ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

28.02.2008 р.                                                                                                     № 9/169  

10:31

За позовомПрокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київського міського центру зайнятості

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Базальтові технології»

про стягнення 3 874,18 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Таран Т.К.

Представники:

Від прокуратури:          П’ятецька І.В. (дов.)

Від позивача:          Малярчук М.П. (дов.)

Від відповідача:          не прибув

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальтові технології»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 3 874,18 грн.

Під час судового розгляду 28.02.2008 р. представник позивача звернувся із заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальтові технології»на користь Київського міського центру зайнятості до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття недоїмку у розмірі 2 874,18 грн., оскільки відповідач оплатив частину боргу у розмірі 500,00 грн.

Відповідач в судове засідання не з’являвся, неодноразово належним чином був повідомлений про час, місце розгляду справи, докази про це містяться в матеріалах справи.

Відповідач у відповідності до положень частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства про час і місце розгляду справи повідомлявся неодноразово, разом з тим заперечення проти позову не надав, явку представників в судове засідання не забезпечив.

Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є платником внесків до фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року N 1533-III.

За результатами перевірки, проведеної 23.08.2007 р. Святошинським районним центром зайнятості Київського міського центру зайнятості,  складено акт № 323 від 23.08.2007р., згідно з яким виявлено недоїмку зі сплати страхових внесків –на виплачену заробітну плату з грудня 2005 р. по червень 2007 р. не перераховані внески в сумі 4 974,18 грн.

За несвоєчасне перерахування страхових внесків відповідачу нарахова пеня в розмірі 1 033,30 грн.

20.09.2007 р. відповідачем було сплачено пеню в розмірі 1 033,30 грн. та частину недоїмки в розмірі 1 100,00 грн.

22.01.2008 р. відповідачем сплачено частину недоїмки у розмірі 500,00 грн.

Таким чином, на день розгляду справи недоїмка до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття становить 2 874,18 грн.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про зайнятість населення", цим Законом та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Усі застраховані особи є членами Фонду.

Положеннями статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»визначено, що роботодавець зобов'язаний: своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески; надавати виконавчій дирекції Фонду відомості в установленому порядку про: прийняття на роботу працівників; заробітну плату працівників, використання робочого часу тощо; сплату страхових внесків, у тому числі застрахованими особами.

Достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду.

Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов'язків, визначених частиною другою цієї статті.

Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім'ї реалізувати своє право на забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" ці кошти спрямовуються до Державного Фонду сприяння зайнятості населення.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури покладено представництво інтересів громадян чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно із ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами цього представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Статтею 56 Закону України „Про прокуратуру" передбачено, що під поняттям "прокурор" у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 35, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

Відповідно ч. 1 ст.18 Закону України "Про зайнятість населення", для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Крім того, у відповідності до ч.2 ст.18 Закону України "Про зайнятість населення", Постанови Кабінету Міністрів "Про затвердження положень щодо застосуванння Закону УРСР "Про зайнятість населення" № 47 від 24.06.1991р. державна служба зайнятості складається з: державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості тощо.

Відповідно до Положення про Київський міський центр зайнятості, затвердженого Директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України від 03.12.1997 р., Київський міський центр зайнятості є місцевим органом державної виконавчої влади та місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та Київській міській держадміністрації.

За таких підстав, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних відносинах є Київський міський центр зайнятості, який входить до складу державної служби зайнятості.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що на день розгляду справи розмір недоїмки зі сплати страхових внесків  складає  2 874,18 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що недоїмку до Київського міського центру зайнятості у розмірі 2 874,18 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 112, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Базальтові технології»(м. Київ, вул. Академіка Туполева, 17, код ЄДРПОУ 31956924) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, код ЄДРПОУ 03491091) недоїмку у розмірі 2 874 (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 18 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                                                                           О.В.Кротюк