Справа №2-а-583/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2011 року                                                                                                         м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого - судді Болейко А.П.,

при секретарі  Довгалюк Л.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2

                представника в/ч А 0281 Мазяр А.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі адміністративний      позов ОСОБА_3 до військової частини А 0281 про стягнення заборгованості по невиплаченій грошовій компенсації замість речового майна, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А 0281 про стягнення заборгованості по невиплаченій грошовій компенсації замість речового майна, посилаючись на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1444 від 28 жовтня 2004 року, при звільненні його з військової служби не провів з ним розрахунок за належне йому речове майно (а.с26).  08 вересня 2011 року позивач уточнив позовні вимоги і просить суд визнати бездіяльність відповідача протиправною щодо невиплати грошової компенсації за  не отримане речове майно, стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію замість належного речового майна: згідно довідки військової частини А 0281 від 19.01.2011 року № 201  в сумі 505,13 грн. та згідно довідки військової частини А 0281 від 19.01.2011 року № 202 в сумі 5779,04 грн., загалом в сумі 6284,17 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу в задоволенні позову, зазначав що заборгованість майна існує, позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а крім того заборгованого майна, переліченого у довідках виданих позивачу, не має в наявності у сховищах.   

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та перебував на грошовому та матеріальному забезпеченні у відповідача.

Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України   від 06.05.2010 року № 334 позивача було звільнено з військової служби у відставку за віком частиною 6 пункту "в" статті 26 ( за віком у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" з правом носіння військової форми одягу. Наказом командира військової частини А 0281 від 15 червня 2010 року№145  позивача було виключено зі списків особового складу військової частини.

Речовим майном позивач у встановленому порядку не забезпечувався.

Відповідно до вимог частини 2 статті 9 Закону України “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ” від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Частиною 4 статті 9 цього Закону визначено, що порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих       

пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації

грошових доходів.

          Дію частини 2 статті 9 зазначеного Закону призупинено Законом України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів”від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ  в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Закон набув чинності з 11 березня 2000 року.

Відповідно до положень зазначеного Закону військовослужбовці втратили право на отримання продовольчих пайків та грошової компенсації замість них. Право на отримання речового майна під час проходження служби у військовослужбовців залишилось, військовослужбовці були позбавлені лише права, за їх бажанням,  під час проходження військової служби, на отримання грошової компенсації замість речового майна.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444 затверджено     Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час.

Відповідно до пункту 27 вказаного Положення, військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримувати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Також пунктом 2 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 03.11.2006 року встановлено, що «військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України».

Також слід зауважити, що дія Закону України № 1459-ІІІ «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» розповсюджувалася на редакцію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка діяла до 03.11.2006 року. А виключення п.2 ст. 9-1 Закону від 3 листопада 2006 року N 328-V на підставі Закону N 107-VI від 28.12.2007 року визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008  від 22.05.2008 та втратило чинність з дати прийняття названого рішення.

Отже зазначена норма п.2 ст. 9-1 Закону від 3 листопада 2006 року N 328-V на час винекнення правовідносин є діючою і обовязковою до виконання.

Таким чином, на день підписання наказу про звільнення зі служби у травні 2010 року позивач мав передбачене цим Положенням право на отримання при звільненні зі служби грошової компенсації замість не отриманого речового майна.

Позивач 25 жовтня 2010 року звертався до відповідача із заявою про виплату йому грошової компенсації за не отримане речове майно, яка відповідачем не була задоволена у зв’язку з відсутністю коштів для її виплати, про що свідчать довідки військової частини А 0281  від 19.01.2011 року № 201,202.  

Відповідно до довідки військової частини А 0281 від 19.01.2011 року № 202 розмір грошової компенсації замість 6 предметів речового майна, що підлягає видачі позивачу становить  в сумі 505,13 грн.(а.с.31), а згідно довідки військової частини А 0281 від 19.01.2011 року № 202  розмір грошової компенсації замість 168 предметів речового майна, що підлягає видачі позивачу становить 5779,04 грн., загалом розмір грошової компенсації замість 174 предметів речового майна, що підлягає видачі позивачу становить в сумі 6284,17 грн.

Визнання відповідачем боргу 19.01.2011 року, про яке йдеться у виданих ним довідках,  а також визнання представником відповідача боргу, перериває перебіг позовної давності відповідно ст.264 ЦК України.  Крім того, позивач 25.10.2010 року звертався до відповідача для надання довідок- розрахунків та речового атестату і сплати грошової компенсації. Відповідь направлена військовою частиною А0281 - 03.12.2010 року (а.с.19)

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, діяльність відповідача є протиправною,  порушене право позивача на отримання грошової компенсації замість неодержаного майна в розмірі, вказаному у наданій відповідачем довідці.

Керуючись Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час, затверженого Постановою Кабінету Міністрів України №1444 від 28 жовтня 2004 року, ст.ст.159 –163  КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А 0281 щодо невиплати грошової компенсації за не отримане речове майно ОСОБА_3

Стягнути з військової частини А 0281 на користь ОСОБА_3  грошову компенсацію  замість не отриманого ним речового майна відповідно до довідки військової частини А 0281  від 19.01.2011 року № 201 за 6 предметів речового майна в сумі 505,13 грн. та згідно довідки військової частини А 0281 від 19.01.2011 року № 202 за 168 предметів речового майна     у сумі 5779,04 грн., загалом за 174 предметів речового майна у сумі 6284,17 грн.

Стягнути з військової частини А 0281 на користь ОСОБА_3 сплачений ним розмір       судового збору у сумі 48,33 грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

           Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: