УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4622/2006 р. Головуючий у першій інстанції Федусік А.Г.
Категорія 23 Доповідач - Станкевич В.А..
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2006 року судова колегія судової Палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області
головуючого - Станкевича В.А. суддів - Бабія А.П. - Громіка Р.Д. при секретарі - Переверзевій Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, зобов'язання демонтувати сантехнічне обладнання, стягнення матеріальної та моральної шкоди, судових витрат ,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, зобов'язання демонтувати сантехнічне обладнання, стягнення матеріальної та моральної шкоди, судових витрат посилаючись на те, що їм на праві власності належить житлова будівля, позначена на плані під літ. "Б" в домоволодінні АДРЕСА_1. До їх житлових кімнат літ.3-1 та 3-2 примикає сарай літ. "Д" та тамбур літ „а-1" в домоволодінні АДРЕСА_2, які належать відповідачу. В порушення норм СніП відповідачі по зовнішній стороні стіни зазначених кімнат провели водопровід та каналізацію через сарай літ. "Д" та в тамбурі літ."а-1" встановили унітаз та душ. У зв'язку з тим, що труби проходять по стіні, вона постійно сиріє, вибрирує, пошкоджується штукатурка та шпалери, при користуванні відповідачами душем та туалетом виникає неприємний шум та запах. У зв'язку з пошкодженням належних позивачам приміщень, їм завдана матеріальна шкода в розмірі 1956 грн., яку вони просили стягнути з відповідачів. Крім цього, позивачі просили зобов'язати відповідачів демонтувати з зовнішній сторони стіни належних їм кімнат літ.3-1 та 3-2 та приміщень літ. „Д" і літ."а-1" належних відповідачу, водопровідні та каналізаційні труби а також унітаз та душ. Також позивачі вважали, що неправомірними діями відповідачів їм завдана моральна шкода, яка полягає в тім, що вони переживали у зв'язку з пошкодженням їх майна і ці переживання мають тривалий характер, вони не могли повною мірою користуватись належним їм житлом. витрачали багато часу для захисту своїх прав власників. Моральну шкоду позивачі оцінили в 2000 грн., яку також просили стягнути з відповідачів на їх користь. Крім цього, позивачі просили стягнути з віповідачів судові витрати та витрати на юридичну допомогу.
Відповідачі в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що у належних їм приміщеннях літ. "Д" та літ."а-1" в домоволодінні АДРЕСА_2, водопровід та каналізація вже були на момент придбання ними частини домоволодіння АДРЕСА_2. Належні їм сарай літ. "Д" та тамбур літ. "а-Г не межують з приміщеннями позивачів, а на зовнішній стороні стіни приміщень позивачів ніколи водопровідних та каналізаційних труб не було, у зв'язку з чим їм не могла бути завдана матеріальна шкода. Крім цього, встановлення у тамбурі літ. "а-1" унітазу та душа відповідає вимогам закону і не порушує ніяких прав позивачів.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2006 року позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволений частково. Суд прийняв рішення зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні позивачами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 їх власністю - 19/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом демонтування унітазу, душа, з системою водопостачання та водовідведення, встановлених у тамбурі літ. „а-1" в домоволодінні АДРЕСА_2. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1956 грн., витрати на юридичні послуги в розмірі 250 грн., на сплату держмита в розмірі 51 грн., на проведення експертизи в сумі 278,98 грн., також моральну шкоду в розмірі 500 грн. У решті позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачам на підставі свідоцтва про право власності належать 19/25 частин домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 5), в тому числі житлові кімнати літ. 3-1 та 3-2. Відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу від 30.03.1977 року належить 1/8 частина домоволодіння АДРЕСА_2 (а.с. 25-27). Крім цього, відповідачу також належать приміщення тамбуру літ. „а-1" та сарай літ. „Д" в зазначеному домоволодінні які примикають до зовнішньої стіни житлових кімнат літ. 3-1 та 3-2, які належать позивачам.
В порушення п.п.2.б., 3.1., 3.3. Сніп 2.08.01-89 „Житлові будівлі" та Положення „Про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень в м. Одесі", затвердженого рішенням Одеської міськради № 2153 -XXI11 від 17.04.2001 року, відповідачами було проведено водопровід та каналізацію через сарай літ. "Д" в тамбур літ. „а-1", де вони встановили унітаз та душ. При цьому дозвіл відповідачам на реконструкцію зазначених приміщень та обладнання вбиральні та душа у тамбурі літ. "а-1" ніким не надавався.
У зв'язку з проведенням зазначених трубопроводів по зовнішній стороні стіни житлових кімнат літ 3-1 та 3-2, які належать позивачам, відбулося замокання цієї стіни внаслідок чого були ушкоджені шпалери, відпала штукатурка та виникла плісень в зазначених там кімнатах. Зазначене підтверджується:
· актом обстеження будинку АДРЕСА_1 (а.с. 6);
· листом СЕС Суворовського району від 13.10.2003 року (а.с. 9);
- копією технічного паспорту домоволодіння АДРЕСА_2 від 30.09.1976 року (а.с. 19-23);
- висновком судово будівельно-технічної експертизи № 269 від 16.03.2004 року (а.с. 36-46);
- листом Суворовської районної адміністрації від 11.08.2004 року (а.с. 56);
- копією технічного паспорту домоволодіння АДРЕСА_2 від 08.07.2004 року (а.с. 63-66);
- листом Суворовської районної адміністрації від 17.12.2004 року (а.с. 87);
- листом інспекції ДАБК від 22.12.2004 року (а.с. 88);
- листом постійної комісії з будівництва, архітектури та земельних правовідносин Одеської міськради від 19.11.2004 року (а.с. 89).
У зв'язку з пошкодженням приміщень позивачів, їм була завдана матеріальна шкода в розмірі 1956 грн., що підтверджується зазначеним висновком експертизи (а.с. 36-46).
В подальшому відповідачами були демонтовані водопровідні та каналізаційні труби з приміщення сараю літ. "Д", та були проведені безпосередньо до приміщення тамбуру літ. "а-1". Зазначений факт був встановлений судом в ході виїзного судового засідання за місцем проживання відповідачів.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про власність" право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Кожен громадянин в Україні мас право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими.
Згідно ст. 4 цього Закону, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, що не суперечать закону. Власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави. При здійсненні своїх прав і виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержувати моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 48 зазначеного Закону власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, відшкодування завданих цим збитків.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачів про демонтаж водопровідних і каналізаційних труб та сантехнічного обладнання з приміщення тамбуру літ. "а- 1", належного відповідачу, оскільки реконструкція зазначеного приміщення з обладнанням вбиральні та душа була здійснена відповідачем без належного дозволу та з порушенням норм Сніп, що призвело до пошкодження майна позивачів та їх прав власників.
При цьому суд правильно не прийняв до уваги доводи відповідачів про те, що на момент придбання частини будинку АДРЕСА_2 вбиральня та душ вже були у такому стані, про те, що в приміщенні сараю літ. "Д" ніколи трубопроводів не було, а влаштування у приміщенні тамбуру літ. "а-1" вбиральні та душа відповідає вимогам закону та не порушує ніяких прав позивачів, оскільки зазначені доводи спростовуються зазначеними вище доказами, а також:
- копією технічного паспорту на домоволодіння АДРЕСА_2 від 30.09.1976 року, відповідно до якого в приміщенні тамбуру літ. "а-1" вбиральні та душа не було (а.с. 19-23), та технічного паспорту на це домоволодіння від 08.07.2004 року, відповідно до якого в цьому приміщенні сантехнічне обладнання вже встановлене (а.с. 63-66);
· копією проекту влаштування обліку води від 2005 року на ім'я ОСОБА_2, яким передбачене проведення водопроводу безпосередньо до житлового будинку літ.„А-1", а не до тамбуру літ. "а- 1" (а.с. 175-179). Крім цього, зазначеним проектом підтверджується факт самовільного проведення відповідачем водопроводу в приміщення тамбуру;
· поясненнями самих відповідачів в судовому засіданні про те, що приміщення тамбуру літ. „а-1" не опалюється, що підтверджує факт невідповідності влаштування вбиральні та душа нормам п.3.1. Сніп 2.08.01-89 „Житлові будівлі", відповідно до яких допускається влаштування теплих вбиралень в межах опалюваної площі.
Між тим суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідачів демонтувати водопровідні та каналізаційні труби з приміщення сараю літ. "Д", оскільки на момент розгляду справи вони були самостійно демонтовані відповідачем.
Крім цього, відповідно до ст.440 ЦК України (в редакції 1963 року), шкода завдана особі чи майну громадянина, а також шкода завдана організації, підлягає відшкодуванню особою, яка цю шкоду завдала, в повному обсязі, за виключення випадків, передбачених законом.
На підставі зазначеного, та з урахуванням встановлення судом наявності причинного в зв'язку між завданою позивачам матеріальною шкодою та діями відповідачів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1956 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, також підлягають стягненню з відповідачів витрати позивачів на проведення експертизи в розмірі 278,98 грн., юридичних послуг в розмірі 250 грн., та сплату держмита в розмірі 51 грн..
Крім цього, суд обгрунтовано задовольнив частково вимоги позивачів про стягнення з відповідачів моральної шкоди, яка виразилась в тім, що у зв'язку з пошкодженням їх власності та небажанням відповідачів усунути порушення їх прав, вони тривалий час мали глибокі переживання, не мали можливість повною мірою користуватися належним їм житлом, витрачали багато часу на відновлення порушених відповідачами прав, змушені були приймати додаткові зусилля для організації свого життя.
На підставі викладеного колегія суду дійшла до висновку, що суд першої інстанції повно всебічно розглянув матеріали, дав належну оцінку доказам які є у справі.
Судова колегія не бере до уваги „Заключення технічного стану, можливості збереження та подальшої експлуатації водонесучих комунікацій, розташованих в частині будинку (лит.- а) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2" проведеного та складеного у 2006 році, наданого відповідачами суду апеляційної інстанції, тому ще воно проводилося за ініціативою відповідачів без призначення її судом та проведено після самостійного демонтування відповідачами водопровідних та каналізаційних труб з приміщення сараю літ. "Д".
Враховуючи все вищевикладене колегія вважає, що суд першої інстанції порушень -матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія судів вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду апеляційної скарги у розмірі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 304, 305, 307, 308. 313, ч.І п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 19 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, зобов'язання демонтувати сантехнічне обладнання, стягнення матеріальної та моральної шкоди, судових витрат - залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду апеляційної скарги у розмірі 30 грн.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції