Справа №2-16 2009 р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27 травня 2009 p.

Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:

головуючого судді Мірошниченка М. А.

при секретарі Мірошниченко О.Л., Васильєвої Т.В.

ОСОБА_1, за участю:

позивача ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

представника відповідача, ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

третя особа: ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа: Державний комітет статистики України / Дерзккомстат України/, про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат і відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат і відшкодування моральної шкоди. Ухвалою Гірницького районного суду м. Макіївки від 15.07.2008 р. для прийняття участі в розгляді справи були долучені:

у якості відповідача: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України / надалі Фонд ССНВВ та ПЗ / і третя особа: Державний комітет статистики України / Держкомстат України/.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 уточнив позов та просив:

1.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки

не донараховані щомісячні страхові виплати за період з 02.07. 2002 р. по 01.06.2008 р. у розмірі - 5272 грн. 20 коп.

2. Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки

призначити та виплачувати ОСОБА_2 з 01 березня 2008 р. перераховану щомісячну страхову виплату у розмірі-838 грн. 82 коп. з наступним коректуванням при зміні законодавства.

3.Стягнути моральну шкоду у розмірі -10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому., як потерпілому на виробництві ДВАТ „ шахтнім.. Леніна " рішенням МСЕК № 015350 від 02.07. 2002 р. йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності - 30 % та інвалідність - 3-я група, 29.07.2003 р. висновком МСЕК №033514 у зв’язку з погіршенням стану здоров як потерпілому на виробництві ДВАТ „ шахтнім.. Леніна " була встановлена стійка втрата професійної працездатності -40 % та інвалідність - 3-я група безстроково та були призначені і виплачуються щомісячні страхові виплати в зв’язку із стійкою втратою здоров’я.

З 02.07.2002 г. по 01.06.2008 p. у результаті неправильного застосування фондом ССНВВ та ПЗ ч.2 ст.29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" / надалі Закон/ із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 р.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001 р. Фонд ССНВВ та ПЗ зобов’язаний виплатити у випадку росту в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Відповідач відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки

проводив перерахунок щомісячних страхових виплат на підставі постанов Правління Фонду ССНВВ та ПЗ:

1.   14.03.2002     № 15 про перерахування з 01 березня 2002 р. на коефіцієнт 1, 193

1.   04.03.2002     №3 про перерахування з 01 березня 2003 р. на коефіцієнт 1, 182

1.   15.03.2002     № 17 про перерахування з 01 березня 2004 р. на коефіцієнт 1, 152

1.   28.02.2002     №3 про перерахування з 01 березня 2005 р на коефіцієнт 1, 238

1.   06.03.2002     №3 про перерахування з 01 березня 2006 р на коефіцієнт 1, 203

2.   06.03.2003     № 3 про перерахування з 01 березня 2007 р на коефіцієнт 1, 183

1.   28.02.2002     №2 про перерахування з 01 березня 2008 р. на коефіцієнт 1, 125

У вказаних вище постановах правління Фонду в супереч вимогам ч.2 ст.29 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001 р. запроваджувало коефіцієнт росту реальної середньої заробітної плати в галузях національної економіки.

Тобто, термін, зазначений у ч.2 ст.29 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001 p., "Середня заробітна плата" був незаконно самовільно змінений відповідачем Фондом ССНВВ та ПЗ України на "реальна середня заробітна плата", що спричинило за собою зміну розрахункових сум страхових виплат у бік зменшення в сумі - 5272 грн. 20 коп., оскільки за даними Держкомстату України ріст середньої заробітної плати в галузях національної економіки складав:

за 2001 р. -1, 352, необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2002 р.

за2002 р. -1, 210 необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2003 р.

за 2003 р. -1, 228 необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2004 р.

за 2004 р. - 1, 275 необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2005 р.

за 2005 р. -1, 367 необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2006 р.

за 2006 р.- 1, 292 необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2007 р.

за 2007 р. -1, 297 необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2008 р.

Таким чином, відповідачі Фонд ССНВВ та ПЗ України, і Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки протиправно, в порушення вимог Конституції України змінили термін зазначений у ч.2 ст. 29 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001 р. "середня заробітна плата" на "середню реальну заробітну плату", що спричинило за собою порушення Конституційних прав на захист відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю, шляхом значного зменшення нарахованих страхових щомісячних виплат.

Видаючи Постанови № 15 від 14.03.2002 р, № 3 від 04.03.2003 р, № 17 від 15.03.2004 p., № 3 від 28.02.2005 p., № 3 від 06.03.2006 p., № 3 від 06.03.2007 p., №2 від 28.02.2008 р. про перерахунок щомісячних страхових виплат Правління ФССНВВ та ПЗ України порушило ст. 17 Закону № 2272-ш від 22.02.2001 p., що регламентує повноваження правління ФССНВВ та ПЗ.

У ст. 17 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001р. зазначено, що Правління затверджує ‘‘Інструкції про порядок перерахунку, обліку і витрат страхових коштів", погоджені з НБУ і спеціально уповноваженим органом центральної виконавчої влади. Ця стаття не дає права Правлінню Фонду ССНВВ та ПЗ України вносити зміни в Закон № 2272-Ш від 22.02.2001 p., а саме змінювати зазначений у ч.2 ст. 29 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001р. термін "середня заробітна плата" на термін "реальна середня заробітна плата". Тобто видаючи постанови про перерахунок щомісячних страхових виплат на коефіцієнт росту реальної середньої заробітної плати, Правління перевищило свої повноваження’. Національне законодавство в сфері регулювання трудових, пенсійних, цивільних і інших правовідносин не передбачає застосування показника реальної середньої заробітної плати. Більш того, розмір внеску страхувальником перераховується для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати, ст.47 Закону № 2272-ш від 22.02.2001р. Таким чином, зростання середньої заробітної плати збільшує зростання страхових внесків, що у свою чергу, дає можливість збільшувати страхові виплати потерпілим. При цьому купівельна спроможність населення, тобто реальна заробітна плата, при визначенні тарифів страхових внесків у розрахунок не приймається.

Відповідно до Інструкції зі Статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 і зареєстрованої в Мінюсті 27.01.2004 р. За № 114/8713 середньомісячна номінальна заробітна плата працівників визначається шляхом розподілу нарахованого фонду оплати праці за визначений період на середньо облікову кількість працівників і на кількість місяців у періоді.

Показник реальної заробітної плати характеризує купівельну спроможність номінальної (середньої) заробітної плати під впливом споживчих цін на товари і послуги а рівень податків і обов’язкових платежів. У практиці статистичного аналізу використовується показник індексу реальної середньої заробітної плати, що розраховується шляхом розподілу індексу номінальної середньої заробітної плати на індекс споживчих цін.

Таким чином, показник реальної середньої заробітної плати, відрізняється від показника номінальної заробітної плати, зазначені показники мають різну методологію розрахунку. Потерпілий, у даному випадку позивач, у результаті застосування показника реальної середньої заробітної плати при розрахунку страхових виплат втрачає частину страхових виплат при щорічному перерахунку, оскільки в застосованому для перерахунку коефіцієнті закладене зниження купівельної спроможності середньої(номінальної) заробітної плати в результаті інфляції, і тому позивач втрачає частину своїх доходів, як споживач товарів і послуг у наслідок їхнього подорожчання, тобто платить "двічі", чим порушується принцип повного відшкодування заподіяної шкоди.

Представник Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ОСОБА_4 позов ОСОБА_2 не визнала і пояснила суду, що.відповідно ч. 2 ст. 29 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №П05-ХІУ (далі - Закон), перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому. календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться не на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати, а у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки.

Отже, чинне законодавство у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності лише визначає підставу (зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки) із настанням якої виникає обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України перераховувати суми щомісячних страхових виплат. При цьому Закон не визначає, який коефіцієнт повинен застосовуватися при проведені перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Державний комітет статистики України, який є центральним органом виконавчої влади з питань статистики розраховує та публікує ряд показників заробітної плати, які відрізняються методом розрахунку та методологією використання: - середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника; середньомісячна номінальна заробітна плата працівника в еквіваленті повної зайнятості; -середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника за оплачену годину; - середньомісячна реальна заробітна плата.

Застосування коефіцієнту зростання середньомісячної реальної заробітної плати у галузях національної економіки пояснюється і тим, що Державний комітет статистики України розраховує та публікує показник зміни (індекс) реальної заробітної плати, яка розраховується шляхом ділення індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податків та обов’язкових платежів) на індекс споживчих цін, тобто індекс реальної заробітної плати враховує вплив змін цін.

Відповідно до підпункту л) пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян", що діяв на той час, суми, одержані працівниками на відшкодування шкоди, заподіяної їм трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ними трудових обов’язків, до сукупного оподаткованого доходу, одержаного громадянином в період, за який здійснюється оподаткування, не включається.

Згідно з підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", який введено в дію з 1 січня 2004 року, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума страхових виплат, яка отримується платником податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно з законом.

Рішення про застосування відповідного коефіцієнту приймались правлінням Фонду, до складу якого входять представницькі сторони держави, застраховані особи і роботодавці, і відповідно до ст. 17 Закону є обов’язковими для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат проводилось відповідно до постанов правління Фонду, в кожній з яких зазначений коефіцієнт взятий за даними Державного комітету статистики України.

Застосування відповідних коефіцієнтів у постановах правління Фонду є правомірним. Такої ж думки дотримується Верховний Суд України в рішеннях від 10.10.2007р. і від 17.10.2007 р. "Про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат" (рішення опубліковано на порталі ЛІГА в розділі "судова практика"), в рішенні від 17.10.2007р. по справі за позовом ОСОБА_9, в рішенні від 16.01.2008 р. по справі за позовом ОСОБА_10 та ін.

Твердження позивача, що для перерахунку необхідно застосовувати коефіцієнти 1, 352; 1, 210; 1, 228; 1, 275; 1, 367; 1, 292; 1, 297 є безпідставними, це коефіцієнти середньомісячної номінальної заробітної плати, а не коефіцієнти середньої заробітної плати, як зазначає позивач.

Отже, позивач вимагає застосовувати для перерахунку коефіцієнти середньомісячної номінальної заробітної плати 1, 352; 1, 210; 1, 228; 1, 275; 1, 367; 1, 292; 1, 297, застосування яких не обумовлено жодним із правових документів.

Такої ж думки дотримується Красноармійський міськрайоний суд Донецької області в рішенні від 10.01.2007р. по справі за позовом ОСОБА_11

Вважають за необхідне також звернути увагу суду і на п. 6.4.2 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат /далі - Порядок/, затвердженого постановою правління Фонду від 27.042007р. № 24, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 р. за №715/13982 /із змінами, внесеними постановою правління Фонду № 2 від 28.02.2008р./ в якому зазначено коефіцієнти підвищення страхових виплат у 2002р. - 1, 193; у 2003р. - 1, 182; у 2004 р. -1, 152; у 2005 р. - 1, 238; у 2006 р. -1, 203; у 2007р. -1, 183; у 2008 р.-1, 125.

Також, Окружним адміністративним судом м. Києва прийнято постанову від 03.10.2007 р. №2/13 по справі за позовом ОСОБА_12 про визнання недійсними ряд постанов правління Фонду, даною постановою було відмовлено у задоволені позовних вимог.

Окружним адміністративним судом м. Києв розглядалось позовна заява ОСОБА_13 щодо питання правильності зазначених в Порядку коефіцієнтів підвищення страхових виплат і за результатами розгляду прийнято постанову від 01.04.2008р. № 3/212, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, тому у задоволенні позову ОСОБА_14 просила відмовити.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області ОСОБА_15 позов ОСОБА_2 також не визнав, підтримав доводи і пояснення представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ОСОБА_4 і пояснив суду, що Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області з 01.03.2002 року до теперішнього часу, кожного року з 1 березня провадяться перерахунки страхових сум позивачу.

Вказані перерахунки провадяться відділенням Фонду на підставі Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку га виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також відповідно до постанов Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Представник третьої особи Державного комітету статистики України ОСОБА_16 пояснив суду, що згідно ч. 2 ст.29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центральних органів виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування запровадиться з березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Якщо був зріст номінальної /середньої/ заробітної плати, то Фонд повинен робити перерахунок щомісячних страхових виплат.

Також представник третьої особи Державного комітету статистики України ОСОБА_16 пояснив суду, що номінальна заробітна плата - це нарахування працівникам в грошовій і натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також, інші види оплати за невідпрацьований час (номінальна означає виражене в грошових одиницях).

Вона включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників податок з доходів фізичних осіб збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.:

Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстата України від 13.01.04 №5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України Г7.01.04 за №114/8713, середня заробітна плата одною штатного працівника облікового складу, який визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на середньо облікову кількість цих працівників за відповідний період /місяць, квартал, півріччя, рік/.

Показник реальної заробітної плати характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом споживчих цін на товари і послуги рівня податків і обов’язкових платежів. У практиці статистичного аналізу використовується показник індексу реальної заробітної плати, яка розраховується шляхом ділення індексу номінальної заробітної плати /без урахування податків і обов’язкових платежів/ на індексе споживчих цін і таким чином, враховує вплив інфляційних процесів. Індекс реальної заробітної плати дає можливість встановити її взаємозв’язок з іншими макроекономічними показниками тощо.

Методика розрахунку індексів заробітної плати побудована на засадах резолюції щодо міжнародних порівнянь реальної заробітної плати, яка прийнята 8-ою Міжнародною конференцією статистики у 1954 році, де і визначено поняття реальної заробітної плати.

Наказом Держкомстата України від 07.06.2002 № 219 затверджена Методика розрахунку індексів реальної заробітної плати, відповідно до якої і проводиться визначення цього показника. Держкомстат України в статистичний практиці розробляє і публікує ряд показників щодо розміру заробітної плати найманих працівників і темпів її зростання, який відрізняється методом розрахунку і методологією визначення.

На підставі цієї методики у статистичній практиці розробляється та публікується ряд показників заробітної плати найманих працівників, які відрізняється методом розрахунку та методологією використання. Зокрема, щодо відображення динаміки заробітної плати встановлено 4 види показників: 1) середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника;

2) середньомісячна номінальна заробітна плата одного працівника в еквіваленті повної зайнятості;

3) середньомісячна- номінальна заробітна плата одного працівника за оплачену годину;

4) середньомісячна реальна заробітна плата.

Застосування коефіцієнтів реальної заробітної плати для зростання страхових виплат не відповідає ч.2 ст. 29 Закону, України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тому що розрахунок коефіцієнта зростання реальної заробітної плати характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом споживчих цін на товари і послуги і рівня податків і обов’язків платежів.

Тобто, якщо індекс споживчих цін в попередньому календарному році перевищує зростання номінальної / середньої/ заробітної плати, то згідно розрахунку фактично зріст реальної заробітної плати у попередньому календарному році згідно розрахунку не відбувається.

Питання вибору і застосування статистичних показників для розрахунку розмірів соціальних виплат не відноситься до компетенції Держкомстату.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що в зв’язку зі встановленою стійкою втратою працездатності ОСОБА_2, як потерпілому на виробництві, призначені та виплачуються щомісячні страхові виплати Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, юридичним представником якого, згідно ст. 18 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон) є Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки, яке безпосередньо провадить ОСОБА_2 нарахування та виплату страхового відшкодування з 02.07.2002 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-Х1У від 23 вересня 1999 р. із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 р. страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105 -ХІУ від 23 вересня 1999 р. із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 р. передбачено, що безпосередньо управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Відповідно до ст. 17 Закону №1105-Х1Увід 23 вересня 1999р. із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 р. правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів:

Затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують діяльність Фонду.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Згідно вимог ч. 2 ст.29 Закону №1105-ХІУвід 23 вересня 1999 р. із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 p., перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центральних органів виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування запровадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячна страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з п.п. 4.4.2.- 4.4.4. Порядок призначення та здійснення страхових виплат потерпілим /членам їх сімей /, узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31.01.2002 р. № 7 - при проведені перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину / граничну суму/ заробітної плати / доходу /, з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої ст. 34 Закону № 1105 -ХІУ із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 p., а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання / станом на 1 березня відповідного року /, обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовуються коефіцієнти, які перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим / членам її сімей / за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам / членам їх сімей/, затвердженого постановою Фонду соціально страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04. 2007 р. №2, згідно з п.п. 3.4.4., 3.4.4., 3.8.2 якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня ; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Вказаний порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам / членам їх сімей / затверджено до Закону №1105-Х1Увід 23 вересня 1999 р., до якого внесено зміни Законом України від 23.02.2007 р. №717-У, що набрав чинності 209.03. 2007 p., відповідно до яких пунктом 7 частини сьомої ст. 17 Закону №1105- ХІУ від 23.09. 1999 р. доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що як потерпілому ОСОБА_2 на виробництві ДВАТ „ шахтнім.. Леніна " висновком МСЕК № 015350 від 02.07.2002 р. йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності - 30 % та інвалідність - 3-я група, 29.07.2003 р. висновком МСЕК №033514 у зв’язку з погіршенням стану здоров як потерпілому на виробництві ДВАТ „ шахти ім.. Леніна " була встановлена стійка втрата професійної працездатності -40 % та інвалідність - 3-я група безстроково були призначені та виплачуються щомісячні страхові виплати Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м.Макіївки, яке безпосередньо провадить ОСОБА_2 нарахування та виплату страхового відшкодування з 02.07.2002 р. У відповідності з постановами правління Фонду від 14.03.2002 р. № 1 5 / на коефіцієнт-1, 193/, від 04. 03. 2003 р. № 3 / на коефіцієнт -1, 182 /, від 24. 02. 2004 р. № 5 / на коефіцієнт-1, 152 /, від 28. 02. 2005 р. № 3 / на коефіцієнт -1, 238/, від 06. 03. 2006 р. № 3 /на коефіцієнт-1, 203/, від 28.02. 2007 р. № 9 /на коефіцієнт-1, 183 /, від 28.02.2008 р. № 2 /на коефіцієнт-1, 125 /, в кожних з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

В судовому засіданні представник третьої особи Державного комітету статистики України ОСОБА_16 стверджував, що застосування коефіцієнтів реальної заробітної плати для зростання страхових виплат не відповідає ч.2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тому що розрахунок коефіцієнта зростання реальної заробітної плати характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом споживчих цін на товари і послуги і рівня податків і обов’язків платежів.

Тобто, якщо індекс споживчих цін в попередньому календарному році перевищує зростання номінальної / середньої/ заробітної плати, то згідно розрахунку фактично зріст реальної заробітної плати у попередньому календарному році згідно розрахунку не відбувається.

Номінальна заробітна плата - це нарахування працівникам в грошовій і натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час (номінальна означає виражене в грошових одиницях).

Вона включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників податок з доходів фізичних осіб збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.:

Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстата України від 13.01.04 №5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за №114/8713, середня заробітна плата одного штатного працівника облікового складу, який визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на середньо облікову кількість цих працівників за відповідний період /місяць, квартал, півріччя, рік/.

Показник реальної заробітної плати характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом споживчих цін на товари і послуги рівня податків і обов’язкових платежів. У практиці статистичного аналізу використовується показник індексу реальної заробітної плати, яка розраховується шляхом ділення індексу номінальної заробітної плати /без урахування податків і обов’язкових платежів/ на індекс споживчих цін і таким чином, враховує вплив інфляційних процесів. Індекс реальної заробітної плати дає можливість встановити її взаємозв’язок з іншими макроекономічними показниками тощо.

Методика розрахунку індексів заробітної плати побудована на засадах резолюції щодо міжнародних порівнянь реальної заробітної плати, яка прийнята 8-ою Міжнародною’ конференцією статистики у 1954 році, де і визначено поняття реальної заробітної плати.

Наказом Держкомстату України від 07.06.2002 № 219 затверджено Методику розрахунку індексів реальної заробітної плати, відповідно до якої і проводиться визначення цього показника. Держкомстат України в статистичний практиці розробляє і публікує ряд показників щодо розміру заробітної плати найманих працівників і темпів її зростання, який відрізняється методом розрахунку і методологією визначення.

На підставі цієї методики у статистичній практиці розробляється та публікується ряд показників заробітної плати найманих працівників, які відрізняється методом розрахунку та методологією використання. Зокрема, щодо відображення динаміки заробітної плати встановлено 4 види показників: 1) середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника;

2) середньомісячна номінальна заробітна плата одного працівника в еквіваленті повної зайнятості;

3) середньомісячна номінальна заробітна плата одного працівника за оплачену годину;

4) середньомісячна реальна заробітна плата.

Твердження представника третьої особи Державного комітету статистики України ОСОБА_16 підтверджуються листом №09/4-9/200 від 21.05.2008 р. на адресу суду Директора департаменту Державного комітету статистики України / Держкомстат України / ОСОБА_17, в якому вказано таке:

У статичній практиці розробляється та публікується ряд показників розміру заробітної плати найманих працівників та темпів її зростання, які відрізняються методом розрахунку та методологією використання.

Номінальна заробітна плата - це нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час /.. номінальна " означає виражена v грошових одиницях/. Вона включає обов’язкові відрахування із заробітної плати працівників:

- податок з доходів фізичних осіб, збір на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстата України від 13.01.04 №5 та і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.04 за №114/8713, середня заробітна плата одного штатного працівника облікового складу, який визначається діленням суми нарахованого фонду оплати праці штатних працівників на середньо облікову кількість цих працівників за відповідний період /місяць, квартал, півріччя, рік/.

З метою визначення змін рівня номінальної заробітної плати використовується коефіцієнт / індекс /, для розрахунку якого рівень показника у поточному періоді відноситься / ділиться / до відповідного показника у попередньому періоді / наприклад, рік, до року /.

Показник реальної заробітної плати - характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом споживчих цін на товари та послуги, та рівня податків й обов’язкових платежів.

У практиці статистичного аналізу використовується показник реальної заробітної плати, який розраховується шляхом ділення індексу номінальної заробітної плати / без урахування податків та обов’язкових платежів / на індекс споживчих цін.

Наказом Держкомстату України від 07.06.2002 № 219 затверджено Методику розрахунку індексів реальної заробітної плати, відповідно до якої і проводиться визначення цього показника.

Термін.... середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях національної економіки..." застосовувався в період дії Загального класифікатора галузей народного господарства далі -/ ЗКГНГ /.

Починаючи з 2002 року Держкомстат здійснює розробку та оприлюднення інформації за Класифікацією видів економічної діяльності далі / КВЕД /.

Тому, якщо мова йде про середню заробітну плату в цілому по економіці, то заміна розробки показника „ номінальна середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки " не впливає на порядок обчислення цього показника та його розміру в цілому по економіці, тобто вони ідентичні.

Виходячи з вищевикладеного Державний комітет статистики України / Держкомстат України / Департамент статистики праці надав наявну статистичну інформацію щодо темпів зростання середньомісячної номінальної та реальної заробітної плати штатних працівників, зайнятих в економіці Україну 2001-2008 р. / дані наведено без урахування найманих працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб-підприємців/.

Рік Номінальна Середня заробітна плата, % Реальна заробітна плата, %

2001 135, 2 1193

2002 121, 0 118,2

2003 122, 8 1152

2004 127, 5 123, 8

2005 136, 7 1203

2006 1292 118,3

2007 129, 7 112,5

Січень-березень 2008

Згідно ч.2 ст.29 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001 р. Фонд зобов’язаний щорічно з 01 березня запроваджувати перерахунок щомісячних страхових виплат, у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Таким чином, в судовому засіданні з матеріалів справи, роз’яснень Державного комітету статистики України, пояснень представника третьої особи Державного комітету статистики України ОСОБА_16 судом встановлено, що середня / номінальна / заробітна плата і реальної заробітної плати як показники, мають суттєву різницю та суттєво впливають на розмір коефіцієнта / індексу /, для розрахунку якого рівень показника у поточному періоді відноситься / ділиться / до відповідного показника у попередньому періоді та на підставі яких згідно вимогам ч.2 ст.29 Закону №1105-ХІУвід 23 вересня 1999 р. із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 р. проводиться перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Але, в порушення вимог ч.2 ст.29 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001р. відповідач - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в особі правління Фонду розрахувало і встановило коефіцієнти перерахування щомісячних страхових сум і довело Відділенням для виконання в постановах правління Фонду за період з 14.03.2002 р. № 1 5 / коефіцієнт-1, 193/, з 04. 03. 2003 р. № 3 / коефіцієнт -1, 182 /, з 24. 02. 2004 р. № 5 / коефіцієнт 1, 152 /, з 28. 02. 2005 р. № 3 / коефіцієнт -1, , 238/, з 06. 03. 2006 р. № 3 /коефіцієнт-1, 203/, з 28.02. 2007 р. № 9 / коефіцієнт-1, 183/, з 28.02.2008 р. №2 / коефіцієнт-1, 125 /

Вказані порушення виражені в тому, що правлінням Фонду коефіцієнти були розраховані не за вимогами ч.2 ст.29 Закону № 2272-Ш від 22.02.2001р: „...з урахуванням показника зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати / термін середня заробітна плата у галузях національної економіки за даними центральних органів виконавчої влади з питань статистики ідентично терміну номінальної заробітної плати, роз’яснення суду Державним комітетом статистики України / Департамент статистики праці/, а навпаки з урахуванням реальної заробітної плати, між якими з роз’яснень Державного комітету статистики України є суттєва різниця яка наведена вище, що привело до негативних наслідків у виді не донарахування щомісячних страхових виплат позивачу.

Суд, з урахуванням наведеного і встановлення факту невідповідності нормативно-правових актів у виді постанов правління Фонду за період з 14.03.2002 р. № 1 5 / коефіцієнт-1, 193/, з 04. 03. 2003 р. № 3 / коефіцієнт-1, 182/, з 24. 02. 2004 р. № 5 /коефіцієнт 1, 152 /, з 28. 02. 2005 р. № 3 / коефіцієнт -1, 238/, з 06. 03. 2006 р. № 3 /коефіцієнт-1, 203/, з 28.02. 2007 р. № 9 / коефіцієнт-1, 183/, з 28.02.2008 р. №2 /коефіцієнт-1, 125/ Закону № 1 105-Х1У від 23.09. 1999 р. із змінами до закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на 08.10. 2008 р., на підставі вимог позивача, виробництві та професійних захворювань України розрахувати і встановити коефіцієнти перерахування щомісячних страхових сум відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності": „...з урахуванням показника зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати / термін середня заробітна плата у галузях національної економіки за даними центральних органів виконавчої влади з питань статистики ідентично терміну номінальної заробітної плати, роз’яснення суду Державним комітетом статистики України / Департамент статистики праці/, які довести Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області для перерахування позивачу щомісячних страхових сум відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону №1105-ХГУвід 23 вересня 1999 р. із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 р." вважає за необхідне зобов’язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За даними Держкомстату України зростання середньої номінальної заробітної плата у галузях національної економіки становило: за 2001 р. - 1, 352, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2002 p.; за 2002 р. - 1, 210, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2003р.; за 2003 р. -1, 228, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2004р.; за 2004 р. -1, 275, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2005р.; за 2005р. -1, 367, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2006р.; за 2006р. -1, 292, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2007р; за 2007р. -1, 297, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2008р.

За даними Держкомстату України зростання середньої номінальної заробітної плата у галузях національної економіки становило:

за 2001 р. - 1, 352, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2002 p.; за 2002 р. -1, 210, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2003р.; за 2003 р. - 1, 228, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2004р.; за 2004 р. - 1, 275, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2005р.; за 2005р. - 1, 367, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2006р.; за 2006р. -1, 292, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2007р; за 2007р. -1, 297, який необхідно застосувати для перерахунку з 01 березня 2008 р.

В результаті застосування коефіцієнта зростання середньої реальної заробітної плати ОСОБА_2 були занижені страхові виплати.

Рік Номінальна Середня заробітна плата по Держкомстату України "ст. 29 ч.2 Закону України № 2272-Ш від 22.02.2001". Реальна заробітна плата застосована фондом Гірницького району м. Макіївки Не донараховані суми щомісячних страхових виплат за рік (грн.)

2002 1, 210 1, 182

2003 1, 228 1, 152 40, 60

2004 1, 275 1, 238 248, 22

2005 1, 367 1Д03 451, 52

2006 1, 292 1, 183 1166, 70

2007 1, 297 1, 125 2047, 60

2008 1317, 56

Разом: 5272, 20

Рік Номінальна Середня заробітна плата по Реальна заробітна Недонараховані

Держкомстату України "ст. 29 ч.2 Закону плата застосована суми щомісячних

України № 2272-Ш від 22.02.2001". фондом Гірницького страхових виплат за району м. Макіївки рік (грн.)

Таким чином, відповідачами були знижені розміри щомісячних страхових виплат за період з 02 липня 2002 р. по 01 червня 2008 р. на суму 5272, 20 грн.

Крім того, суд вважає, що у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі - 10000 грн. слід відмовити, оскільки висновком МСЕК від 02.07.2002 р. позивачу встановлена втрата професійної працездатності 40 % та з цього часу призначені виплати відшкодування втраченого заробітку, тобто до набрання законної сили Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової шкоди" /із змінами і доповненнями/ на правовідносини, які виникли до набрання чинності відповідним законодавчим актом про відшкодування моральної шкоди, обов’язок по її відшкодуванню не поширюється, в тому числі й на ті випадки, коли позивач після набрання чинності цим актом ще зазнає моральних чи фізичних страждань від раніше вчинених неправомірних дій.

Право відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, до прийняття Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" було передбачено ст.12 Закону України "Про охорону праці" в редакції Закону України від 14.10.1992 р. /з наступними змінами/, який набув чинності 24.11.1992 р., та П.П "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків /затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472, що втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 р. № 807, згідно яких моральна шкода відшкодовувалася власником підприємства.

Таким чином, з урахуванням наведеного, сукупність досліджених у судовому засіданні доказів приводить суд до висновку про часткову доведеність вимог позивача і слід:

зобов’язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розрахувати і встановити коефіцієнти перерахування щомісячних страхових сум відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності": „...з урахуванням показника зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати / термін середня заробітна плата у галузях національної економіки за даними центральних органів виконавчої влади з питань статистики ідентично терміну номінальної заробітної, плати, роз’яснення суду Державним комітетом статистики України / Департамент статистики праці/,

які довести Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області для перерахування позивачу щомісячних страхових сум відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону №1105-ХІУвід 23 вересня 1999 р. із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 р.;

стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки на користь ОСОБА_2 не донараховані щомісячні страхові виплати за період з 02.07.2002 р. по 01.06.2008 р. у розмірі—5272 грн. 20 коп.;

зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в "Гірницькому районі м. Макіївки призначити та виплачувати ОСОБА_2 з 01 березня 2008 р. перераховану ЩОМІСЯЧНУ страхову виплату у розмірі - 838 грн. 82 коп., у задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі -Ю000 грн. -відмовити.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 21, 29 ч.2, 47 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 10, 11, 31, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, третя особа: Державний комітет статистики України /департамент статистики праці /, про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат і відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов’язати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України розрахувати і встановити коефіцієнти перерахування щомісячних страхових сум відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності": „...з урахуванням показника зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати / термін середня заробітна плата у галузях національної економіки за даними центральних органів виконавчої влади з питань статистики ідентично терміну номінальної заробітної плати, роз’яснення суду Державним комітетом статистики України / Департамент статистики праці/, які довести Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області для перерахування позивачу щомісячних страхових сум відповідно до вимог ч.2 ст.29 Закону №1105-ХІУвід 23 вересня 1999 р. із змінами, внесеними згідно із Законами на 31.12.2008 р.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки на користь ОСОБА_2 не донараховані щомісячні страхові виплати за період з 02.07.2002 р. по 01.06.2008 р. у розмірі—5272 грн. 20 коп.

Зобов’язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в’ Гірницькому районі м. Макіївки призначити та виплачувати ОСОБА_2 з 01 березня 2008 р. перераховану ЩОМІСЯЧНУ страхову виплату у розмірі-83 8 грн. 82 коп.

В задоволені ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі - 10000 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в порядку ч. 4 ст.295 ЦПК України.