06.06.2011  

2-а-2634/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Ленінський районний суд м. Вінниці

06.06.2011 року                                                           

       Суддя Ленінського районного суду м. Вінниці Бойко В.М. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

           17.03.2011 року в Ленінський районний суд м. Вінниці звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій.

         Ухвалою  Ленінського районного суду м. Вінниці від 18.03.2011 року частину позовних вимог ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій в період з 2008 року по 17.09.2010 року залишено без розгляду; в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій в період з 18.09.2010 року –провадження відкрито.

         Відповідно до п.  2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України «справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: … не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьої цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходження відповідача».

          Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

до пенсії.   

          Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.   

               Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.   

Згідно ч.2, ч.3 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Лише в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною 1 абз.1 та ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Приймаючи до уваги ту обставину, що будь-якими іншими законами України розмір мінімальної пенсії за віком на час прийняття рішення не визначений, суд, застосовуючи принцип аналогії закону відповідно до ч.1 ст. 8 ЦК України, вважає, що при нарахування розміру надбавки, що належить виплатити позивачу, слід враховувати розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ч.1 абз.1 ст.28 цього Закону. Така ж правова позиція були викладена Верховним Судом України в постанові від 30.09.2008р. у справі №21-87во08 про перерахунок пенсії: „Положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-IV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті."

Відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.   

          Відповідно до п.1, п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, управління в районах, містах і районах у містах.   

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що щомісячна грошова допомога у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком позивачу, який має статус дитини війни та користується пільгами встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в повній мірі не виплачувалась, суд зважаючи на суть позовних вимог, не виходячи за їх межі вважає, що позов підлягає задоволенню та відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату, з врахуванням виплачених сум, надбавки до пенсії позивачу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії передбаченого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 18.09.2010 року по день припинення права на таку допомогу.

            Оскільки вимога позивача щодо виплати позивачу щомісячної державної соціальної 30% надбавки протягом 5 (п’яти) календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності та виплати її  в подальшому не відповідає чинному законодавству, суд вважає необхідним в даній частині позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 159-163, 183-2 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

              Позов задовольнити частково.

          Визнати протиправним дії  управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці щодо нарахування та сплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 18.09.2010 року.

          Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці нарахувати та виплатити у повному обсязі ОСОБА_1 як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну 30% допомоги, що передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 18.09.2010 року по день припинення права на таку допомогу.

           Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 гривень.

         В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

         Допустити постанову суду до негайного виконання.

      Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її отримання  не було подано апеляційної скарги.

       СУДДЯ: