Справа №2-о-

                                                        2008 рік

                          Р І Ш Е Н Н Я

                          Ім,ям України

11 лютого 2008 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Бусленко В.П.,

секретаря - Марусич Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду міста Свердловська справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини,

                        в с т а н о в и в:

В обгрунтування своїх вимог заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний батько ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому на праві особистої власності, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11 червня 1992 року 2-ю Свердловською нотаріальною конторою, 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1.

Заявник вказує, що при житті батько склав заповіт, посвідчений 11 червня 1992 року 2-ю Свердловською державною нотаріальною конторою, згідно якому належну йому зазначену частку житлового будинку він заповів заявникові - ОСОБА_1.

Заявник є спадкоємцем за законом і за заповітом на спадщину після смерті батька, однак він вчасно у встановлений законом 6-місячний строк після смерті батька не звернувся у нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав, що це необхідно робити.

У теперішній час у заявника виникла необхідність одержати свідоцтво про право на спадщину і він звернувся до нотаріальної контори, де йому було запропоновано звернутися до суду для встановлення факту прийняття спадщини.

Також заявник вказує, що після смерті батька він фактично вступив у керування спадкоємним майном, розпорядився ним за своїм розсудом. Він здійснював поховання батька. Після смерті батька у спадкоємному будинку залишилася проживати мати заявника. Особисті речі батька заявник віддав сусідам, деяке майно залишив собі. Протягом цього часу заявник підтримував технічний стан будинку, робив ремонт. Здійснював платежі за комунальні послуги. Також заявник володіє правовстановлюючими документами на спадкоємне майно.

У зв,язку з викладеним заявник звернувся до суду та просить суд встановити факт, що прийняття ним спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 а саме ј частини житлового будинку АДРЕСА_1.

У судовому засіданні заявник підтримала вимоги, викладені в заяві, наполягав на їх задоволені та пояснив, що у теперішній час він бажає продати вказану квартиру, для чого йому потрібно належним чином оформити прийняття спадщини після смерті батька. Також пояснив, що після смерті батька в квартирі з його згоди залишилася проживати його мати, яка померла у 2003 році. Вона не подавав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, оскільки не знав, що це треба зробити, але від спадщини він не відмовлявся, та фактично її прийняв. Він доглядає за квартирою баттка, оплачує комунальні послуги за квартиру, користується майном, яке залишилося у квартирі після смерті батька. Інших спадкоємців після смерті батька не має.

Вислухавши заявника, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає вимоги обгрунтованими та підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Вказані правовідношення регулюються ст.256 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Згідно зі ст.549 ЦК України, який діяв у період виникнення вказаних правовідносин, вважалося, що спадкоємиць прийняв спадщину, якщо він фактично вступив у керування чи володіння спадкоємним майном, або якщо він подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що батько заявника ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть /а.с.8/, а за період життя був прописаний і проживав за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією домової книги /а.с.11-14/.

Згідно з копією договору купівлі-продажу від 11 червня 1992 року /а.с.10/ ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/4 частина житлового будинку - квартира №2 зі спорудами, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

З копії заповіту від 11 червня 1992 року /а.с.9/ видно, що ОСОБА_2 заповів належну йому частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1.

Згідно з копією свідоцтва про смерть /а.с.7/ мати заявникам ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Свідок ОСОБА_4 дав пояснення, що проживає в квартирі АДРЕСА_1, батько заявника, який помер у ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав у сусідній з ним квартирі №2. Знає, що заявник здійснював поховання батька, розпорядився майном, яке залишилося після смерті батька, доглядає за квартирою батька, підтримує її технічний стан, здійснює комунальні платежі.

Таким чином суд вважає встановленим фактичне прийняття заявником спадщини після смерті батька, тому вважає вимоги заявника задовольнити у повному обсязі.

На підставі ст.549 ЦК України /в редакції ЦК 1963 року/, ст.256 ЦПК України, керуючись ст.ст.10,11,15,60, 212-215 ЦПК України, суд

                           В И Р І Ш И В:

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті його батька ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1.   

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, з дня проголошення рішення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження шляхом поданя апеляцій через Свердловський міський суд.

Головуючий: