення щодо його дій, як військової службової особи, пов'язаних із отриманням, обліком і зберіганням комп'ютера, та повного, всебічного і об'єктивного розгляду даної справи.
Керуючись ст. ст. 22, 281 КПК України, військовий апеляційний суд регіону
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених чЛ ст. 423, ч.1 ст. 366 і ч.3 ст. 358 КК України направити військовому прокурору Київського гарнізону для додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 - підписка про невиїзд -залишити без зміни.
постанова може бути оскаржена і на неї може бути внесене окреме подання до Верховного Суду України через військовий апеляційний суд Центрального регіону України протягом протягом семи днів з дня винесення.