Справа № 22-5346/2006 Головуючий у 1 інстанції Тупицький О.М.
Категорія 40 Доповідач Звягінцева О.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого Стельмах Н.С,
суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І.
при секретарі Пометун C.M. розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства палива та енергетики України та Міністерства вугільної промисловості України про визнання незаконним наказу НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія", поновлення його на роботі та визнання діючим контракта НОМЕР_2 і
встановив:
в апеляційній скарзі представник Мінвуглепрому за довіреністю Гук О.А. оспорює обгрунтованість рішення суду, яким задоволено позов, і ставить питання про його оскасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову за неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.
В засіданні апеляційного суду представник відповідача- Міністерства вугільної промисловості України за довіреністю Гук О.А. підтримав доводи апеляційної скарги, просив про її задоволення, скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову , а представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 заперечував проти доводів скарги, просив її відхилити та залишити судове рішення без зміни.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
9.12.2005 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача Міністерства палива та енергетики і зазначав, що 19.03.2004 р. він приступив до виконання обов'язків ІНФОРМАЦІЯ_1 виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія", 1.07.2004 р. між ним та Міністерством палива та енергетики був укладений контракт про призначення його на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 об'єднання „Укргеологія" строком на 3 роки до 1.07.2007 p., 9.07.2004 p. наказом НОМЕР_3 на підставі цього контракту його було призначено на вказану посаду. Відносно нього було поставлено задачу щодо звільнення із займаної посади через те, що він категорично відмовився підписати розподільчий баланс та передати у власність Міністерства палива та енергетики пансіонат ІНФОРМАЦІЯ_2 на південному березі Криму в с. Ласпі м. Севастополя, який є колективною власністю об'єднання „Укргеологія".
На підставі акту перевірки та доповідної записки робочої групи контрольно-ревізійного департаменту Міністерством палива та енергетики 30.09.2005 р. видано наказ щодо підготовки матеріалів про дострокове розірвання з ним контракту. А 4.10.2005 р. нібито за невиконання ним службових обов'язків, покладених на нього контрактом від 1.07.2004 p., Міністерство палива та енергетики наказом НОМЕР_1 звільняє його із займаної посади на підставі п.8 ст. 36 КЗпП України, а контракт вважає розірваним, який він вважає незаконним з наступних підстав:
на період видання наказів НОМЕР_4 та НОМЕР_5 він був на лікарняному, крім того, його не попередили за два тижні, як це передбачено законом, у випадках невиконання, або неналежного виконання обов'язків за контрактом, він був несвоєчасно ознайомлений з цими наказами. Тому вважає його звільнення з роботи незаконним.
Просив ухвалити рішення, яким визнати незаконним наказ НОМЕР_1 про його звільнення з посади ІНФОРМАЦІЯ_1, поновити його на роботі з 4 жовтня 2005 p., стягнути з відповідача на його користь средній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 січня 2006 р. за клопотанням Міністерства палива та енергетики ство вугільної происловості Україгт (а.с.37). притягнуто до участі в справі у якості співвідповідача Міністре
Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 2 березня 2006 р. провадження у справі в частині позову про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрито за відмовою представника позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 від цих вимог (а.с. 95).
Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 2 березня 2006 р. наказ Міністерства палива та енергетики України НОМЕР_1 про звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 в/о шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія" за п.8 ст.36 КЗпП України та розірвання конторакту, укладеному з ним від 1.07.2004 року НОМЕР_2 визнано незаконним та скасовано. Міністерство вугільної промисловості України зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укргеологія" з 4 жовтня 2005 року, вважаючи дійсним контракт, укладений з ним 1.07.2004 року за НОМЕР_2, про що видати відповідний наказ. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на вказаній посаді відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України піддано негайному виконанню.
»Апеляцйний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Суд першої інстанції повно, всебічно, об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, вірно визначив характер правовідносин та дав їм належну правову оцінку, висновки суду відповідають обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом Мінпаливенерго від 9.07.2004 р. НОМЕР_3 позивача було призначено на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 виробничого об'єднання шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія" на умовах укладеного контракту ( а.с. 7).
Згідно з Контрактом між Міністерством палива та енергетики України та ОСОБА_1 від 1 липня 2004 року , реєстраційний НОМЕР_2, його було призначено на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 в/о шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія" на термін 3 роки з 1.07.2004 р. до 1.07.2007 р. (а.с.8-13).
Наказом Міністерства палива та енергетики України НОМЕР_5 ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади за п.8 ст.36 КЗпП України (а.с. 16).
Головним інженером в/о шахтної геології та технічного буріння „Укрвуглегеологія" 4.10.2005 р. було доведено Міністру палива та енергетики України Плачкову І.В. про перебування позивача з 29.09.2005 р. на амбулаторному лікуванні у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (а.с.20).
Факт перебування позивача на лікарняному з 29.09.2005 р. до 13.10.2005 р. підтверджено листком непрацездатності НОМЕР_3 та Епікризом НОМЕР_4 поліклініки УМВС м. Донецька (а.с.23-22).
Відповідно до вимог ч.З ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період
його тимчасової непрацездатності ( крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Апеляційний суд вважає, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивача було звільнено із займаної посади саме в порушення цієї норми матеріального закону.
Цей висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, а доводи скарги є неспроможними, оскільки не спростовують правових висновків
суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено в період тимчасової непрацездатності і дату звільнення відповідачем змінено не було.
У цьому зв'язку апеляційний суд не може взяти до уваги наказ підприємства НОМЕР_5 про зміну дати звільнення ОСОБА_1, оскільки підприємству не належить право звільнення. Контракт з позивачем був укладений Міністерством палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України є його правонаступником, і саме воно повинно було вирішити питання про зміну дати звільнення позивача, але не зробило цього і в апеляційному суді, незважаючи на те, що розгляд спрови неодноразово відкладався.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при розгляді цієї справи вимог матеріального чи процесуального законів або неправильної оцінки досліджених по справі доказів, то підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни судового рішення немає.
Оскільки відповідачем- Міністерством вугільної промисловості України не сплачено витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, ці витрати у розмірі 7 грн.50 коп. підлягають стягненню на користь ДП „Судовий інформаційний Центр".
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п.1 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд,-
ухвалив:
апеляційну скаргу представника Міністерства вугільної промисловості України за довіреністю Гука О.А. відхилити, рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 2 березня 2006 року залишити без зміни.
Стягнути з Міністерства вугільної промисловості України на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний Центр" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн.50 коп. (р/р № 26001014180002, ВАТ "Банк універсальний " м. Львів, код ЄДРПО 30045370, МФО 325707).
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.