Справа № 2-220, 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 серпня 2007 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючої - суді: Марущак Н. М.,
при секретарі: Карабань З. І.,
з участю позивачки: ОСОБА_1,
її представника: ОСОБА_2,
представника відповідача Юрківської сільської ради: Савчук Є. К.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище справу за позовом ОСОБА_1 до Юрківської сільської ради Ставищенського району Київської області про визнання права на спадщину за законом,
ВСТАНОВИВ:
До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 посилаючись на те, що відповідно погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору. На час припинення колгоспного двору 15 квітня 1991 року в ньому проживала та не втратила частку в його майні її мати ОСОБА_3, яка набула права власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору. Рішенням виконкому Юрківської сільської ради № 32 від 16.10.1991 року було визнано право власності на вказаний будинок за ОСОБА_3, що підтверджується архівним витягом архівного відділу Ставищенської РДА № 213 від 06.07.2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, спадщину після смерті якої прийняла вона (позивачка), як спадкоємиця першої черги за законом, фактично вступивши у володіння та управління спадковим майном, оскільки постійно проживала із спадкодавицею до дня смерті.
Вартість вищевказаного житлового будинку становить 29506 гривень. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, не приватизована.
Відсутність правовстановлюючого документу на будинок та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно не дає змоги оформити їй (позивачці) право на будинок в Ставищенській районній державній нотаріальній конторі.
Позивачка просить визнати за нею право на спадщину за законом після смерті матері на вказаний будинок.
В попередньому судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 уточнили позовні вимоги, просять визнати за позивачкою право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1, підтвердили обставини, на які посилається в позовній заяві позивачка.
Представник Юрківської сільської ради Савчук Є. К. в попередньому судовому засіданні позов визнала, суду пояснила, що відповідно до погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору, головою якого та єдиним членом якого була мати позивачки - ОСОБА_3 Земельна ділянка, на якій розташований будинок, не приватизована. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Єдиною спадкоємицею останньої є позивачка.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, її представника, пояснення та усну заяву про визнання вказаного позову представником відповідача - Юрківської сільської ради Савчук Є. К., яка діє відповідно до довіреності і має повноваження на вчинення такої дії, та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до погосподарських книг Юрківської сільської ради за 1986-1990, 1991-1995 роки житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до майна колгоспного двору, головою та єдиним членом якого з 1986 року була ОСОБА_3 - мати позивачки, яка станом на 15 квітня 1991 року проживала в даному дворі та не втратила частку в його майні. Рішенням виконкому Юрківської сільської ради № 32 від 16.10.1991 року було визнано право власності на вказаний будинок за ОСОБА_3 Вартість зазначеного житлового будинку відповідно до технічного паспорту складає 29506 гривень. Земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, не приватизована. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Після смерті останньої спадщину за законом прийняла позивачка відповідно до ст. ст. 529, 549 ч. 1 п. 1 ЦК України (1963), як особа, яка фактично вступила в володіння спадковим майном
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Відповідно до пункту 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року) оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Проте, свідоцтво про право власності Стрижавською сільською радою на вищевказаний будинок на ім”я ОСОБА_4 та позивачки не видавалось.
Згідно абзацу 4 пункту 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженої наказом Мінюсту від 03.03.2004 року №20/5), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності.
Згідно ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна, може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 (мати позивачки) набула право власності на будинок АДРЕСА_1, як голова та єдиний член колгоспного двору відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), а позивачка після смерті ОСОБА_3 набула право на спадщину за законом на вказаний будинок і оскільки представником відповідача - Юрківської сільської ради позов визнається, то він підлягає задоволенню.
Оскільки Юрківська сільська рада до пред'явлення позову про визнання права на спадщину на житловий будинок і в попередньому судовому засіданні не оспорювала цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на них не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню судових витрат.
Керуючись ст. ст. 120, 123, 529, 549 ч. 1 п. 1 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 182, 392 Цивільного Кодексу України, ч. 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, абзацу 4 п. 216 Інструкції “Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 вартістю 29506 гривень.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя