Справа № 2 -  7 / 2008 р.

                                                        Р  І   Ш   Е   Н   Н   Я

                        І  М  Е  Н  Е  М                                             У  К  Р  А  Ї  Н  И

                                               /   повний текст рішення  /            

04 березня  2008 року  Красноокнянський районний суд Одеської області  у складі

головуючого судді                                                                                       ЧЕБОТАРЕНКО О.Л.

При секретарі                                                                                               ЯНУШКЕВИЧ О.О.

За участю позивача                                      ОСОБА_1

Представника позивача                               ОСОБА_2

Відповідача                                                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Красні Окни цивільну справу за позовом

                                     ОСОБА_1  до ОСОБА_3                                 

                                про захист честі ,гідності та стягнення моральної шкоди та за

                                     зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1      

                                     про захист честі ,гідності та стягненню моральної шкоди

                                                     В С  Т  А  Н   О  В  И  В :

  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про про захист честі ,гідності та стягненню моральної шкоди ,посилаючись на те, що 18 серпня 2007 року  остання безпідставно  почала ображати її нецензурною лайкою,викрикувала непристойні вирази щодо її професійних якостей як вчителя та  звинуватила її в тому,що вона незаслужено є депутатом сільської ради. При цьому вона кидала по ній молотком, кричала на нєї та погрожувала розправою.

  Цими діями відповідачка образила її, розповсюдила про нєї неправдиві відомості,заплямував її честь та гідність та  завдав йому моральну шкоду,так як все це відбувалося у присутності мешканців села,неповнолітніх дітей,які є учнями школи ,у якій вона працює вчителем  , про це почули і інші люди.

   В школі ,де вона працює,ця подія стала предметом обговорення у колі як вчителів,так і учнів,що завдало їй неприємностей та розладу здоров”я. Вона змушена була звертатися до сільської Ради,але і там не змогли приборкати відповідачку . Все це порушило звичний порядок її життя, потребувало додаткових зусиль для організації свого життя ,примусило її  хвилюватися, відчувати незаслужене почуття сорому та безпорадності . Завдану їй  діями ОСОБА_3 моральну шкоду вона оцінює у 5000 грн.

          В судовому засіданні позивач та представник позивача наполягали на задоволенні позовних вимог.

      Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала і пояснила, що 18 серпня 2007 року вона прив”язала своє теля на долині біля свого будинку в с.Федосіївка Красноокнянського району. Через деякий час ОСОБА_1 із своїм чоловіком відв”язали теля і припін викинули. На її зауваження щодо неправомірності цих дій ОСОБА_1 почала її ображати ,назвала циганкою і сказала ,що вона взагалі немає тут ні до чого права,так як вона зареєстрована в с.Новокрасне Красноокнянского району ,чим принизили її гідність шляхом виказування   принизливого відношення до її етнічного походження  ,а також незаконного обмеження  її свободи пересування та обрання місця проживання ,гарантованого їй як громадянці України Конституцією України. Вона зробила ОСОБА_1 зауваження стосовно того,що вона як вчитель та депутат сільської Ради веде себе негідно,на що ОСОБА_1 ще більше стала її ображати. У зв”язку з чим вона звернулася до суду із зустрічним позовом та просила визнати дії ОСОБА_1 щодо  її образ та принижені гідності щодо етнічного походження такими,що не відповідають дійсності і неправомірними,зобов”язати ОСОБА_1 принести                                      

                                                         -                         2                       -

їй у присутності депутатів вибачення та зобов”язати у подальшому не скоювати незаконних дій відносно неї ,  стягнути їз ОСОБА_1 на її користь 5000 грн як моральні збитки. 

     Позивачка по первинному позову ОСОБА_1 позов не визнала і пояснила,що вона ніяким чином не ображала ОСОБА_3,не висловлювалася у її адресу нецензурними словами ,а стосовно того,що ОСОБА_3 немає права отримати землю у селі Федосіївка ,так як зареєстрована у с.Новокрасне, дійсно сказала,але не для того,щоб принизити ОСОБА_3,а для того,щоб довести неправомірність дій останньої щодо заволодіння земельною ділянкою / пасовиськом/ 

      Суд, заслухавши пояснення сторін,перевіривши матеріали справи, допитавши свідків,вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

                Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

              Як пояснила позивач і не заперечувала відповідач,приводом для сварки,яка відбулася між ними стало  те, що остання прив”язала теля на пасовиську,яке умовно передано у користування позивачці.       

          Судом було встановлено ,що при цьому відповідачка ОСОБА_3 обзивала позивача ОСОБА_1 нецензурними словами ,принижувала її як вчителя та депутата сільської Ради, висловлюючи до неї неповагу та поширила відомості відносно позивача ,які характеризують її як людину негативно з точки зору додержання загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі,які не відповідають дійсності.

      Зазначені обставини підтвердили у судовому засіданні свідки ОСОБА_4,ОСОБА_5,ОСОБА_6 ,ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9 ,які підтвердили, що ОСОБА_3 дійсно вела себе відносно ОСОБА_1 вкрай агресивно,висловлювалася брудною лайкою в адресу останньої ,принижувала її як вчителя та депутата, хоча ОСОБА_1 достойно веде себе у побуті, є шанованою людиною в селі,її поважають як вчителя та депутата.

             Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що вона як голова сільської Ради,знає позивачку лише з позитивної сторони і як мешканку села, і як вчителя ,і як депутата , тоді як відповідачка ОСОБА_3 перебуває у поганих відносинах з багатьма жителями села із-за скандального характеру .

     Як видно із характеристики вчителя ОСОБА_1,остання є досвідченим та кваліфікованим педагогом, користується повагою колег,батьків та учнів,неодноразово нагороджувалася грамотами відділу освіти та райдержадміністрації,зайняла друге місце у районному конкурсі “ Вчитель року”/ а.с.8/.

   У характеристиці Федосіївської сільської Ради зазначено,що  ОСОБА_1є депутатом сільської Ради,користується повагою серед мешканців села,є професіоналом своєї справи,опікується сусідкою - особою похилого віку. / а.с.6/

     Таким чином,встановлено ,що відомості,які розповсюджувала ОСОБА_3,є неправдивими.

     Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має права на повагу до його гідності та честі .   

    Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її честі та гідності. 

   Згідно із п.3 постанови №7 Пленуму Верховного Суду України “ Про застосування судами законодавства,що регулює захист честі ,гідності і ділової репутації громадян та організацій” від 28.09.1990 року / із змінами,внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04.06.93 року, №4 від 31.03.95 року,№ 14  від 25 .12.96 року, №12 від 03.12.97 року/ під поширенням відомостей слід розуміти повідомлення їх невизначеному числу осіб або хоча б однієї людині. До відомостей,що ганьблять особу,слід відносити ті з них,що принижують честь,гідність громадянина в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів,загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі .

     Крім того,висловлювання в адресу особи нецензурною лайкою також принижують честь і гідність особи.

     Як встановлено у судовому засіданні ,позивачка тяжко перенесла образи,стан її здоров”я

                                                   -                         3                    -

погіршився ,що підтвердилося показаннями  свідка ОСОБА_11 та матеріалами справи / а.с.31-33/

   Таким чином , суд вважає,що позивачем доведені обставини завдання йому відповідачем 

моральної шкоди.

  Відповідачем ж не надано суду будь-яких доказів, які б спростовували наведені позивачем     

 обставини.                                        

   Відповідно до ст. 23 ЦК України,особа ,якій завдано моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв”язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у приниження честі та гідності ,у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування .

  Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями ,відшкодовується в повному обсягу  особою, яка її завдала.

     При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд ,відповідно до положень  п.9 постанови №4 Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової шкоди/ ” від 31.03.1995 року / із змінами,внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001  року/  враховує характер та обсяг душевних страждань,яких зазнав позивач,коло осіб,яким відповідач повідомив відомості,які порочать позивача ; при цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

      Суд бере до уваги також матеріальне становище відповідачки ОСОБА_3,яка не працює,так як здійснює догляд за дитиною -інвалідом / а.с.48/

      Відповідно до ст.ст.84,88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на  правову допомогу у розмірі 100 грн   / а.с. 8 /, витрати по оплаті судового збору /державного мита/ у розмірі 17 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 15 грн  / а.с.1,2 /.

   Що стосується зустрічного позову,то відповідачкою ОСОБА_3 не надано достатніх доказів приниження її честі та гідності позивачкою ОСОБА_1.

   Так ,не добуто доказів того,що ОСОБА_1 висловлювалася нецензурними словами в адресу ОСОБА_3 та того,що називала її циганкою  ,хоча навіть якщо б і було встановлено,що ОСОБА_1 вказала на будь-яку національність відповідачки,то причетність до будь-якої нації не може носити принизливого характеру. Стосовно вказівки на фактичне,а не за місцем реєстрації, проживання відповідачки також не носить принизливого характеру.

    Суд не може прийняти до уваги показань свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13,так як вони спростовуються іншими матеріалами справи . Так ,судом було встановлено,що ОСОБА_13 не могла бачити і чути сварку,так як прийшла значно пізніше. Свідок же ОСОБА_12 у судовому засіданні давав непослідовні показання,посилаючись на вік та стан здоров”я.

       Таким чином,підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 немає.

    Керуючись ст.28,62 Конституції України ,ст.ст. 23,1167 ЦК України ,постановою №4 Пленуму Верховного Суду України “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової шкоди/ ” від 31.03.1995 року / із змінами,внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001  року/ постановою №7 Пленуму Верховного Суду України “ Про застосування судами законодавства,що регулює захист честі ,гідності і ділової репутації громадян та організацій” від 28.09.1990 року / із змінами,внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України №3 від 04.06.93 року, №4 від 31.03.95 року,№ 14  від 25 .12.96 року, №12 від 03.12.97 року/ , ст.ст.  10, 62, 212 - 215 ЦПК України ,суд

                                                               В  И  Р  І  Ш  И  В :

                                                       -                     4                   - 

         Позов  ОСОБА_1    задовольнити частково.

     Стягнути з ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_1  у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 1000 / тисячу / грн ,судові витрати по оплаті судового збору 17 /сімнадцять / грн , витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 15/п"ятнадцять/ гр  ,витрати на правову допомогу - 1000 грн, а  всього 2032 /дві тисячи тридцять дві / грн.

         В задоволенні іншої частини позову відмовити.

         ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовити.

       На рішення  може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення рішення  у повному обсязі,а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляцію, які подаються  в апеляційний суд Одеської області через Красноокняняський районний суд.

                                                        Суддя