02.03.2011                                                                                                  

                                                                                                          Справа № 1-78/11                 

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

02  березня 2011 року  Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого -  судді   Скарлат О.І.

при секретарі –          Грищенко К.Г.

з участю прокурора – Міненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вишгороді кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селище Мирне, Росія,  мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, освіта –середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області  від 26.06.2006 року  ОСОБА_1 було зобов’язано  до сплати аліментів  на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: дочки- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина- ОСОБА_4 –ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини  з усіх видів заробітку (доходу)  починаючи з 31.03.2006 року до їх повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ОСОБА_1 офіційно ніде не працює, злісно ухиляється від сплати аліментів, будь-якої матеріальної допомоги своїм дітям не надає, їх вихованням не займається, на попередження влаштуватись  на роботу не реагує, на обліку в Вишгородському центрі зайнятості як безробітний чи шукаючий роботу не значиться, в результаті чого станом  на 01.11.2010 року  має заборгованість  по сплаті аліментів становить 24430,71 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що дійсно згідно рішення суду зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання дітей. Аліменти на протязі тривалого часу сплачував частково, не регулярно, підтвердив, що заборгованість по сплаті аліментів з 01.03.2008 року по 01.11.2010 року становить на загальну суму 24430,71 грн.

Потерпіла  ОСОБА_2 суду пояснила, що згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області  від 26.06.2006 року  ОСОБА_1 було зобов’язано  до сплати аліментів  на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: дочки- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина- ОСОБА_4 – ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі 1/3 частини  з усіх видів заробітку (доходу)  починаючи з 31.03.2006 року до їх повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але підсудний аліменти сплачував частково, не регулярно, будь-якої іншої допомоги не надає, маючи  таким чином станом на 01.11.2010 року заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму 24430.71 грн.

Крім визнання вини підсудним, його вина підтверджується: поданням  державного виконавця відділу ДВС Вишгородського РУЮ Київської області (а.с.6),  довідкою-розрахунком заборгованості по сплаті аліментів (а.с.26), рішенням суду від 26.06.2006 року (а.с. 33-34).

Оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати  встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує характер і ступінь громадської небезпеки вчиненого, те, що вчинений злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу підсудного, котрий раніше не притягувався до кримінальної відповідальності,  обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, судом не встановлені.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що виправлення  та перевиховання підсудного можливе  без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду за ним з боку органів кримінально-виконавчої системи.

Керуючись  статтями 321, 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України і за цим законом призначити йому покарання –1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного року) не вчинить нового злочину і виконає обов’язки, передбачені пунктами 2, 3 і 4 ст.76 КК України, зокрема повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання,  не виїжджати без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції за межі України та періодично з’являтися до зазначених органів для реєстрації.

До набрання вироком законної сили підсудному ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд  залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя

 Суддя                                                                                            Л.Ф.Войнаренко