Справа № 2-а-3554/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"26" жовтня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого –судді:                              Кондратенко О.О.

при секретарі:                                        Боровенко Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

          В липні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просила: зобов’язати відповідача провести перерахунок призначеної їй пенсії за віком у суворій відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 40 та ч. 4 ст. 42 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік –1 650, 43 грн. Вимоги мотивовані тим, що вона перебуває на обліку у відповідача; після виходу на пенсію та після призначення пенсії продовжувала працювати, здійснювала відповідні відрахування до Пенсійного фонду України, тому згідно ст. ст. 40, 42 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та Постанови Кабінету Міністрів України  № 530 від 28 травня 2008 року ” Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ” набув права на перерахунок пенсії. В серпні 2010 року відповідачем за заявою позивачки здійснено перерахунок пенсії, проте її розмір встановлено неправильно, оскільки при перерахунку пенсії було застосовано показник заробітної плати в середньому на одну особу по Україні за 2007 рік, а не за  2009 рік. Оскільки показник заробітної плати в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та які відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік становить 1 197, 91 грн., а той же показник за 2009 рік складає 1 650, 43 грн., позивачка вважає, що діями відповідача порушуються її права, оскільки розмір пенсії в такому випадку зменшується.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився; надіслав письмові заперечення на позов та просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухав пояснення представника позивачки, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 Управлінням Пенсійного Фонду України в Шевченківському районі м. Києва нарахована та виплачується пенсія за віком.

Після призначення пенсії позивачка продовжує працювати.

В березні 2011 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст.42 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”. Відповідачем було здійснено перерахунок призначеної позивачці пенсії, при цьому для розрахунку відповідачем застосовано показник заробітної плати по Україні за 2007 рік –1 197, 91 грн., вказаний перерахунок проведено відповідно до ч. 4 ст.42 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та пп.3 п.11 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 ” Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ” із застосуванням показника заробітної плати ( доходу ) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка діяла відповідно до Закону України, який враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік.  

          Листом від 21.04.2011 року відповідач відмовив позивачці у проведенні вищезазначеного перерахунку призначеної пенсії.

          Частиною 4 ст. 42 Закону України ”  Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” із змінами внесеними Законом України ” Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” було передбачено проведення перерахунків пенсій з урахуванням трудового стажу, набутого після його призначення, та із застосуванням показника заробітної плати ( доходу ) в середньому на одну особу загалом в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсій, котрий визначався згідно ст. 40 ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.

          За змістом ч.1 ст. 40 ЗУ “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, для обчислення пенсії враховується заробітна плата ( дохід ) за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з  01.07.2000 року. У разі, якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата ( дохід ) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше, ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

          Підпунктом “ б ” підпункту 10 пункту 35 розділу ІІ Закону України “ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” від 28.12.2007 року частину 4 статті 42 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” викладено в новій редакції. За цією редакцією, у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахування не менше 24 місяців страхового стажу після призначення  ( попереднього перерахунку ) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу ), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосування показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому, з періоду, за який враховується заробітна плата                ( дохід ) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.

          Рішенням  Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни до абзацу третього частини першої статті 40 в редакції Закону  N 107-VI (  107-17 ) від 28.12.2007 року визнано неконституційною ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України ) зміни внесені Законом України від 28 грудня 2007 року ” Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” до ст. ст. 40, 42 ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” в частині показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій. Зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, законами України, не відповідає Конституції України, а тому це не є підставою для відмови в реалізації позивачкою конституційної гарантії та права на перерахунок розміру пенсії відповідно до вимог чинного законодавства України.

          Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

          Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення статті 42 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” в їх первинній редакції.

          Тобто, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати ( доходу ), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 ЗУ “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.

          28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 530 “ Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ”.

          Підпунктом 3 пункту 11 цієї Постанови визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше як 24 місяців страхового стажу після призначення ( попереднього перерахунку ) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати ( доходу ), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

          Тобто, фактично цією нормою відтворена редакція ч.4 ст. 42 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” в редакції Закону від 28.12.2007 року, яка була визнана неконституційною.

          Отже, починаючи з 28.05.2008 року діють два нормативно-правові акти: Закон України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та Постанова КМУ № 530 “ Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян ” від 28.05.2008 року, які регулюють спірні правовідносини.

          При цьому, умови перерахунку пенсії, зазначені в наведеному підпункті Постанови № 530 від 28.05.2008 не відповідають умовам, викладеним в ч.1             ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.

          Виходячи із загальних засад пріоритетності законів та урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід керуватися правилами ч.1 ст. 40, ч.4 ст. 42 Закону України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”.

          З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку позивачці пенсії з 07.01.2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати ( доходу ) за               2009 рік.

          Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Оскільки, встановлено, що відповідач не мав правових підстав для здійснення перерахунку пенсії, відповідно до вимог позивачки, тому відповідач правомірно відмовив у здійсненні перерахунку пенсії.

Таким чином, суд вважає дані дії відповідача законними та обґрунтованими, оскільки відповідач проводив перерахунок пенсії позивачці відповідно до вимог законодавства України.

          За таких обстави, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачки не підлягають задоволенню, оскільки є безпідставними та необґрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: