Справа  №  2-102, 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 травня 2007 року                          Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді:                                 Марущак Н. М.,

при секретарі:                                        Карабань З. І.,

з участю позивача:                                 ОСОБА_1,

його представника:                                ОСОБА_2,         

представника відповідача Ставищенської селищної ради      Салміна Б. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Київської області, про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання права власності, визнання права на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ставище Київської області померла його дружина. Він, як чоловік померлої і спадкоємець І черги спадщину прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

В період шлюбу в 1973 році на земельній ділянці, наданій рішенням виконавчого комітету Ставищенського районної ради депутатів трудящих 12 липня 1971 року для будівництва житлового будинку, ними спільно був побудований житловий будинок АДРЕСА_1. Земельна ділянка була надана на ім”я ОСОБА_3 (його дружини), хоча прізвище останньої на той час було „ОСОБА_4”.

Рішенням виконавчого комітету Ставищенської селищної ради народних депутатів № 52 від 10 травня 1989 року був затверджений акт прийняття в експлуатацію вказаного житлового будинку, власником якого вказано його дружину. Проте у рішенні була допущена помилка в написанні прізвища дружини, а саме вказано „ОСОБА_5”, хоча дружина на той час мала прізвище „ОСОБА_3”. Державна реєстрація права власності на будинок здійснена на прізвище „ОСОБА_3”. Він з дружиною в колгоспі не працював, а тому суспільна група господарства буа робітників та службовців.

Земельна ділянка, надана для обслуговування вказаного будинку, не приватизована. ОСОБА_3 за життя набула право спільної сумісної власності подружжя на вказаний будинок, а тому 1/2 частина вказаного будинку має належати до складу її спадщини. Йому має належати 1/2 частина будинку як частка в майні подружжя та 1/2 частина по праву на спадщину за законом після смерті дружини. Проте, оскільки у рішенні, на підставі якого видане свідоцтво про право власності, і в рішенні про відведення земельної ділянки під забудову, була допущена вказана помилка, він не має змоги оформити право на будинок в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі.

Позивач просить суд визнати свідоцтво про право особистої власності на вищевказаний житловий будинок, видане виконкомом Ставищенської селищної ради 1 червня 1989 року на ім'я ОСОБА_3, недійсним. Визнати, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя набула права власності на ½ частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ним право власності на ½ частину вказаного житлового вартістю 23869,5 гривень, як на частку в спільному майні подружжя та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини на ½ частину зазначеного житлового будинку вартістю 23869,5 гривень.

 В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, на які посилаються в позовній заяві.

Представник відповідача Салмін Б. Є.  в судовому засіданні позов визнав, суду пояснив, що в період шлюбу позивач із своєю дружиною ОСОБА_3 побудували будинок АДРЕСА_1. Вони як подружжя, набули право власності на вказаний будинок в рівних частках, кожен на ½ частину. Земельна ділянка рішенням виконкому Ставищенської селищної ради від 24 червня 1971 року за № 31 була надана на ім”я ОСОБА_3, хоча прізвище останньої на той час було „ОСОБА_4”. На підставі рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради народних депутатів № 52 від 10 травня 1989 року про затвердження акту прийняття в експлуатацію вказаного житлового будинку, 1 червня 1989 року вказаним виконкомом було видане свідоцтво про право власності на зазначений будинок на ім”я ОСОБА_5, хоча дружина позивача на той час мала прізвище „ОСОБА_3”. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після смерті останньої спадщину прийняв позивач, який постійно проживав разом із спадкодавицею.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, пояснення та усні заяви про визнання вказаного позову представником відповідача Ставищенської селищної ради Салміна Б. Є., який діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання останнім позовних вимог не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 13 травня 1971 року було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, після реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_3 стало ОСОБА_4. 12 квітня 1973 року остання одружилась з позивачем і її прізвище після укладення цього шлюбу стало ОСОБА_3. В період шлюбу вони побудували будинок АДРЕСА_1, вартість якого згідно технічного паспорту становить 23869,5 грн. Оскільки суспільна група господарства була робітників та службовців, вони як подружжя, відповідно до статей 22, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України набули право спільної сумісної власності на вказаний будинок, кожен з них набув право на ½ його частину. Земельна ділянка рішенням виконкому Ставищенської селищної ради від 24 червня 1971 року за № 31 була надана на ім”я ОСОБА_3, хоча прізвище останньої на той час було „ОСОБА_4”. На підставі рішення виконавчого комітету Ставищенської селищної ради народних депутатів № 52 від 10 травня 1989 року про затвердження акту прийняття в експлуатацію вказаного житлового будинку 1 червня 1989 року вказаним виконкомом було видане свідоцтво про право власності на зазначений будинок на ім”я ОСОБА_5, хоча дружина позивача на той час мала прізвище „ОСОБА_3”. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після смерті останньої спадщину прийняв її чоловік (позивач) як спадкоємець за законом відповідно до ст. ст. 529 ч. 1, 549, ч. 1 п. 1 ЦК України (1963 р. ), який постійно проживав разом із спадкодавицею. Відповідно, він набув право, як спадкоємець за законом після смерті дружини ОСОБА_3 на ½ частину зазначеного житлового будинку.

Відповідно до статей 22, 28 КпШС України майно, нажите  подружжям  за  час  шлюбу,  є  його   спільною сумісною  власністю.  В разі  поділу  майна,  яке  є  спільною  сумісною  власністю подружжя,  їх  частки  визнаються рівними. 

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та позивач, набули право кожен на ½ частину житлового будинку АДРЕСА_1, як подружжя; оскільки в свідоцтві про право особистої власності на даний житловий будинок, виданому виконкомом Ставищенської селищної ради 1 червня 1989 року на ім'я ОСОБА_3 допущена помилка в написанні прізвища останньої, вказане свідоцтво слід визнати недійсним.  Після смерті ОСОБА_3 позивач набув право на спадщину за законом на ½ частину вказаного житлового будинку, і оскільки представником відповідача Ставищенської селищної ради позов визнається, то він підлягає задоволенню.

Оскільки відповідач Ставищенська селищна рада до пред'явлення позову про визнання свідоцтва про право власності недійсним, визнання права власності та визнання права на спадщину за законом і в судовому засіданні не оспорювали цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на  неї може бути покладений обов'язок  по відшкодуванню судових витрат.

Керуючись ст. ст. 22, 28, КпШСУ, ст. ст. 529 ч. 1, 549, ч. 1 п. 1 Цивільного Кодексу України (1963 р.),  ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

ПозовОСОБА_1 задовольнити.

Визнати, свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок АДРЕСА_1, видане виконкомом Ставищенської селищної ради 1 червня 1989 року на ім'я ОСОБА_3, недійсним.

Визнати, що ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за життя набула права власності на ½ частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ½ частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 23869,5 гривень, як на частку в спільному майні подружжя та право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_3 на ½ частину житлового будинку АДРЕСА_1 вартістю 23869,5 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі  в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя