Справа № 22-ц-1330/2011
Категорія 19
Головуючий у 1 інстанції Барашков В.В.
Суддя-доповідач Васильковський В.М.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Матківського Р.Й., Ясеновенко Л.В.
секретаря: Юрків І.П.,
з участю представників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Новекс Дім» про розірвання договору та стягнення коштів за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2010 року ,-
в с т а н о в и л а :
у червні 2009 року представник ОСОБА_6 звернулась із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ТОВ «Укрпромбанк» є управителем фонду фінансування будівницта /далі ФФБ/ житлового комплексу «Західний» в урочищі «Чобіт» с. Угринів Тисменицького району. 17.04.2007 року із відповідачем укладено договір № 82 про участь у ФФБ, згідно якого об’єктом інвестування є будинок «компакт», блок «А», № 11, загальною площею 92,33 кв.м, у зазначеному житловому комплексі. Запланована дата вводу будинку в експлуатацію 30.04.2007 року. Сума вартості фінансування будівництва 372 546,90 грн. передана позивачем управителю в довірче управління, тому ним виконані всі зобов’язання за договором. Однак квартира у власність не отримана у зв’язку з тим, що будинок не зданий в експлуатацію.
Управитель будівництвом не вжив заходів для здачі будинку в експлуатацію у термін, встановлений договором про участь у фонді, чим істотно порушив зобов’язання, тому просив розірвати договір про участь у ФФБ та зобов’язати відповідача виплатити йому кошти в сумі 883 044,12 грн. – вартості об’єкту інвестування на час подачі позову згідно даних забудовника.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2010 року позов задоволено. Розірвано договір про участь у фонді фінансування будівництва № 82 від 17.04.2007 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ «Укрпромбанк» та зобов’язано ТОВ «Укрпромбанк» виплатити ОСОБА_6 кошти в сумі 883 044,12 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укрпромбанк» зазначає, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до Правил ФФБ банк є управителем, а забудовником є ТОВ «Новекс Дім». Тому зобов’язання збудувати та своєчасно ввести в експлуатацію об’єкт будівництва по договору про участь у ФФБ, укладеного між позивачем та банком, не виконано забудовником, який постійно переносив терміни введення в експлуатацію об’єкта будівництва. За умовами договору позивач не подав заяви про вихід із ФФБ та виплату внесених ним коштів і не повідомив управителя за 2 місяці до запропонованої дати припинення дії договору. Між банком та ОСОБА_6 18.04.2007 року укладено кредитний договір, за яким банк надав позивачу кредит в сумі 70 000 доларів США з метою використання коштів – інвестування у ФФБ житлового комплексу «Західний» в урочищі «Чобіт» с. Угринів Тисменицького району, блок «А» № 11. Згідно Правил ФФБ у випадку отримання довірителем кредиту для участі у ФФБ та надання в іпотеку майнових прав на об’єкт інвестування, довіритель не може здійснювати будь-які дії по виходу з ФФБ, зміні об’єкту інвестування, частковому отриманню коштів з ФФБ, а також інші дії, що призведуть до часткової або повної втрати ним майнових прав на об’єкт інвестування, без письмової згоди банку-іпотекодержателя. Відповідно до ст. 50 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” довіритель ФФБ, який отримав кредит для участі у ФФБ та забезпечив виконання своїх зобов’язань за договором про іпотечний кредит іпотекою, до моменту повного виконання зобов’язань за договором про іпотечний кредит не має права змінити об’єкт інвестування, уступити право вимоги за договором про участь у ФФБ третім особам, частково отримати кошти з ФФБ або відмовитися від участі у ФФБ. Наведені норми закону прямо забороняють розривати договори про участь у ФФБ. Крім того, судом усупереч положень та умов договору, вимогам ст. 632 ЦК України, змінено ціну в договорі. Тому просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_6 відмовити.
В засіданні апеляційного суду представник ТОВ «Укрпромбанк» апеляційну скаргу підтримав, представник ОСОБА_6 доводи апеляційної скарги заперечила, представники третьої особи підтвердили факт неможливості завершення будівництва.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено і цього не заперечують сторони, що 17.04.2007 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Укрпромбанк» укладено договір № 82 про участь у фонді фінансування будівництва. Предметом цього договору є участь довірителя ОСОБА_6 у ФФБ виду «А» малоповерхового житлового комплексу «Західний» в урочищі «Чобіт» с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області, управителем якого є ТОВ «Укрпромбанк». Згідно п. 1.4 договору об’єктом інвестування є будинок «компакт», блок «А», № 11, загальною площею 92,33 кв.м, що відповідає 9 233 вимірних одиниць, в зазначеному житловому комплексі. Запланована дата вводу будинку в експлуатацію 30.04.2007 року. Відповідно до п. 3.4 договору поточна ціна вимірної одиниці об’єкту інвестування на дату підписання договору становить 40,35 грн. та діє до 30.04.2007 року, сума коштів 372 546,90 грн. передана ОСОБА_6 управителю ТОВ «Укрпромбанк» в довірче управління з метою отримання у власність об’єкта інвестування, що стверджується свідоцтвом № 82 серії ІФ від 17.04.2007 року. Ці кошти позивач отримав на підставі кредитного договору № 87/ФКВ-07 від 18.04.2007 року, які відразу були перераховані у фонд фінансування будівництва зазначеного об’єкту інвестування. Того ж дня між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершене, право власності на яке виникне у іпотекодавця в майбутньому, а саме: майнові права на будинок № 11 блоку А «компакт» малоповерхового житлового комплексу «Західний».
Для реалізації будівництва управителем ТОВ «Укрпромбанк» було укладено договір будівництва № 1 від 10.06.2005 року із забудовником ТОВ «Новекс Дім». На даний час об’єкт інвестування відповідачем не введений в експлуатацію та не переданий у власність позивача.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Із договору та свідоцтва про участь у ФФБ вбачається, що запланована дата введення об’єкта в експлуатацію – 30.04.2007 року. ОСОБА_6 як довіритель виконав свої обов’язки за договором, вніс повну суму коштів 100 % вартості об’єкта інвестування і розраховував отримати житло, однак ТОВ «Укрпромбанк» не виконав свої обов’язки управителя, об’єкт будівництва у передбачений договором термін в експлуатацію не ввів, позбавивши позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
Згідно вимог ч. 4 ст. 18 Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів.
Посилання апелянта на заборону розірвання договору про участь у ФФБ, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою сторін, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до абзацу другого ч. 4 ст. 3 Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” вищевказана заборона розірвання договору не застосовується, якщо визначений термін прийняття в експлуатацію об’єкта будівництва переноситься більше ніж на 18 місяців. У даному випадку термін введення об’єкта в експлуатацію на час звернення до суду перевищував 25 місяців.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта на заборону розірвання договору про участь у ФФБ з посиланням на ст. 50 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”. Відповідно до ч. 7 ст. 50 цього Закону порушення строків спорудження об’єкта будівництва або неналежне виконання зобов’язань забудовником не може впливати на правовідносини, що виникли між банком і позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит, і не є підставою для припинення виконання зобов’язань позичальником. Вказана норма закону регулює правовідносини, що виникли між банком і позичальником відповідно до укладеного ними договору про іпотечний кредит і стосується заборони припинення зобов’язань саме щодо договору про іпотечний кредит, однак не стосується заборони розірвання договору про участь у ФФБ в судовому порядку.
Крім того, ч. 6 ст. 50 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” передбачає заборону довірителю ФФБ, який отримав кредит, забезпечений іпотекою, відмовитися від участі у ФФБ. Підстави відмови від договору передбачені у положеннях ст. 214 ЦК України. Названі підстави не пов'язані із порушенням договірного зобов'язання і ґрунтуються на вільному розсуду сторони, що здійснює відмову від договору.
Тобто, відмова від участі у ФФБ, заборона якої встановлена у ч. 6 ст. 50 цього Закону, регулюється нормами статті 214 ЦК України, а право ОСОБА_6 на розірвання договору про участь у ФФБ встановлене статтею 651 ЦК України. Поняття «відмова від участі у ФФБ» не є тотожним поняттю «розірвання договору про участь у ФФБ», оскільки право на розірвання договору пов'язане із істотним порушенням договору другою стороною.
З наведених підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про заборону виходу із ФФБ довірителя, який отримав кредит та надав в іпотеку майнові права на об’єкт інвестування, без письмової згоди банку-іпотекодержателя, з посиланням на п. 3 розділу УІІІ Правил фонду фінансування будівництва, оскільки така заборона не стосується права позивача на розірвання договору про участь у ФФБ у зв’язку з істотним порушенням договору відповідачем.
Відповідно до частини третьої розділу III (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
За змістом абзацу другого частини четвертої статті 3 цього Закону розірвання договору про участь у ФФБ може здійснюватись за згодою сторін або у разі перенесення терміну прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію більше ніж на 18 місяців.
Від запланованої дати вводу будинку, який є об’єктом інвестування за договором про участь ОСОБА_6 у ФФБ, - 30 квітня 2007 року, до моменту звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору № 82 від 17.04.2007 року про участь у ФФБ минуло більше 25 місяців. Представники відповідача і третьої особи не заперечили тієї обставини, що прийняття в експлуатацію даного об’єкта будівництва на час розгляду справи не є можливим. Таким чином, ТОВ «Укрпромбанк» свого зобов'язання у визначений договором строк не виконав, термін здачі вказаного будинку в експлуатацію відповідач не зазначає, сторонами новий термін здачі цього об'єкту будівництва не погоджений, що відповідно до абзацу другого ч. 4 ст. 3 Закону України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” є підставою для розірвання договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 не було повідомлено управителя за 2 місяці до пропонованої дати припинення дії договору з посиланням на п. 2.5.1 Правил ФФБ, колегія суддів відхиляє. Згідно пункту 2.5.1 Правил фонду фінансування будівництва виду «А» зобов’язання довірителя про письмове попередження управителя за 2 місяці до пропонованої дати припинення дії договору стосується права довірителя на дострокове припинення договору про участь у ФФБ та відмову від участі у ФФБ у випадку, що має місце до запланованої дати введення об’єкта будівництва в експлуатацію, але не пізніше, ніж за 60 днів до цієї дати, тобто до 30 квітня 2007 року (запланованої дати введення будинку в експлуатацію згідно договору № 82 від 17.04.2007 р.), однак таке зобов’язання не може стосуватися вимог позивача про розірвання договору після спливу запланованої дати введення об’єкту інвестування в експлуатацію.
Судом першої інстанції на підставі досліджених доказів правильно встановлено, що відповідач не виконував належним чином обов`язки управителя, передбачені ч. 1 ст. 18 Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” та договором про участь у ФФБ. Тому суд дійшов вірного висновку про розірвання договору про участь у фонді фінансування будівництва № 82 від 17.04.2007 року, укладеного між ОСОБА_6 і ТОВ «Укрпромбанк» та зобов’язання ТОВ «Укрпромбанк» виплатити позивачу суму коштів, обчислену у відповідності до ст. 20 цього Закону.
Однак, при ухваленні рішення судом неправильно застосовано положення цієї статті закону.
Частиною третьою статті 20 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” (у редакції Закону України від 18.12.2008 р. N 692-VI) передбачено такі випадки відкріплення від довірителя закріпленого за ним об’єкту інвестування:
відмова довірителя від участі у ФФБ; порушення довірителем графіка внесення коштів до ФФБ, зазначеного у свідоцтві про участь у ФФБ; порушення довірителем інших умов договору про участь у ФФБ.
Частинами четвертою – шостою цієї ж статті передбачено порядок визначення суми коштів, що підлягає поверненню довірителю щодо кожного такого випадку.
Зобов’язуючи ТОВ «Укрпромбанк» виплатити ОСОБА_6 кошти в сумі 883 044,12 грн., суд першої інстанції керувався положеннями частини шостої ст. 20 цього Закону, згідно якої в інших випадках сума коштів, що підлягає виплаті довірителю, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об’єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об’єкта інвестування станом на день відкріплення від довірителя об’єкта інвестування.
Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що згідно вимог ч. 4 ст. 18 Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”, у разі порушення забудовником строків спорудження об'єкта будівництва або у разі неналежного виконання управителем своїх обов'язків, передбачених частиною першою цієї статті, довіритель має право вимагати від управителя дострокового розірвання договору та виплати йому коштів. Управитель зобов'язаний виплатити довірителю кошти у сумі, що визначається відповідно до статті 20 цього Закону при відмові довірителя від участі у ФФБ і не може бути меншою за суму, внесену довірителем до ФФБ.
Частиною четвертою статті 20 Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю” встановлено, що сума коштів, що підлягає поверненню довірителю при відмові від участі у ФФБ, визначається управителем, виходячи з кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об’єкта інвестування, поточної ціни вимірної одиниці цього об’єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ.
Таким чином, статтями 18, 20 цього Закону визначено, що при розірванні договору про участь у ФФБ, сума коштів, яка підлягає поверненню довірителю, визначається як при його відмові від участі у ФФБ, виходячи із кількості закріплених за довірителем вимірних одиниць об’єкта інвестування та поточної ціни вимірної одиниці цього об’єкта інвестування на день передачі коштів в управління управителю ФФБ, а не з поточної ціни вимірної одиниці цього об’єкта станом на день відкріплення від довірителя об’єкта інвестування.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині визначення суми коштів, що підлягає виплаті позивачці, слід змінити, застосувавши до правовідносин сторін норми ч. 4 ст. 18 та ч. 4 ст. 20 Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”.
В решті рішення постановлено судом із додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» задовольнити частково.
заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2010 року в частині зобов’язання ТОВ «Укрпромбанк» виплатити ОСОБА_6 кошти в сумі 883 044,12 грн. змінити.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» виплатити ОСОБА_6 кошти в сумі 372 546 грн. 90 коп., що відповідає 9 233 вимірних одиниць поточної ціни об’єкта інвестування станом на 17 квітня 2007 року, на день передачі коштів в управління управителю ТОВ «Укрпромбанк».
В решті заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 28 квітня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Матківський Р.Й.
ОСОБА_7