Справа № 22-7485/2006р. Головуючий в 1 інстанції Кучменко Л.А.
Категорія 39 Доповідач Звягінцева О.М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Лоленко А.В.
суддів Звягінцевої О.М.,Молчанова С.І.,
при секретарі Баклановій Ю.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Дебальцевського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Донецької залізниці про визнання договорів підряду строковими трудовими договорами, встановлення наявності трудових відносин на невизначений строк, зобов'язання внести записи до трудової книжки та визначити робоче місце, поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористану відпустку та несплаченої заробітної плати, компенсації втрати її частини за порушенням строків виплати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу і
встановив:
в апеляційній скарзі Дебальцевський транспортний прокурор в інтересах ОСОБА_1 оспорює обгрунтованість судового рішення, яким в задоволенні вказаного позову відмовлено за пропуском строку звернення до суду, і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі, оскільки вважає, що строк на звернення до суду з позовом не було пропущено і подано його відразу, як позивачці стало відомо, що наступний договір з нею укладать не будуть.
Крім цього, суд всупереч вимог ст. 233 КЗпП України відмовив за пропуском строку на звернення з позовом і в задоволенні вимог про стягнення заробітної плати, що є незаконним.
В засіданні апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги і просила про її задоволення, скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позову, а представник відповідача за довіреністю Кірічок Г.О. заперечувала проти доводів скарги, просила її відхилити, рішення суду залишити без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
19 квітня 2006 року Дебальцевський транспортний прокурор звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача в інтересах соціально незахищеної одинокої матері ОСОБА_1 і зазначав, що між нею та вокзалом ст. Дебальцеве з 7 вересня 2005 року до 31.12.2005 року строком на 1 місяць були укладені 4 договори підряду на роботу ІНФОРМАЦІЯ_1 для проїзду в приміському залізничому транспорті.
Із змісту вказаних договорів вбачається, що вони є трудовими договорами на визначений в них строк, оскільки позивачці було видано службове посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_1, з покладенням на неї повної матеріальної відповідальності і обов'язку носити формений одяг, визначено план реалізації квитків та графік її роботи відповідно до графіку руху поїздів, в яких вона повинна продавати квитки, на неї в бухгалтерії вокзалу заведено особистий рахунок, як на постійного працівника, їй постійно нараховувалася заробітна плата, з якої відраховано всі необхідні відрахування, у тому числі до пенсійного та фонду соціального страхування і прибутковий податок.
З 1 січня 2006 року наступний договір на визначений строк з позивачкою укладено не було.
За таких обставин, прокурор просив суд визнати, що всі 4 договори підряду є строковими трудовими договорами, зобов'язати відповідача внести відповідні записи до трудової книжки позивачки, стягнути на її користь 323,40 грн. доплати до мінімальної заробітної плати і 2,55 грн. компенсації втрати її частини за порушенням строків виплати.
Крім цього, оскільки вказані договори укладалися безперервно, то прокурор просив визнати, що трудовий договір з позивачкою було укладено на невизначений строк, поновити її на роботі з 1.01.2006 року ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити її місце роботи на вокзалі ст. Дебальцеве, стягнути на її користь компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 87,89 грн. та середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 22 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено за пропуском строку звернення до суду.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При розгляді цієї справи судом було встановлено, що дійсно між сторонами неодноразово безперервно з 7 вересня 2005 р. до 31 грудня 2005 року укладалися строкові трудові договори, які необгрунтовано оформлялися відповідачем, як договори підряду, що спростовується самим змістом цих договорів і укладенням з позивачкою договору про повну матеріальну відповідальність з поширенням його дії на весь час роботи ОСОБА_1 з ввіреними їй матеріальними цінностями та видачею їй службового посвідчення, встановленням розпорядку її роботи з продажу квитків щотижня на визначених відповідачем приміських поїздах за їх графіком руху та планом обсягу реалізації квитків, нарахуванням їй заробітної плати з відповідними відрахуваннями (а.с. 6, 7-10, 11-13).
Судом встановлено, що за вказаний відпрацьований час відповідачем всупереч вимог ст. ст. 74, 83 КЗпП України позивачці не було надано щорічні відпустки і не сплачено грошову компенсацію за їх невикористання, яка становить за 8 днів відпустки за 2005 рік - 87,89 грн.(а.с. 25).
Крім цього, судом було також встановлено, що за вказаний період відповідач в порушення вимог ст. 95 КЗпП України не доплатив позивачці заробітну плату, виходячи з гарантованої і встановленої державою мінімальної заробітної плати за 2005 рік - 323,40 грн. і компенсацію втрати її частини за порушенням строків виплати - 2 грн.55 коп. (а.с.25).
Правові відносини між сторонами було оформлено у вигляді цивільно-правових договорів підряду.
Тому відповідно до вимог ст. ст. 256, 257 ЦК України строк, в межах якого сторони цих договорів можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлено в три роки.
Більше того, поясненнями позивачки ОСОБА_1, які не спростовано відповідачем, було також встановлено, що дійсно новий строковий договір з нею не було укладено з 1 січня 2006 року, але керівництво станції Дебальцеве впродовж тривалого часу обіцяло його укласти.
Та обставина, що наступний договір не буде укладено на новий строк, їй стало відомим лише 7 березня 2006 року, коли начальник станції Фролова Л.П. з вказаного питання не стала з нею розмовляти (а.с.54 зв.).
За таких обставин, є необгрунтованим висновок суду щодо пропуску позивачкою строку на звернення з позовом до суду, оскільки позов надійшов до суду 19 квітня 2006 року, тобто в межах навіть встановленого ст. 233 КЗпП України тримісячного строку з моменту, коли позивачці стало відомо про порушення її права на працю.
Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання 4-х договорів підряду, укладених між ОСОБА_1 та вокзалом ст. Дебальцеве Донецької залізниці з 7 вересня 2005 року до 31 грудня 2005 року - трудовим договором, укладеним на визначений строк; покладення на відповідача обов'язку з внесення відповідного запису до трудової книжки позивачки; стягнення на її користь компенсації за невикористані відпустки в загальній сумі 87 грн.89 коп. і недоплаченої до мінімальної заробітної плати в загальній сумі 323 грн. 40 коп. та 2,55 грн. компенсації втрати її частини за порушенням строків виплати.
Інші вимоги не підлягають задоволенню за відсутності встановленого факту порушення трудових прав позивачки, оскільки з договорів між сторонами вбачається, що вони укладалися на визначений строк, з 1 січня 2006 року новий договір не укладено і в штатних розкладах вокзалу станції Дебальцеве за 2005 рік відсутні штатні одиниці за посадою білетний ІНФОРМАЦІЯ_1 умовами праці.
Тому відсутні будь-які підстави вважати, що між сторонами виникли трудові відносини на невизначений строк ГіГдповідно підстави для задоволення вимог щодо покладення на відповідача обов'язку з визначення робочого місця позивачки на вокзалі ст. Дебальцеце та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до вимог п.З ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування судового рішення і ухвалення нового.
Згідно із ст. ст. 79, 81, 88 ЦПК України, Постановою КМ України № 1258 від 21 грудня 2005 року підлягають стягненню з Донецької залізниці за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій 76,50 грн. судового збору на користь держави та 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ДП „Судовий інформаційний центр".
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,
вирішив:
апеляційну скаргу Дебальцевського транспортного прокурора задовольнити частково, рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 22 червня 2006 року СКАСУВАТИ.
Позов Дебальцевського транспортного прокурора в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати договори підряду, укладені між вокзалом ст. Дебальцеве Донецької залізниці та ОСОБА_1 з 7 вересня 2005 року до 31 грудня 2005 року на виконання роботи ІНФОРМАЦІЯ_1 в приміських поїздах з роз'їздним характером роботи повний робочий день - трудовим договором на визначений строк, зобов'язати Донецьку залізницю внести до трудової книжки ОСОБА_1 відповідний запис.
Стягнути з Донецької залізниці на користь ОСОБА_1 87,89 грн. компенсації за невикористані відпустки; 323,40 грн. частини заробітної плати, недоплаченої до рівня гарантованого державою у вказаний період мінімуму та 2,55 грн. компенсації втрати її частини за порушенням строків виплати, а також на користь держави 76,50 грн. судового збору та 60 грн. на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр" Код ЄДРПОУ: 30045370, розрахунковий рахунок 26001014180002, банк: ВАТ „Банк „Універсальний" м. Львів витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
В задоволені позову в частині визнання наявності між сторонами трудових відносин на невизначений строк, зобов'язання відповідача визначити позивачці робоче місце на вокзалі ст. Дебальцеве та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу ВІДМОВИТИ.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.