Справа № 2 -  24/ 2008 р.

                                                      Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                  І  М  Е  Н  Е  М                                               У  К  Р  А  Ї  Н  И

18 лютого   2008 року      Красноокнянський районний  суд Одеської області

у складі головуючого    судді                        ЧЕБОТАРЕНКО О.Л.

при секретарях                                 ЯНУШКЕВИЧ О.О.,МАНЬКОВСЬКІЙ Л.В.

за участю позивача                                        ОСОБА_1

та  представника відповідача                       Ташогло А.Г..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с.м.т. Красні Окни

цивільну справу за позовом

         ОСОБА_1   до державного професійно-

           технічного    навчального закладу  «Красноокнянське професійно-

           технічне аграрне училище»    про поновлення на роботі,стягнення

           середнього заробітка за час вимушеного прогулу  та  стягнення

           моральної шкоди  

                                               В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

     ОСОБА_1 звернувся з позовом  до державного професійно-технічного навчального закладу «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» про  поновлення на роботі,стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,стягнення моральної шкоди, посилаючись на те ,що наказом від 31серпня 2007 року наказом № 58 його безпідставно звільнено з посади викладача державного професійно-технічного навчального закладу «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище»  згідно із ст.40 КзпП України у зв"язку із скороченням штатів. При цьому адміністрація не врахувала те,що він 17 років працював у вказаному навчальному закладі ,має на утриманні неповнолітню дитину; крім того,порушений був порядок звільнення - про можливе скорочення його попередили лише 30 серпня 2007 року,не повідомивши при цьому службу зайнятості і йому два місяці після звільнення не виплачували допомогу по безробіттю, а відповідач вихідну допомогу виплатив лише у листопаді-грудні, і  цими незаконними діями  йому була завдана моральна шкода.

      У судовому засіданні позивач наполягав на своїх вимогах , доповнивши,що при його звільненні адміністрацією професійно- технічного навчального закладу «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» не була отримана згода профспілкового комітету , так як він є членом профспілки.

      Представник відповідача позов не визнав і пояснив,що позивач був звільнений на законних підставах ,так як професійно- технічним навчальним закладом «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» не було виконано план по набору навчальних груп і 26 червня 2007 року був виданий наказ № 39 про попередження про неповне навантаження викладачів,в тому числі і ОСОБА_1,  на 2007-2008 рік . Так як позивач на роботу ходив нерегулярно ,а з 02 липня по 27 серпня 2007 року перебував у черговій відпустці,то був ознайомлений із зазначеним наказом лише 30 серпня 2007

                                            -               2                      -

року. Так як позивач викладав предмет «Агрономія» ,який за навчальним планом є лише на першому курсі у групі,де навчаються за спеціальністю «Тракторист-машиніст,водій»,а набору у таку групу не було,тому і було прийняте рішення про скорочення штату ,тому що якщо «догрузити» позивача іншими предметами,то ці години слід було забрати у інших викладачів,у яких також немає годин на викладацьку ставку.Що стосується моральної шкоди, то представник відповідача вважав,що ніякої шкоди позивачу завдано не було  -  вихідна допомога була виплачена,на облік у центр зайнятості позивача було взято своєчасно, і тому підстав для  відшкодування моральної шкоди  немає.

 Згода на звільнення позивача профспілковий  комітет  дав пізніше, за вимогою суду, так як він,як директор ,за такою згодою не звертався,бо вважає ,що позивач не є членом профспілки.

   Вислухавши пояснення сторін,допитав свідків, перевіривши докази по справі,  суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

      Судом були встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

      ОСОБА_1 наказом №3 від 12 лютого 2004 року був прийнятий на посаду викладача ПТУ № 50, яке наказом МОН України №630 від 01.11.2005 року було перейменовано у державний професійно- технічний навчальний заклад «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» , з предмету «Основи агрономії» та «Організація і технологія виконання мехробіт» / а.с.5/

          Наказом № 39 від 26 червня 2007 року позивача було попереджено про скорочення у зв»язку із неповним навантаженням ,однак фактично позивач був ознайомлений із зазначеним наказом 30 серпня 2007 року / а.с.6/ 

     Наказом № 58 від 31 серпня 2007 року ОСОБА_1 був звільнений з посади викладача за скороченням штатів / ст.40 КЗпП / / а.с.7/ 

     Відповідно до п.1 ст.40 КзпП України трудовий договір, укладений  на невизначений строк,може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у разі скорочення штату працівників .

    Частиною 3 ст.64 Господарського Кодексу України нормативно закріплено право власника або уповноваженого ним органу визначати чисельність працівників і штатний розпис,  і суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення штату працівників.

      Так, позивач був прийнятий на роботу як викладач спеціальних дисциплін, однак на 2007-2008 навчальний рік не була набрана група на спеціальність,де слід було б викладати предмети,викладачем яких був прийнятий на роботу позивач, що не заперечується останнім та підтверджується тарифікацією викладачів професійно- технічного навчального закладу «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» / а.с.21-24/, протоколом профспілкових зборів професійно- технічного навчального закладу «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» №2 від 26.06.2007 року / а.с.37 -38 /, протоколом засідання профспілкового комітету професійно- технічного навчального закладу «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» №2 від 29.08.2007 року / а.с.34 -35 /, списком навантаження викладачів /а.с.16 - 17/ ,  показаннями свідків ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4

    Враховуючи,що предмет, викладачем якого позивач прийнятий на роботу, протягом 2007-2008 навчального року ,не викладається, іншої роботи ,на яку б можливо було перевести позивача,без порушення прав інших працівників, немає,  а позивач

                                                  -               3                -

 не підпадає під число осіб,передбачених ст.184 КЗпП  , відносно яких діють обмеження при звільненні, то звільнення його за підставами ,передбаченими п.1 ст.40 КЗпП , не суперечить закону і тому у поновленні його на роботі та стягненню середнього заробітку слід відмовити.

     Згода профкому ДПТНЗ «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище» на звільнення позивача за скороченням штатів була надана / а.с. 72/

     Разом з тим, при звільненні позивача  відповідачем порушена сама процедура звільнення.

  Так, ст.49 -2 КЗпП передбачено,що про наступне вивільнення працівника попереджають не пізніше ніж за два місяці і  одночасно з попередженням про звільнення у зв»язку із змінами в організації виробництва власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії,спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

  В судовому засіданні було встановлено,що державна служба зайнятості - Красноокнянський районний центр зайнятості - про наступне вивільнення позивача , не повідомлявся / а.с.59 /

    Посилання представника відповідача на те , що позивача неможливо було повідомити про наступне вивільнення ,не можуть бути прийняті судом до уваги, так як наказ про скорочення виданий 26 червня 2007 року,а  позивач до 02 липня 2007 року перебував на роботі і будь-яких доказів його відсутності  на роботі немає.

    Крім того, ст.44 КЗпП  України передбачено,що при припиненні трудового договору з підстав ,зазначених у пункті 1 ст.40 ,працівникові виплачується вихідна допомога і власник ,відповідно із ст.ст.47,116 КЗпП зобов»язаний в день звільнення провести із працівником всі розрахунки.

    Як видно із копії особового рахунку, повний розрахунок /вихідна допомога/ була виплачена позивачу лише у грудні 2007 року,тоді як позивач був звільнений 31 серпня 2007 року ./ а.с. 70 /     

         Статтею 237-1 КзпП України зазначено,що у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законних прав працівника,що призвело до моральних страждань,втрати ним нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя , власником або уповноваженим ним органом відшкодовується завдана працівнику моральна шкода.

    Так,судом було встановлено,що відносно позивача була порушена процедура вивільнення, що призвело до його душевних страждань,було порушено ритм його повсякденного життя ,він витрачав додаткові  зусилля для організації свого життя після несподіваного скорочення,вихідна допомога своєчасно не була виплачена,що призвело до зменшення сукупного доходу його сім”ї.     

   При визначенні розміру моральної шкоди,завданої позивачу у зв”язку із незаконним звільненням та утриманням заробітної плати ,суд враховує характер порушених прав позивача,глибину його душевних страждань і  виходить із принципу розумності і справедливості , керуючись п.п.6,9,13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року /зі змінами/"Про судову  практику у справах про відшкодування моральної                                               

                                     -                              4                       -

/немайнової/ шкоди " і тому вважає,що розмір моральної шкоди  ,який просить стягнути позивач , не відповідає ступеню завданої йому моральної шкоди і  в

 цій частині позов підлягає частковому задоволенню.

    Відповідно до ч.ч.1,3 ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути у доход держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,від яких позивач звільнений.

   Керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.40,43,44,47,49-1,116,232,237-1  Кодексу законів про працю,ст.23 ЦК України, п.п.6,9,13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року /зі змінами/"Про судову  практику у справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди ",п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року  "Про практику розгляду судами трудових спорів  ",ст. ст. 10, 11,60, 209,212 - 215 ЦПК України ,суд

                                            В И  Р  І  Ш  И  В  :

         Позов      ОСОБА_1    задовольнити частково.

 Стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище»   на користь ОСОБА_1   моральну шкоду у сумі 500 грн.

     Стягнути з державного професійно-технічного навчального закладу                                                   «Красноокнянське професійно-технічне аграрне училище»    у доход держави судовий збір у сумі 17 грн та витрати на ІТЗ розгляду цивільної справи 7 грн 50 коп.

                     В задоволенні іншої частини позову відмовити.  

   На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення ,а апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляцію, які подаються  в апеляційний суд Одеської області через Красноокняняський районний суд.

                                                    Суддя