Справа № 22/1562 Головуючий у 1 інстанції: Заполовський В.Й.
Категорія 39 Доповідач: Головчук С.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :
головуючого Головчук С.В.
суддів Невмержицької Т.І., Худякова А.М.
при секретарі Прищепі О.А.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Меркурій" м. Новоград-Волинський про зміну формулювання причин звільнення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 25 травня 2006 року, -
встановив:
в березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про зміну формулювання причин звільнення. Він зазначав, що працював у відповідача виконуючим обов'язки головного бухгалтера з
2005 року з окладом згідно штатного розкладу 801 грн.
2006 року він подав заяву про звільнення за власним бажанням. Проте 13.02.2006 року ознайомився з наказом про зміну в оплаті праці, відповідно до якого його посадовий оклад було зменшено з 1.01.2006 року до 600 грн. без повідомлення у встановленому. В зв'язку з порушенням трудового законодавства просив звільнити його за п.З ст.38 КЗпП України. Відповідач вніс запис в його трудову книжку про звільнення за ст.38 КЗпП. Посилаючись на викладене, просив задовольнити позов.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 24 травня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову. Позивач посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, протест прокурора не стосувався його заробітної плати, а збори працівників товариства від 22.11.2005 року не вирішували питання про зміну розміру окладу головного бухгалтера. Йому не доручалось розробляти інший штатний розклад, а про зменшення оплати праці його не було ознайомлено відповідно до вимог ст.32 КЗпП. Проте, суд не врахував всіх обставин справи та безпідставно відмовив в позові.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера в обов'язки позивача входила організація та контроль за витра-
чання фонду оплати праці, саме йому було доручено відповідно до рішення членів колективу від 22.11.2005 року розробити та затвердити штатний розклад відповідно до вимог Статуту товариства та протесту прокурора.
Проте з таким висновком погодитись неможливо.
Як видно з матеріалів справи перебував в трудових відносинах з відповідачем з травня 2005 року, виконував обов'язки головного бухгалтера, посадовий оклад якого становив 801 грн.
З наказу № 1 від 1 січня 2006 року випливає, що з 1.01.2006 року у відповідача введено новий штатний розклад, яким зменшено посадові оклади, в тому числі і головного бухгалтера.
Відповідно дост.103 КЗпП України про нові або зміну існуючих умов оплати праці в бік погіршення власник, або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Закон покладає цей обов'зок саме на власника, при цьому власник має довести, що він виконав цей обов'язок та повідомив працівника персонально.
Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що позивача персонально повідомлено про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення за два місяці до їх введення (ст.ЮЗ КЗпП) .
Що стосується протестів прокурора Новоград-Волинської міжрайонної прокуратури від 8.11.2005 року та рішення трудового колективу від 22.11.2005 року, то вони не стосувались змін оплати праці головного бухгалтера. Зокрема, в протестах прокурора порушувалось питання про скасування наказів товариства про внесення змін до штатного розкладу ТОВ „Меркурій", якими директором товариства одноособово було вирішено питання про введення до штатного розкладу нових посад та збільшення посадових окладів комерційного директора та заступника директора по постачанню. Отже, посилання суду на те, що ОСОБА_1, виконуючи функціональні обов'язки головного бухгалтера, повинен був знати про зміну оплати праці головного бухгалтера безпідставні .
Враховуючи, що позивача не було своєчасно, персонально повідомлено про зменшення оплати праці, відповідачем допущено порушення законодавства про працю. Тому у ОСОБА_1 були підстави вимагати розірвання трудового договору відповідно до ч.З ст.38 КЗпП.
За таких обставин суд безпідставно відмовив в задоволенні позову. Тому рішення суду підлягає скасуванню. Оскільки обставини справи встановлені повно, по справі можливо ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ч.З ст.38 КЗпП України, ст.ст.209,305,307,313,316 ЦПК України, суд
вирішив :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 25 травня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити. Зобов'язати ТОВ „Меркурій" змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 та вчинити запис в його трудовій книзі про звільнення за ч.З ст.38 КЗпП. Стягнути з ТОВ „Меркурій" в дохід держави 12,75 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.