Справа №22 /1049                      Головуючий у 1-й інстанції Ольшевська Н.В.

Категорія 12                              Доповідач Зарицька Г.В.

РІШЕННЯ Іменем України

09 серпня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючої   Зарицької Г.В. суддів:   Головчук С.В.

Невмержицької Т.І. при секретарі   Сухоребрій Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною та відшкодування   моральної  шкоди  за  апеляційною  скаргою   відповідача  на  рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 березня 2006 року

встановив:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди. Зазначав, що 23.11.2003 року між ним та відповідачкою було укладено угоду купівлі-продажу гаража. На виконання угоди ОСОБА_2 передала йому металевий гараж, а він передав їй 180 доларів США. При цьому відповідачка повідомила, що гараж встановлений на земельній ділянці, яка нікому не належить. На даний час йому стало відомо, що гараж знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_3. Вважав, що укладаючи угоду, ОСОБА_2ввела його в оману, а тому просив визнати вказаний договір недійсним, стягнути з відповідачки на його користь 180 дол. США та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 березня 2006 року позовні вимоги задоволені частково.

Визнано угоду купівлі-продажу гаража від 23.11.2003 року, укладену між сторонами недійсною, повернуто сторони в попередній стан.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 180 дол. США або в еквівалентній грошовій сумі в гривнях, що становить 909 грн. та 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 1109 грн.

У поданій апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що при укладенні угоди купівлі-продажу гаража, ОСОБА_2 ввела в оману ОСОБА_1, повідомивши, що гараж розташований на земельній ділянці Коростенської середньої школи №1, хоча фактично гараж встановлений на земельній ділянці ОСОБА_3.

Проте, з таким висновком погодитись неможливо.

Відповідно до ст.57 ЦК України ( в ред.1963 р.) угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.

За роз'ясненням постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" №3 від 28.04.78 р. під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

Судом встановлено, що 23 листопада 2003 року сторони уклали угоду купівлі-продажу металевого гаража. На виконання угоди ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 180 дол. США, а та, в свою чергу, передала позивачу в користування вказаний гараж.

При переході права власності на гараж право користування земельною ділянкою, на якій він був розташований, до набувача не переходить, оскільки металевий гараж не являється нерухомим майном.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка, на якій встановлений гараж, предметом договору купівлі-продажу не являлася.

Виходячи з наведеного, доводи позивача про введення його в оману щодо належності земельної ділянки школі, а не ОСОБА_3 правового значення не мають.

За таких обставин, висновок суду про укладення угоди внаслідок обману є необгрунтованим.

З огляду на вищенаведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.224, 57 ЦК України <в ре.1963 p.), ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 березня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди недійсною та відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуюча Судді: