Справа № 22ц -0949/2008 р. Головуючий у 1-й інстанції Міланіч А.М.
Доповідач у 2-й інстанції Коцюрба О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого - Приходька К.П.
Суддів - Коцюрби О.П., Даценко Л.М.
При секретарі - Зозулі Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_3, про визнання підсобних приміщень біля будинку спільною сумісною власністю і розподіл їх в натурі, за зустрічним позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа: виконавчий комітет Озерської сільської ради Бородянського району, Київської області про визнання права власності на новозбудовані надвірні будівлі та визнання незаконними рішення сільської ради.
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2006 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 13 травня 2005 року на підставі рішення Озерської сільської ради Бородянського району, Київської області № 30 від 26 квітня 2005 року, їй з двома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та відповідачу, з двома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_6, ОСОБА_7 належить 48/100 частин житлового АДРЕСА_1 та надвірні споруди біля будинку: 1/2 частина сараю «Б», погріб «Ж», вбиральня «З», огорожа, колодязь.
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 19 квітня 2005 року будинок між ними розділено, надвірні будівлі розділені не були.
В даний час відповідач закрив сарай та погріб і не дає їй ними користуватись.
Тому позивачка просила зобов'язати відповідача не чинити їй перешкод в користуванні вказаними 1/2 частиною сараю «Б», погребом «Ж», стягнути з відповідача на її користь 5000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.
В процесі розгляду справи, позивачка свої вимоги уточнила, їх доповнила, просила визнати надвірні будівлі біля АДРЕСА_1, а саме: сарай «Б», погріб «Ж», вбиральню «З», огорожу, колодязь спільною сумісною власністю сторін та їх неповнолітніх дітей, розділити в натурі вказані надвірні будівлі, виділивши їй з дітьми 1\3 частину сараю «Б» \праву сторону\, погріб «Ж» під сараєм, 1\2 частину колодязя, 1\2 частину огорожі, відповідачу з дітьми виділити 2\3 частини сараю «Б», 1\2 частину колодязя, 1\2 частину огорожі, вбиральню «З» залишити в спільному користуванні.
ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 в якому просив визнати за ним право власності на новозбудовані надвірні будівлі по АДРЕСА_1, а саме на сарай «Б», погріб, вбиральню, визнати незаконними рішення виконкому Озерської сільської ради Бородянського району, Київської області від 26 квітня 2005 року № 30 про визнання права власності на вказані новозбудовані надвірні будівлі та рішення виконкому Озерської сільської ради Бородянського району, Київської області від 11 квітня 2007 року № 27 про визнання рішення виконкому № 66 від 18 липня 2006 року про надання дозволу на оформлення технічної документації на самовільно побудований сарай ОСОБА_1. таким, що втратило чинність в зв»язку з наданням неправдивої інформації ОСОБА_1
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2007 року первісний позов задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її позовних вимог, а його зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи та згідно свідоцтва про право власності на житло №2729 від 05 січня 2000 року, виданого КСП «Нове село» ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_4 (ОСОБА_4), ОСОБА_8., ОСОБА_5. була передана у спільну сумісну приватну власність АДРЕСА_1
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 19 квітня 2005 року було розірвано укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 шлюб та розділено вищевказану квартиру, згідно якого ОСОБА_2 з двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_4та ОСОБА_5 виділено у спільну сумісну власність 26/100 частини будинку, а ОСОБА_1. та його неповнолітнім дітям ОСОБА_8., ОСОБА_8. 24/100 частини будинку.
Рішенням виконкому Озерської сільської ради Бородянського району, Київської області від 26 квітня 2005 року в зв'язку із зміною часток власників будинковолодіння через проведення ними добудов до житлового будинку та побудовою надвірних споруд за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_8., ОСОБА_5, ОСОБА_4 (ОСОБА_4) визнано право власності на 48/100 частини вказаного будинковолодіння в рівних долях кожному, а 13 травня 2005 року їм було видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а саме, на зазначену частину будинковолодіння з визначенням частки кожного співвласника по 8/100 його частин, в цих же частках за ними 27 травня 2005 року було заєреєстровано право приватної спільної часткової власності на спірне будинковолодіння.
Рішенням виконкому Озерської сільської ради Бородянського району, Київської області від 11 липня 2006 року ОСОБА_1. надано дозвіл на оформлення технічної документації самовільно побудованого сараю по вищевказаній адресі., а 11 квітня 2007 року вказане рішення виконкому від 18 липня 2006 року визнано таким, що втратило чинність в зв'язку з наданням неправдивої інформації ОСОБА_1
Як вбачається з технічних паспортів на вказаний будинок, спірні надвірні будівлі - сарай «Б», погріб «Ж», вбиральня «З» були побудовані в період з 1991 року по 1993 рік, а будинок в цілому прийнятий в експлуатацію за актом, затвердженим розпорядженням представника Президента України від 31 грудня 1993 року і його забудовником зазначено сільськогосподарське підприємство «Нове село».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що зазначені надвірні будівлі прийняті в експлуатацію разом з будинком як належні до нього відповідно до вимог ст. 132 ЦК України в редакції 1963 року, а тому їх власником був забудовник - сільськогосподарське підприємство «Нове село». Про це свідчить також відсутність в технічній документації будь-яких записів щодо їх самовільної забудови ОСОБА_1. Допомога в будівництві спірних будівель, на що посилається відповідач, не надає йому права власності на них, так як він на той час не був співвласником будинку.
Так як частина будинку у вигляді квартири №1 за розпорядженням органу приватизації при сільськогосподарському підприємстві «Нове село» в порядку приватизації була передана у спільну сумісну приватну власність сторонам по справі та їх дітям то в такому ж порядку у їх власність перейшло право власності на відповідну частину надвірних будівель біля будинку.
На підставі викладеного, Бородянський районний суд Київської області на законних підставах задовольнив в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2, визнавши надвірні будівлі біля АДРЕСА_1 - ½ частину сараю «Б», погріб «Ж», вбиральню «З», огорожу та колодязь спільною сумісною власністю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8. та ОСОБА_8. та відмовив ОСОБА_1. в задоволенні його зустрічного позову.
Згідно ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Бородянський районний суд Київської області прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог і в частині розподілу спірних надвірних будівель та розділив їх у відповідності до висновку спеціаліста-будівельника від 29 листопада 2004 року з урахуванням їх часток в даному майні.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно зобов'язав відповідача не чинити позивачці перешкод у користуванні вищевказаними спорудами.
Так як діями відповідача позивачці було заподіяно моральну шкоду, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зарахування заподіяної відповідачем позивачці моральної шкоди в рахунок погашення позивачкою відповідачу грошової компенсації за різницю у їх частках.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на незаконність судового рішення, на те, що воно ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права є безпідставними, так як спростовуються доказами, які є в справі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2007 року в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів , -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Бородянського районного суду Київської області від 18 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підпис
Копія вірна:
Суддя: О.П.Коцюрба
Справа № 22а -2796/2005 р. Головуючий у 1-й інстанції Кравченко М.В.
Категорія 2,5 Доповідач у 2-й інстанції Сліпченко О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2006 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого - Сліпченка О.І.
Суддів - Коцюрби О.П., Голуб С.А.
При секретарі - Некорі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 червня 2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9про розподіл майна подружжя, третя особа-орган опіки і піклування Української міської ради Обухівського району Київської області,, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
Зважаючи на складність справи, а також те, що для виготовлення мотивувальної частини потрібний значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину судового рішення.
Керуючись ст.. 218 ЦПК України, колегія суддів,-
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяця з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий
Судді