АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 546 / 2007                          Головуючий по 1-й інстанції

Плахотник Г.М.

Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

У X В А  Л  А

 ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

22 лютого    2007 року                            м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

Головуючого -судді Прядкіної О.В. Суддів Дряниці Ю.В.,  Лобова О.А. При секретарі Лимар О.М.

З участю

Позивача ОСОБА_1.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Автозаводського районного  суду М. Кременчука Полтавської області від 12 грудня  2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ»Укрбудцентр-Кременчук»   про стягнення вартості частки майна в колективній власності

судова колегія,  заслухавши  доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В.,  -

ВСТАНОВИЛА:

Рішення Автозаводського районного   суду м. Кременчука Полтавської області від 12 грудня  2006р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.  відмовлено.

Рішення суду оскаржене ОСОБА_1. ,  яка просить його скасувати,  ухваливши нове рішення про задоволення її позовних вимог про стягнення вартості її частки майна в проіндексованому вигляді. Посилається на те,  що суд допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи.

-2-

Колегія суддів,  перевіривши справу в межах доводів апеляційної скарги,  прийшла до висновку,  що вона не підлягає задоволенню з таких підстав :

Відповідно до  ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що позивач  була засновником колективного підприємства «СтРеМа»,  правонаступником якого стало ТОВ «Укрбудцентр-Кременчук»

Згідно  ст. 23 ч.4 Закону України «Про власність» працівникові,   який припинив  трудові  відносини  з колективним підприємством,     а  також спадкоємцям   померлого  працівника виплачується вартість вкладу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог,  місцевий суд вірно виходив з положень  ст.  ст.  20,  21,  23 Закону від 7 лютого 1991 р. "Про власність"  ст.  10 Закону від 27 березня 1991 р. "Про підприємства в Україні"

ОСОБА_1.  вартість вкладу була виплачена 16 травня 2006р. в розмірі 1600 грн.(а.с. 56) у відповідності з даними  КП тресту «Кременчукнафтохімбуд» про вартість майна,  що передане до статутного фонду  колективного підприємства «СтРеМа»( а.с, 66-67).

Право колективної власності та його здійснення врегульовані Законом "Про власність",  згідно з яким суб'єктом цього права є колективне підприємство ( ст.  20),  а не члени його коллективу. Виникає воно,  зокрема,  на підставі передачі державних підприємств в оренду,  викупу трудовими колективами  державного майна ( ст.  21). Так,   ст.  23 передбачає,  що в цьому майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника визначається залежно від його трудової участі у діяльності державного або орендного підприємства. Працівникові,  який припинив  трудові відносини  з підприємством,    а  також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу.

Отже,  відповідно  до  законодавства   член   колективного

підприємства (працівник),  який припинив трудові відносини з ним,

має право на одержання вартості визначеного вкладу,  а не частки в

майні підприємства.

Посилання апелянта на те,  що їй слід виплатити вартість вкладу відповідно до визначеної в Статуті КП«СтРеМа» - 12893, 41 грн. ( а.с. 34) з врахуванням здійсненої індексації по постанові Кабінету Міністрів України № 523 від 16.05.1996р.»Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996-1997 роках» ,  не заслуговують на увагу.

Суд правильно   взяв до уваги,  що за наявності розбіжностей між нормами статуту та Закону "Про власність" їх слід застосовувати з урахуванням положень цього Закону.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду. 

-3-

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції  постановив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального закону.

Керуючись  ст.  ст. 303, 307,  308, 315 ЦПК України,  колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а рішення місцевого Автозаводського  районного суду м.  Кременчука Полтавської області   від   12 грудня  2006р. без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.