Судове рішення #1856781
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-444/2007 року                                 Головуючий по 1-й інстанції

Кононенко С. Д. Суддя-доповідач: Гальонкін С. А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2007 року лютого місяця 28 дня м.  Полтава Колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого:                                         Гальонкіна С. А.

Суддів:                                                    Буленка О.О. Корнієнка В.І.

при секретарі                                          Болдирєвій В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Полтаві цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення    Ленінського

районного суду м.  Полтави       від   07 грудня   2006 року     по справі за

скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця ДВС у

Ленінському районі м.  Полтави ОСОБА_2.

Колегія суддів,  заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного

суду, -

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Рішенням Ленінського районного суду м.  Полтави від 07 грудня 2006 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця ДВС у Ленінському районі м.  Полтави,  ОСОБА_2 відмолено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду вважає незаконним і необгрунтованим,  просить його скасувати та постановити нове рішення,  яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів,  заслухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи та мотиви скарги підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачає.

Згідно п. 1 ч. 1  ст.  307 ЦПК України,  за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має

 

2

право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до ч.1  ст.  308 ЦПК України,  апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що 1 березня 2005 року рішенням Київського районного суду м.  Полтави стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4,  в розмірі 1/2 частини заробітку ( доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття,  починаючи з 01.07.2004 року ( а.с.  15).

19.05.2005 року на підставі виконавчого листа № 2-664 від 09.03.2005 року виданого Київським районним судом м.  Полтави державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 804562 (а.с.  11).

06.06.2005 року державним виконавцем видано розпорядження № 5582,  яким передбачено стягнення з позивача 50 % заробітку до погашення заборгованості,  яка виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою аліментів. Вказане розпорядження направлено на підприємство,  де працює ОСОБА_1для виконання ( а.с 12).

Відповідно до  ст.  24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено,  що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження,  якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа.

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено,  що розмір заборгованості по аліментам визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів),  одержаного боржником за час,  протягом якого стягнення не проводилося,  або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні.

Згідно  ст.  70 Закону України « Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчим документами до повного погашення заборгованості у разі стягнення аліментів 50 % заробітної плати боржника.

Постановляючи рішення суд вірно виходив з того,  що державний виконавць під час відкриття виконавчого провадження та видання розпорядження діяв відповідно до вимог Закону України « Про виконавче провадження»,  а тому правомірно відмовив ОСОБА_1  у задоволенні скарги.

Враховуючи викладене,  колегія суддів вважає,  що підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення Ленінського районного суду м.  Полтави   від 07 грудня 2006 року не вбачається.

На підставі вищевикладеного,  керуючись  ст.  303,  п. 1 ч. 1  ст.  307,   ст.  ст.  308,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів,  - 

 

з

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу    ОСОБА_1    відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.  Полтави від 07 грудня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України. 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація