Справа № 22-6777 2006 p. Головуючий 1 інстанції Кодолов В.О.
Категорія 39 Доповідач Лоленко А.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2006р . Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Лоленко А.В.
судців Молчанова С.І., Звягінцевої О.М.
при секретарі Баклановій Ю.В. з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 29 травня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства „Шахтарськантрацит", відокремлений підрозділ шахта „Іловайська" ДП „ Шахтарськантрацит", співвідповідач: Територіальне Управління „Держнаглядохоронпраці" України по Донецькій області , 3-я особа: Харцизьке відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України про визнання недійсним акту за формою НПВ та спонуканні в складанні акту за формою Н-1.
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2006р. позивачка звернулась з вищевказаним позовом до відповідача - ДП „ Шахтарськантрацит", посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_3 працював на шахті „Іловайська" ДП „Шахтарськантрацит" ІНФОРМАЦІЯ_1.
28 березня 2004р. він працював у другу зміну, а 29 березня 2004р. він був знайдений на шостому відкатувальному штреку на шахті „Іловайська" між вагонами та стіною виробки без ознак життя. Смерть наступила від механічної асфіксії в результаті „здавлення з величезною нелюдскою силою" грудної клітки та живота. 22 листопада 2004р. за матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком був складений акт за формою НПВ „Про нещасний випадок не пов"язаний з виробництвом."
Згідно з п.7 та 10 Акту форми НПВ, основною причиною нещасного випадку було самовільне проникнення в неробочий час в стані алкогольного сп"яніння її чоловіка і ОСОБА_4 в шахту. Також причиною нещасного випадку було порушення ІНФОРМАЦІЯ_2 ділянки шахтного транспорту ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 своїх посадових обов"язків.
Вважає даний акт не відповідає дійсності, просила визнати його незаконним.
Дане травмування пов"язано з виробництвом, відбулося на його території, коли її чоловік не покидав після другої зміни шахти і був залишений на наднормові роботи в третю зміну по розпорядженню. Просила зобов"язати відповідача скласти акт за формою Н-1.
Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 29 травня 2006р. в позові відмовлено.
Суд дійшов висновку про те, що нещасний випадок, який стався 28.03.2004р. зі ОСОБА_3 не пов"язаний з виробництвом, оскільки він самовільно залишився на шахті.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити її вимоги, вважає, що нещасний випадок , який стався з її чоловіком ОСОБА_3 , пов"язаний з виробництвом, оскільки він виконував вказівку керівника залишитися працювати в третю зміну.
Суд вважає можливим справу розглянути у відсутності співвідповідача Територіального Управління „Держнаглядохоронпраці", оскільки вони належним чином повідомлені, про що є розписка.
Вислухавши доповідача, пояснення позивачки та її представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення представника ДП ,Шахтарськантрацит", представника ФСС , пояснення свідків ОСОБА_4., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню за таких підстав.
Згідно з п. 6 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків , професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001р. № 1094, який діяв на час нещасного випадку ( 28.03.2004р.), за висновками роботи комісії з розслідування визнається пов"язаними з виробнитцвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівником під час виконання трудових обов"яків, в тому числі перебування на робочому місті, на території підприємства або в іншому місті протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу з підприємства, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням работодавця в неробочий час.
Відмовляючи в позові, суд посилався на те, що ОСОБА_3 був смертельно травмований не при виконанні трудових ообов"язків.
Апеляційний суд не може погодитися з такими висновками , оскільки в акті форми НПВ від 22 листопада 2004р. про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3, зазначені обставини, за яких стався нещасний випадок. Вказано що 28.03.2004р. о 21 год. 30 хв. ( після закінчення другої зміни ( з 14-00 до 20-00 год.) ОСОБА_4., ОСОБА_3, ОСОБА_7. ( які разом працювали у другу зміну під керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9. ) прийшли у робочому одязі на верхній прийомно-отправний майданчик . ОСОБА_4. взяв головний світильник у каретника ОСОБА_8. і спустився без наряду в шахту. ОСОБА_3 самостійно пішов за ним без головного світильника і саморятівника. В результаті виконання ОСОБА_4 маневрових робіт на електровозі АМ-8 Д ОСОБА_3 був смертельно травмований.
У п.10 даного акту вказані особи, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці : ОСОБА_4., ОСОБА_3, ОСОБА_5- ІНФОРМАЦІЯ_4, який працював в третю зміну і допустив ОСОБА_4 до роботи.
Вироком Харцизського міського суду від 8 липня 2005р. , який набрав законної сили, ОСОБА_4. був засуджений по ст. 272 ч.2 КК України. (а.с.74-83). З пояснень, які надані були ОСОБА_4, ОСОБА_7.при розгляді кримінальної справи вбачається, що вони залишилися в третю зміну за проханням пом. начальника дільниці ВШТ ОСОБА_9. допомогти видати на поверхність вагони. ОСОБА_7. також підтвердив, що ОСОБА_3 йому казав, що його також просив залишитися на роботі ОСОБА_9. В судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_4., ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9. ОСОБА_4 пояснив, що 28.03.2004р. він дійсно разом із ОСОБА_3, ОСОБА_7. , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 і іншими працював в другу зміну. Після закінчення другої зміни вони здали жетони, головні світильники і саморятівники , але не переодягалися, і ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_9. попросив його залишитися в третю зміну на декілька годин закінчити роботу, яку вони не закінчили в другу зміну, підняти вагони з шахти. Він залишився виконувати роботу і пішов до наклонного стволу, туди ж підійшли ОСОБА_7. і ОСОБА_3.
ОСОБА_7. в судовому засіданні підтвердив свої пояснення , які він давав раніше, пояснював, що пом. начальника дільниці його також просив залишитися в третю зміну допомогти прийняти вагони з шахти. В шахту він не спускався. Також підтвердив, що бачив ОСОБА_3, який йому раніше говорив про те, що і його ОСОБА_9. просив залишитися на роботі. Також пояснив, що після закінчення роботи він спускався до шахти, шукав ОСОБА_3., але не знайшов.
Свідок ОСОБА_8 , в обов'язки якого входить спуск та підйом в шахту, пояснив, що він працював на шахті тоді, коли стався нещасний випадок зі ОСОБА_3. Пояснив, що ОСОБА_4. йому казав, що ОСОБА_9. зилишив його в третю зміну для допомоги, тому ОСОБА_8 дав ОСОБА_4. світильник для спуску в шахту. Чи спускався до шахти ОСОБА_3 він не бачив.
В судовому засіданні був токож допитаний в якості свідка в.о. гірничого майстра ОСОБА_9., який показав, що не давав вказівок залишатися в третю зміну ОСОБА_4 ОСОБА_7 і ОСОБА_3 допомогати підіймати вагонетки. При цьому підтвердив, що в третю зміну дійсно не вистачало робітників для виконання наряду (який раніше виконувала, але частково не виконала друга зміна).
Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_9. в судовому засіданні, оскільки у вироку, який набрав законної сили ( а.с. 78( об), містяться його показання, де він говорив про те, що 28.03.2004р. 2-а зміна не встигла виконати наряд підйому „порожняка" і, виїхавши на поверхність біля 20-20 год. , він попросив ОСОБА_4 та ОСОБА_7 затриматись ненадовго і допомогти на поверхності провести маньоври.
Враховуючи зібрані по справі докази суд вважає, що є достаньо підстав вважати, що ОСОБА_3 був травмований при виконанні робіт в інтересах підприємства за дорученням роботодавця в неробочий час.
Доводи відповідача про те, що нещасний випадок стався з вини самого ОСОБА_3., оскільки він в момент травмування знаходився у стані сп"яніння, не може служити підставою для відмови у складанні акту за формою Н-1, оскільки згідно з п.12 вищевказаного Положення про порядок розслідування нещасних випадків, діючого на той час, тільки в разі відсторонення від роботи в зв"язку з сп"янінням, може не складатися акт за формою Н-1, а в даному випадку офіційно з керівництва ніхто від роботи ОСОБА_4, ОСОБА_7., ОСОБА_3. не відстороняв, навпаки, в зв"язку з безконтрольністю з боку керівництва ОСОБА_3 був смертельно травмований.
Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_4. , ОСОБА_7. і ОСОБА_3 залишилися після другої зміни з ціллю здати металолом не підтверджена зібраними по справі доказами, крім того, суд враховує відповідь. прокуратури м.Харцизька від 31.08.2004р. про те, що по факту крадіжки металолома з підземних вироботок шахти „ Іловайська" відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст. 6 КПК України.
Враховуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що позов ОСОБА_2 слід задовольнити.
Визнати недійсним акт форми НПВ від 22.11.2004р. про нещасний випадок зі ОСОБА_3, табельний номер НОМЕР_1, не пов"язаним з виробництвом.
Вважати нещасний випадок , який стався зі ОСОБА_3 28.03.2004р. на шахті „Іловайська" ДП „Шахтарськантрацит" , пов"язаним з виробництвом.
Спонукати Державне підприємство „ Шахтарськантрацит" ( відокремлений підрозділ шахта „Іловайська) скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок, який стався з робітником шахти „Іловайська" державного підприємства „Шахтарськантрацит" ОСОБА_3, табельний номер НОМЕР_1, 28 березня 2004 року під час виконання ним робіт в інтересах підприємства: в результаті виконання ОСОБА_4 маневрових робіт на електровозі АМ-8 ОСОБА_3 був зажатий між стіною вироботки і вагонеткою УВГ-1,6, в результаті механічної асфікції ОСОБА_3 помер.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 29 травня 2006р. скасувати.
Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства „Шахтарськантрацит", відокремлений підрозділ шахта „ Іловайська" ДП „Шахтарськантрацит", співвідповідач Територіальне управління „Держнаглядохоронпраці" України по Донецькій області , 3-я особа Відділення
виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Харцизьку - задовольнити.
Визнати недійсним акт за формою НПВ від 22 листопада 2004р. про нещасний випадок зі ОСОБА_3, табельний номер НОМЕР_1, не пов"язаним з виробництвом.
Вважати нещасний випадок, який стався зі ОСОБА_3 28 березня 2004 року на шахті „Іловайська" ДП „Шахтарськантрацит", пов"язаний з виробництвом.
Спонукати Державне підприємство „ Шахтарськантрацит" ( відокремлений підрозділ шахта „Іловайська" ) скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок , який стався з робітником шахти „Іловайська" Державного підприємсвта "Шахтарськантрацит" ОСОБА_3 , табельний номер НОМЕР_1 , 28 березня 2004 року під час виконання робіт в інтересах підприємства в результаті виконання ОСОБА_4 маневрових робіт на електровозі АМ-8 ОСОБА_3 був зажатий між стіною вироботки і вагонеткою УВГ-1.6, в результаті механічної асфікції ОСОБА_3 помер.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання законної сили.