КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  Справа: №   2-а-520/11                                              Головуючий у 1-й інстанції:  Українець В.В.    

Суддя-доповідач:  Костюк Л.О.

  У Х В А Л А

Іменем України

"06" жовтня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого –судді          Костюк Л.О.;

суддів:                    Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

 розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у м.Києві на постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 27 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного Управління Пенсійного фонду України у м.Києві про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсій, -

  В С Т А Н О В И Л А:

  У грудні 2010 року позивач звернувся до Солом»янського районного суду м.Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у м.Києві про зобов»язання провести перерахунок пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (ІІ групи інвалідності), має право на перерахунок та виплату пенсії  з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком в розмірі, встановленому відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 27 січня 2011 року поновлено ОСОБА_3 процесуальний строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві в частині вимог про визнання протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_3 додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в період з 28 січня 2010 року по 27 січня 2011 року та зобов'язання Головного управління пенсійного фонду України у місті Києві вжити дій для перерахунку та виплаті ОСОБА_3 щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в період з 28 січня 2010 року по 27 січня 2011 року.

У іншій частині позовних вимог позов ОСОБА_3 - залишено без розгляду.

Постановою Солом»янського районного суду м.Києва від 27 січня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_3 додаткової пенсії згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 28 січня 2010 року по 27 січня 2011 року.

Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України у місті Києві вжити дій для перерахунку та виплаті ОСОБА_3:

щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 28 січня 2010 року по 27 січня 2011 року.

за виключенням виплат ОСОБА_3 щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» здійснених Головним управлінням пенсійного фонду України у місті Києві у 2010-2011 роках.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до положень ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: має право на перерахунок та виплату пенсії з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин правильними  є висновки суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає стаття 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом про Держбюджет на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

  Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України у м.Києві –залишити без задоволення, а постанову Солом»янського районного суду м.Києва від 27 січня 2011 року - без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

 Головуючий суддя                                                                      Л.О. Костюк

 Судді:                                                                                          Н.П. Бужак

                                                                                                                   В.А. Твердохліб