Справа № 22-8383                             Головуючий у 1 інстанції Мамедова Л.М.

Категорія 21                                                        Доповідач Бондаренко Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року серпня 29 дня.   Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого   Пономарьової О.М.

суддів                 Бабенко П.М., Бондаренко Л.І.,

при секретарі    Ставріновій Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську та ОСОБА_1

на рішення Дзержинського міського суду від 10 липня 2006р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в м. Дзержинську про стягнення моральної шкоди, заподіяною внаслідок профзахворення.

Заслухавши     доповідача,     пояснення     представника            Фонду,

перевіривши матеріали справи,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Дзержинського міськрайонного суду від 10 липня 2006р., яким з відповідача на його користь стягнуто в відшкодування моральної шкоди стягнуто 5.000 гр.       ,

Просив скасувати рішення з ухваленням нового рішення про стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 25.000 грн.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську звернулося до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Дзержинського міськрайонного суду від 10 липня 2006р., яким з відповідача на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної шкоди необгрунтовано стягнуто 5.000 гр.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дзержинську просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні , позовних вимог, так як факт заподіянння моральної шкоди не встановлений МСЕК; позивачем не надані докази завдання моральної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Суд першої інстанції, розглядаючи вимоги позивача та їх задовольняючи, виходив з того, що позивач ОСОБА_1 працював на   вугільних підприємствах, з 1974р. працював на шахті ім. Дзержинського ДП „Дзержинськвугілля". У 1995р. звільнений за власним бажанням.

Згідно висновку МСЕК від 17 грудня 2003р. позивачу вперше та безстрокове встановлена стійка втрата професійної працездатності 50%, з низ 30% за гострим отруєнням, що було встановлено у позивача у 1995р. та 20% за професійним захворюванням- пневмононіозм.

Відповідно до положень ст.ст.21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме на Фонд соціального страхування покладено обов»язок своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, що заподіяна працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я, в тому числі сплатити йому грошову суму за моральну шкоду при наявності факту заподіяння шкоди.

Судом встановлено, що захворювання ОСОБА_1 є професійним, відповідно до висновку від 17 грудня 2003р. втрата ним професійної працездатності становить 50%, із яких 20%- профзахворювання.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, за нормами Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від  . нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступень моральних страждань позивача, порушення його життєвих стосунків та характер додаткових зусиль для організації життя і з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначив таке відшкодування в розмірі 5000 гр.

При встановленні зазначених фактів і постановлені рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права. Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін.

Доводи ОСОБА_1 про збільшення моральної шкоди до 25 000 грн. не є переконливими.

Доводи скарги про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК, безпідставні і не грунтуються на законі, який не передбачає обов'язковість висновків МСЕК в данному випадку не є підставою для скасування рішення.

Рішення суду відповідає нормам матеріального, процесуального права, підстав для скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.1, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в м.Дзержинську відхилити.

Рішення Дзержинського міськрайонного суду від 10 липня 2006р.  залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до касаційної нстанції протягом двох місяців з часу набрання законної сили.