Справа №2-1205/2011

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 року  Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

        головуючого судді                        - Казака С.Ю.

        при секретарі                                - Бабка Г.Г.

        за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

        Відкрите акціонерне товариство «УніКредит Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УніКредит Банк»(далі ПАТ «УніКредитБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову зазначив, що 24.09.2008 року між банком та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит, на підставі якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 48000 доларів США на строк до 24.09.2008 року зі сплатою 13% річних за цільовим призначенням на придбання нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1. Графік погашення кредиту сторони погодили у Додатку №1 до кредитного договору. 24.09.2008 року відповідачу було видано через касу обумовлену кредитним договором суму, що підтверджується заявою на видачу готівки. Проте позичальник свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, в зв’язку з чим, станом на 08.10.2010 року має заборгованість в розмірі 57812,88 доларів США, що еквівалентно 457294 грн. 09 коп., з яких: 944,97 доларів США заборгованість по поверненню кредиту, 9801,65 доларів США –заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 47066,26 доларів США –заборгованість, що стягується достроково. На підставі цього, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, штраф за невиконання зобов’язань по поверненню кредиту та сплати процентів в сумі 950 грн., а також сплачені при подачі заяви судові витрати.

       Відповідачем ОСОБА_3 було подано зустрічний позов до ПАТ «УніКредит Банк», в якому останній просив зобов’язати відповідача прийняти 233044 грн. 80 коп., переведено в долари США по курсу НБУ на день видачі 4,85 грн. за долар США з розстроченням платежів на 108 місяців, за таких умов, що щомісячний платіж буде складати 2157 грн. 82 коп. В обґрунтування посилались на те, що згідно діючого законодавства використання готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка видається виключно на підставі окремої постанови НБУ. Надання кредиту та проведення розрахунків за ним є кредитною операцією. Таким чином, видача іноземної валюти банком за відсутності індивідуальної ліцензії, суперечить чинному законодавству.

        В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав позовні вимоги та посилаючись на викладені в позові підстави, просив задовольнити останній. Проти задоволення зустрічного позову заперечував, зазначивши, що банк має ліцензію НБУ на право використання іноземної валюти як засобу платежу, а тому має право при визначенні ціни договору визначати його виконання в іноземній валюті, а також на пред’явлення вимог по поверненню кредитів в іноземній валюті.

        Відповідач за первісним позовом та його представник в судове засідання не з’явились, про причини неявки не повідомили.

        З урахуванням думки представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача та його представника, того факту, що останній належним чином повідомлявся про день та час слухання справи, а також того факту, що відповідачем було подано зустрічний позов, в якому висловлено думку щодо предмету спору, будь-яких лопотань  по справі стороною відповідача не заявлялось, суд вважає за можливим провести розгляд справи по суті у відсутності відповідача.

        Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

        Судом встановлено, що 24.09.2008 року між ВАТ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «УніКредит Банк»та ОСОБА_3 було укладено договір про іпотечний кредит, на підставі якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 48000 доларів США на строк до 24.09.2008 року зі сплатою 13% річних за цільовим призначенням на придбання нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 (а.с.12-18).

        Графік погашення кредиту сторони погодили у Додатку №1 до кредитного договору (а.с.19-23).

        24.09.2008 року відповідачу було видано через касу обумовлену кредитним договором суму в розмірі 48000 доларів США, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с.34).

        Проте позичальник свої зобов’язання за кредитним договором не виконує, в зв’язку з чим, станом на 08.10.2010 року має заборгованість в розмірі 57812,88 доларів США, з яких: 944,97 доларів США заборгованість по поверненню кредиту, 9801,65 доларів США –заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 47066,26 доларів США –заборгованість, що стягується достроково. Також відповідачу у відповідності до п.2.6.3 кредитного договору нарахований штраф за невиконання зобов’язань по поверненню кредиту та сплати процентів в сумі 950 грн. (а.с.37,119-121).

        Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

        Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

         Відповідно до ч.ч.1,2 ст.533 ЦПК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

         З урахуванням встановлених по справі обставин, положень закону та умов договору, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем ОСОБА_3 своїх зобов’язань за кредитним договором та погоджується з розрахунком заборгованості, зробленим позивачем та вважає, що він відповідає вимогам закону та умовам кредитного договору.

         В матеріалах справи відсутня довідка про курс гривні до долара США, встановлений НБУ станом на 08..10.2010 року (день проведення розрахунку). Однак, суд вважає за можливе визнати цей факт загальновідомим та, відповідно, таким, що не підлягає доказуванню згідно ч.2 ст.61 ЦК України, оскільки щоденно курс НБУ транслюється по телебаченню до доступний в мережі «Інтернет»на офіційному сайті Національного банку України.  

          В зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «УніКредит Банк»підлягають задоволенню в повному обсязі та на користь банку з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути заборгованість за договором про іпотечний кредит від 24 вересня 2008 року в розмірі 57812,88 доларів США, що еквівалентно 457294 грн. 09 коп., штраф за невиконання зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті процентів в сумі 950 грн., а всього стягнути з відповідача на користь позивача 458244 грн. 09 коп.

          Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_3, то в задоволенні останніх слід відмовити з заступних підстав.

          Відповідно до п.1.1 договору про іпотечний кредит від 24.09.2008 року укладеному між сторонами, банк зобов’язується надати позичальнику на положеннях та умовах цього договору грошові кошти  сумі 48000 доларів США.

          Відповідно до п.1.4 кредитного договору надання кредиту здійснюється одноразово, шляхом зарахування суми кредиту через позичковий рахунок на поточний/картковий рахунок позичальника, відкритий у банку.

          Як вбачається з заяви про видачу готівки від 24.09.2008 року обумовлена кредитним договором сума в розмірі 48000 доларів США, була зарахована на поточний рахунок відповідача та отримана останнім в еквіваленті рівному 233044,80 грн.

          Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Відповідно до ст.ст.6,627,628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

         Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

         Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

         Як передбачено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

         Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

        Як встановлено судом, кредитний договір від 24.09.2008 року підписаний обома сторонами, що свідчить   про їх обізнаність з умовами кредитного договору і згодою з цими умовами, сторонами була погоджена валюта, в якій видано кредит - у доларах США, погоджено графік погашення кредиту з визначенням валюти погашення також у доларах США. З часу підписання договору про надання споживчого кредиту банком виконані свої зобов’язання і позивачу відповідності до п.п.1.1,1.4 кредитного договору перерахована обумовлена в договорі сума кредиту на відкритий у банку поточний рахунок. На виконання своїх зобов’язань позивач певний час здійснював платежі згідно встановленого графіку.

         Право банку здійснювати видачу кредитів в іноземній валюті визначено на законодавчому рівні і регулюється Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», якими дозволяється зазначена діяльність за наявності виданої Національним банком України ліцензії.

          Таку ліцензію видано ПАТ «УніКредит Банк»Національним банком України 30.06.2006 року за №176, а також письмовий дозвіл від 02.08.2007 року №176-3 з додатком на право здійснювати операції з валютними цінностями.

          Доводи позивача про необхідність мати індивідуальну ліцензію, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки   суперечать положенням ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», оскільки індивідуальні ліцензії видаються на здійснення разової валютної операції і лише на період, необхідний для здійснення такої операції; індивідуальні ліцензії видаються на операції з наданням і одержанням резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Але, на даний час не встановлено обмежень щодо суми і строків кредитів у іноземній валюті. Відповідно до п.5.3 «Положення про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 року №275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій. Згідно з п.2.3 цього Положення за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщенню іноземної валюти на валютному ринку України.

           З урахуванням зазначених вище положень закону та умов укладеного між сторонами кредитного договору, суд приходить до висновку, що останні не протирічать вимогам діючого законодавства, волевиявлення сторін на створення правовідносин щодо кредитних зобов’язань за договором було двостороннє, а тому зустрічні позовні  вимоги є необґрунтованими та в задоволенні останніх слід відмовити в повному обсязі.      

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6,202,203,526,527,543,553,554,559,627,628,629,651,652,654,1054 ЦК України, ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», «Положенням про порядок видачі банками банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженим постановою Правління НБУ від 17.07.2001 року №275, ст.ст.10,11,57-60,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

           Позов Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

           Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»заборгованість за договором про іпотечний кредит від 24 вересня 2008 року в розмірі 57812,88 доларів США, що еквівалентно 457294 грн. 09 коп., штраф за невиконання зобов’язань по поверненню кредиту та сплаті процентів в сумі 950 грн., а всього стягнути з відповідача на користь позивача 458244 грн. 09 коп.

           Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»державне мито в сумі 1700 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 1820 грн. судових витрат.

           В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» про зобов’язання вчинити певні дії –відмовити повністю.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

           Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                                                                      С.Ю.Казак