Справа №2-423/08

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 березня 2008 року                   Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого                           -    судді Умнової О.В.

при секретарі                          -    Скопенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві, 3-тя особа: ОСОБА_2

-     про визнання відмови вчинити нотаріальну дію незаконною та зобов'язання видати свідоцтво про право власності на спадщину за законом, -

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з вказаним підстав відсутності правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на ім'я ОСОБА_3 Вважає дану відмову нотаріуса незаконною та не обґрунтованою, оскільки для отримання свідоцтва про право на спадщину, нотаріусу був наданий державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_4В розділі "Список співвласників земельної ділянки" акту ОСОБА_3 зазначена у якості співвласника. Вказав  позовом, посилаючись на те, що 3.09.2007 року Чотирнадцятою Київською державною нотаріальною конторою йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 за законом на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зна те, що співвласникам видається один державний акт на право власності на земельну ділянку, який виписується на уповноважену особу від співвласників, тому державний нотаріус зобов'язаний був видати свідоцтво про право на спадщину за законом на підставі наданого йому державного акту. Просить визнати відмову 14-ї Київської держнотконтори видати йому свідоцтво про право на спадщину за законом на ½ частку земельної ділянки по АДРЕСА_1незаконною та зобов'язати нотконтору видати йому зазначене вище свідоцтво про право на спадщину за законом.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив задовольнити вимоги.

    Представник відповідача позов не визнала. В обґрунтування позиції зазначила, що свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку видається нотаріусами на підставі правовстановлюючого документу - державного акту на право власності на земельну ділянку. Поданий позивачем державний акт, виданий   ОСОБА_4, і не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності померлої ОСОБА_3 на частину земельної ділянки. Вважає, що відмова державного нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину обґрунтована, тому підстав для задоволення позову немає.

    Третя особа: ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги позивача, просив позов задовольнити. В письмовій заяві просив в подальшому розглядати справу у його відсутність.

    Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає можливим закінчувати розгляд справи у відсутність третьої особи і позов залишити без задоволення, виходячи з наступного.

    З матеріалів справи вбачається, що 1.03.2007 року померла ОСОБА_3 - дружина ОСОБА_1 та мати ОСОБА_2, після смерті якої залишилась спадщина. Спадкоємцями за законом першої черги є позивач та ОСОБА_2 

    З наданої, належним чином завіреної, копії спадкової справи №133/2007 вбачається, що 26.03.2007 року державним нотаріусом Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори, на підставі заяви ОСОБА_1, була відкрита спадкова справа до спадкового майна померлої ОСОБА_3 ОСОБА_2, в письмовій заяві до Чотирнадцятої Київської держнотконтори відмовився від належної йому частини спадкового майна на користь батька -  ОСОБА_1

    Листом державного нотаріуса Чотирнадцятої Київської державної нотаріальної контори Жук М.П. від 3.09.2007 року за №1415, ОСОБА_1було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 на земельну ділянку №5, для обслуговування торгового комплексу, площею 0,2320 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1  При відмові нотаріус вказав на те, що у позивача відсутній правовстановлюючий документ - державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 і не дає права нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину за законом. Рекомендував позивачу звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування на частину зазначеної вище земельної ділянки.

    Згідно ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації

    Статтею 126 ЗК України передбачено, що правовстановлюючим документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку є державний акт.

    В судовому засіданні встановлено, що позивач подав до державної нотконтори державний акт на землю, виданий на ім'я ОСОБА_4., яка записана власником земельної ділянки та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 6.09.2004 року. ОСОБА_3 в державному акті на землю зазначена в списку співвласників на ½ частину земельної ділянки, що відповідно до Закону не може посвідчувати право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку.

    З пояснень представника позивача вбачається, що ОСОБА_3 за життя не зверталась до відповідних органів для отримання державного акту на її ім'я на належну їй частину земельної ділянки.

    Таким чином, судом встановлено, що у позивача відсутній належний правовстановлюючий документ на земельну ділянку, співвласником якої є спадкодавець ОСОБА_3 і державний нотаріус обґрунтовано відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане майно.   

    Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 6.09.2004 року, на який посилається позивач, не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку і надає можливість власнику розпоряджатися майном на свій розсуд, а є підставою для отримання державного акту на землю.

    Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо видачі співвласникам земельної ділянки одного державного акту, виписаного на уповноважену особу від співвласників, оскільки таке твердження не узгоджується з вимогами чинного законодавства та практикою, що склалася в ході співпраці нотаріальної контори з управлінням земельними ресурсами.

    За таких обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 безпідставний і задоволенню не підлягає.

     На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.125,126 ЗК України, ст.ст.15,1261 ЦК України, ст.ст.5,6,10,11,59,60,88,208,209,212-215,218,223 ЦПК України, суд, -   

В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві, 3-тя особа: ОСОБА_2про визнання відмови вчинити нотаріальну дію незаконною та зобов'язання видати свідоцтво про право власності на спадщину за законом залишити без задоволення. 

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Суддя                                                                                                                     Умнова О.В.