Судове рішення #1861717
Справа № 2-192/2008р

Справа № 2-192/2008р.

 

РІШЕННЯ

іменем України

 

14.03.2008 р.                                       Тиврівський районний суд Вінницької області

 

в складі : головуючого    Мазурчака А.Г.

                            при секретарі     Ліщишеній Н.М.,

                         

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки дійсним та визнання права власності на придбане нерухоме майно,-

встановив:

 

Позивачі  звернулися до суду із позовом, в якому вказують, що 05.02.2007 року нею, позивачкою - ОСОБА_1- за погодженням із її чоловіком - ОСОБА_2. - було укладено договір з ОСОБА_3. про купівлю-продаж житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою:АДРЕСА_1. Даний договір був укладеній у простій письмовій формі .

В підтвердження укладення та виконання вище вказаного договору, відповідач отримав від неї 10000 грн. та передав йому ключі від будинку, документацію до проданого майна, а саме : два державні акти на земельні ділянки, технічний паспорт на будинок, нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок та житлового будинку, надав їм розписку про отримання від неї коштів на суму договору - 10000 грн. , а її чоловік - ОСОБА_2. - надав відповідачу заяву про те, що він дає згоду на придбання вказаного майна за їхні спільні сімейні кошти. Вона із чоловіком фактично вступили у володіння та користування як житловим будинком, так і земельною ділянкою.

На момент укладення договору купівлі-продажу вона запропонувала відповідачу звернутися до нотаріуса для посвідчення договору, однак відповідач запевнив її, що в даний час він дуже зайнятий та пообіцяв посвідчити цей договір через п'ять днів, тобто 12.02.2007 року.

Так, коли вона 12.02.2007 року прийшла до відповідача додому, щоб разом з останнім піти до нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, його не було вдома, після цього вона неодноразово приходила до нього додому, але ніхто не відкривав двері, а тому, на її думку, відповідач з невідомих їй причин ухиляється від посвідчення вказаного договору в нотаріуса.

Такі дії відповідача - фактична відмова посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки у нотаріуса - порушують їх (її та відповідача) право власності,  оскільки вони в повній мірі не можуть скористатись купленою річчю (не можуть зареєструвати право власності в БТІ на житловий будинок, виготовити на своє ім'я Державний акт на земельну ділянку, виникають труднощі при сплаті земельного податку та за спожиту електроенергію).

В силу вимог ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю.

            Просять визнати договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки зі

змінами, які розташовані за адресою:АДРЕСА_1- дійсними; визнати за ними право спільної сумісної власності на житловий будинок, позначений на плані БТІ літерою «А», житлова площа якого 44,0 м.кв.м., загальна площа 85,6 м.кв., сіни «а», сіни «а1», який розташований за адресою:АДРЕСА_1; визнати за ними право спільної сумісної власності на земельну ділянку

одним масивом з різними цільовими призначеннями, а саме : площею 0,2500

га цільове призначення для індивідуального житлового, гаражного і дачного

будівництва та площею 0,0436 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва.

В судовому засіданні  позивачка - ОСОБА_1. - позов підтримала і просила його задоволити з підстав, наведених в позовній заяві.

Позивач - ОСОБА_2. - позов підтримав і просив його задоволити з підстав, наведених в позовній заяві

Відповідач в судове засідання не з'явився,   надав суду нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечує. Просив справу розглянути у його відсутності.

Судом встановлено, що 05.02.2007 року позивачкою - ОСОБА_1- за погодженням із позивачем, який є її чоловіком,  - ОСОБА_2. - з відповідачем  у даній справі - ОСОБА_3. - у простій письмовій формі було укладено договір про купівлю-продаж житлового будинку та земельної ділянки, які розташовані за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.9,10).

В підтвердження укладення та виконання вище вказаних договорів, відповідач отримав від позивачки10000 грн. та передав їй ключі від будинку, документацію до проданого майна, а саме : два державні акти на земельні ділянки : один серії ВН                № 147341 на  земельну ділянку  розміром 0,2500 га, інший  серії ВН № 147342 на земельну ділянку розміром  0,0436 га   , технічний паспорт на будинок, нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу земельних ділянок та житлового будинку, надав їй розписку про отримання від неї коштів на суму договору - 10000 грн. (а.с.16), а її чоловік - ОСОБА_2. - надав відповідачу заяву про те, що він дає згоду на придбання вказаного майна за їхні спільні сімейні кошти (а.с.15). Вона із чоловіком фактично вступили у володіння та користування як житловим будинком, так і земельною ділянкою.

Договори купівлі-продажу  у зв'язку із зайнятістю відповідача були укладені у простій письмовій формі, однак відповідач пообіцяв нотаріально посвідчити ці договори  через п'ять днів, тобто 12.02.2007 року.

Однак 12.02.2007 року, коли позивачка - ОСОБА_2.- прийшла до відповідача додому, щоб разом з останнім звернутись до нотаріуса з метою посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, його не було вдома, після цього вона неодноразово приходила до нього додому, але ніхто не відкривав двері, що свідчило  про ухилення відповідачем від посвідчення вказаних договорів в нотаріальному порядку.

Суд, вислухавши  учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення повністю із слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст.220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що майно набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю.

           

На підставі  ст.ст.220, 328, 368 ЦК України та керуючись ст.ст. 10,11, 60, 81, 212-215, 223 ЦПК України, -       

                 

вирішив:

            Позов задоволити повністю.

            Визнати дійсним договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки зі змінами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, укладеними 05.02.2007 року між  ОСОБА_3 з однієї сторони та  ОСОБА_1та  ОСОБА_2 з другої сторони  - дійсними.

1.                                Визнати за ОСОБА_1та ОСОБА_2право спільної сумісної власності на житловий будинок, позначений на плані БТІ літерою «А», житлова площа якого становить 44,0 м.кв.м., загальна площа - 85,6 м.кв., сіни «а», сіни «а1», який розташований за адресою: АДРЕСА_1

2.         Визнати за ОСОБА_1та ОСОБА_2 право  спільної сумісної власності  на земельну  ділянку

одним масивом з різними цільовими призначеннями, а саме : площею 0,2500

га, кадастровий номер якої 0524581800020020042 - цільове призначення для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва відповідно до Державного акту на земельну ділянку серії ВН  № 147341 та земельну ділянку площею 0,0436 га, кадастровий номер якої  0524581800020020043 - цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва відповідно до Державного акту серії ВН № 147342.

            Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області  через Тиврівський районний суд  протягом десяти діб, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення в такому ж порядку.

            Рішення суду набирає законної сили  після закінчення строку подання заяви  про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

 

 

                Головуючий  :                                                                   А.Г. Мазурчак           

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація